Страви на Святвечір у різних регіонах Польщі
Статті

Страви на Святвечір – невід’ємний елемент Різдвяних свят. Багатий стіл, біля якого збирається вся сім’я, – це святкова традиція в багатьох домівках. Залежно від регіону та домашніх традицій меню Святої вечері різниться, але за звичаєм страв повинно бути дванадцять.

Страви можуть бути різними, але всі вони мають бути пісними, тобто без м’яса. Замість нього можна споживати рибу.

Традиційні страви Святої вечері
Ні для кого не секрет, що кульмінаційним моментом зимової кулінарії в Польщі завжди були свята Різдва Христового. Перша урочиста вечеря – це Вігілія (Святвечір – ред.), яка має сімейний характер. Під час неї їдять страви та дотримуються звичаїв, характерних саме для цього дня. Кожна домівка, кожен регіон мають свої особливі звичаї, які передаються від покоління до покоління. Спільним для всіх є приготування дванадцяти пісних страв, із яких потрібно скуштувати кожну, щоби забезпечити собі щастя на весь наступний рік.

Під час традиційної пісної вечері на столі мають бути страви з усіх плодів землі. Найчастіше подають червоний борщ із вушками з грибною начинкою. Замінити його може рибний чи грибний суп або пісний журек.

Після Другої світової війни міграція населення спричинила багато змін. Люди стали жити в новому оточенні, часто маючи за сусідів переселенців із різних регіонів. Тому варто дізнатися про кухню окремих регіонів Польщі і, готуючи цю особливу вечерю, інколи взяти до уваги незаслужено забуті різдвяні страви.

На Мазовії – червоний борщ із вушками
Мазовецька Вігілія – це, звісно, оселедці, по-різному приготований короп, а також судак. На столі можуть бути рвакі – вид кльоцків, які подають із капустою і грибами. Останнім часом дуже популярна пшоняна каша з лляною олією. Гурмани оцінять паніровані шляпки білих і польських грибів. До сьогодні на Святвечір у Мазовії подають мазовецький грибний суп, тобто білий борщ на заквасці з капусти з грибами. Традиційна страва, яку найчастіше готують на Вігілію в Мазовії, – червоний борщ із вушками.
У Малопольщі – грибний суп із лазанками

У Малопольщі можемо побачити багато вігілійних страв, які є і в інших регіонах країни. Тут і оселедці, і прісноводна риба, наприклад судак, форель, і, звісно, короп. Традиційно їдять грибний суп із лазанками – дрібно нарізаними клаптиками тіста. Дуже популярні москолі – перепічки із картопляного тіста, які подають до грибів. Увагу привертає винятковий суп – памула, тобто солодко-солоний борщ зі сливами. Подібний він до овочевого супу зі сливками-угорками, але до нього додають не макарони чи сметану, а цибулю, тушковану на олії, та картоплю. Унікальний і неповторний, цей суп знову набуває популярності, і його можна побачити на багатьох столах.

У Верхній Сілезії – слішки
Багато традицій, пов’язаних зі Святвечором, однакові для всієї Польщі. Проте є й відмінності. В Сілезьких домах під кожну тарілку кладуть дрібну монету, щоб прикликати достаток на весь наступний рік. Цікавий теж звичай запалювання шахтарської лампи, вогонь якої має охороняти гірників. На сілезькій Вігілії ви знайдете семеньотку – суп із лляного насіння, мигдалевий суп або грибний із галушками. Популярні також пісні голубці з перловою кашею та грибами. Звичайно ж, подають до столу й оселедця та коропа. Для ласунів приготовано мочка – солодкий холодний суп із горіхами, абрикосами, сливами і родзинками, слішки – вид булочок із маковою начинкою, кльоцки з маком і колоч – тістечко з дріжджового тіста, найчастіше з сирною або яблучною начинкою.

На Люблінщині – струцля з маком
Люблінщина впродовж віків була багатокультурною: поляки, вірмени, євреї, німці та українці жили тут у симбіозі, зокрема й кулінарному. Останніми роками мешканці цього регіону пригадують забуті традиції. Без сумніву, вплив на різдвяні страви мали євреї, які населяли і сам Люблін, і навколишні містечка. Це вони розрекламували коропа, особливо заливного. Однією із улюблених святкових страв для багатьох стали клопсики в галяреті –  заливні фрикадельки з коропа. Цікавий на смак і копчений короп. Серед солодощів на столі – струцля з маком.

На Підляшші – кутя
Підляшшя було й залишається місцем, де перехрещуються різні культури. Поляки, білоруси, українці й татари. Колись також євреї. На святковому столі можна знайти відомі в інших регіонах вареники з капустою та грибами, підляські вареники, оселедці та кутю. Замість узвару тут п’ють компот зі стебел лісової малини, посолоджений медом. Багато хто готує також борщ із сушених грибів, а інколи, особливо в православних родинах, замість куті подають оладки із сухофруктами.

Джерело: targsmaku.pl
Переклад українською: Monitor Info

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

СВЯТВЕЧІР МОГО ДИТИНСТВА

Схожі публікації
10-річчя польської суботньої школи в Гусятині
Події
Польська суботня школа, яка діє при Надзбручанському товаристві польської культури та мови, відзначила 10-річчя. Учні, їхні батьки, вчителі та гості разом відсвяткували цю важливу дату.
07 липня 2026
12 днів у Костюхнівці із польською мовою і не тільки
Події
Понад 30 старшокласників із Рівненської та Волинської областей узяли участь у Літній школі польської мови в Костюхнівці, організованій Українсько-польським союзом імені Томаша Падури з Рівного.
07 липня 2026
Архітектор і його нереалізований проєкт
Статті
Перші статті циклу «Земля Волинська» були присвячені туристично-краєзнавчому руху на Волині в міжвоєнні часи, зокрема діяльності місцевих осередків Польського краєзнавчого товариства. Натомість ця публікація висвітлює один із проєктів подальшого розвитку туристичного потенціалу Волині. На жаль, йому не судилося збутися. Трагічною була й доля його автора.
06 липня 2026
Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголосив цьогорічну програму
Події
25–26 липня в Луцьку вшосте відбудеться Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера». У програмі події – дискусії, публічні інтерв’ю, поетичні читання, запис подкасту, музика, стендап і міждисциплінарні заходи. Про це повідомила Літературна платформа «Фронтера».
06 липня 2026
Родинні історії: «Мої внучки носять імена своїх прапрабабусь»
Статті
«У мене була велика і дружня родина. Ті, хто в силу різних обставин не виїхав у Польщу, не пожалкували, що залишилися. А ті, хто вимушений був покинути рідну землю, ніколи не забували, звідки походять», – зауважує Галина Підодвірна, в дівоцтві Стремецька.
03 липня 2026
Вийшов 13-й номер «Волинського монітора»
Події
У сьогоднішньому номері «Волинського монітора» ми пишемо про урочистості з нагоди 35-ї річниці повернення луцького собору католикам, відкриття відреставрованого польського військового кладовища в Клевані, свідомих сеньйорів із Рівненщини та родинні історії Галини Підодвірної з Гусятина.
02 липня 2026
Завершується набір на програму «Андерс NAWA» на бакалаврські та єдині магістерські програми
Можливості
Стипендійна програма для Полонії імені генерала Владислава Андерса («Anders NAWA») – це шанс для молоді польського походження розпочати навчання в Польщі на бакалаврських та єдиних магістерських програмах, вдосконалити знання польської мови та отримати диплом у польському закладі вищої освіти.
01 липня 2026
У Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Захід відвідали представники Рівного
Події
26 червня у Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Рівне на урочистостях представляли члени Центру польської мови і культури імені князів Любомирських.
01 липня 2026
Study Tours to Poland для студентів
Можливості
Фонди «Лідери змін» та «Боруссія» запрошують активних студентів із Молдови та України взяти участь у програмі Study Tours to Poland (STP).
01 липня 2026