Редакційна бібліотека «Волинського монітора» поповнилася V і VIII томом «Кресової Атлантиди». Ми отримали ці книжки в подарунок із Польщі від нашого великого приятеля, лучанина Зенона Пашковського.
«Кресова Атлантида. Історія і міфологія кресових міст» – це одна з частин багатотомної серії, над якою працює польський історик, професор Станіслав Славомир Ніцея.
У VIII томі автор продовжує літературні мандри кресовими містечками, які розпочав у попередніх томах серії. Він запрошує читача в подорож Волинню: Луцьком, Ківерцями, Пшебражем, Колками, Голобами, Трохимбродом-Софіївкою та Вигаданкою.
Станіслав Ніцея доповнив видання багатим ілюстративним матеріалом, зокрема фотографіями, які зберігаються в його домашньому архіві або які надіслали йому родини колишніх мешканців Східних Кресів. Не можемо тут не звернути уваги також на розбудований іменний покажчик, котрий включає близько 900 прізвищ.
Особливо багато місця історик присвячує Луцьку, представляючи читачеві минуле міста за допомогою життєвих історій його колишніх мешканців. Читаючи книгу, ми дізнаємося про представників родів Фелінських, Подгурських, Клісовських (Мечислав Клісовський, працівник Рільничого банку в Луцьку, був в’язнем того самого табору, що й Густав Герлінг-Грудзінський, і пізніше став одним із героїв його книжки «Інший світ»), Лясоцьких (Юзеф Лясоцький – учитель співів і музики, аніматор музичного життя в Луцьку, засновник симфонічного оркестру), а також Перетяткевичів та інших. Автор представляє нашій увазі долі мерів Луцька, публікуючи не тільки спогади про них, але й фотографії, що походять із різних джерел. Можемо побачити на них Яна Сушинського (світлини надав його внук Роман Сушинський, кінооператор, який разом із Єжи Гофманом знімав фільм «Вогнем і мечем»), Едмунда Мартиновича, Кароля Валігурського, Болеслава Зелінського (знімки надав Тадеуш Марцінковський із Зеленої Гури, син секретаря Окружного суду в Луцьку, автор книжки «Скарби пам’яті: на Волині»), Станіслава Чарковського, Мечислава Галусінського.
У розповіді про діяльність Генрика Юзевського ми знайшли особливо цікаву для нашої редакції інформацію. У рубриці «Повернуті із забуття» у квітні 2016 р. рівненський історик Тетяна Самсонюк написала про Антона Гермашевського, діяча Союзу збройної боротьби на Рівненщині, заарештованого органами НКВС (він, до речі, є дядьком першого і єдиного на сьогодні польського космонавта Мирослава Гермашевського). Текст спирався на документи радянських репресивних органів, у яких не згадано нічого про довоєнну діяльність в’язня, а він був журналістом, публіцистом і тісно співпрацював із воєводою Генриком Юзевським. Саме про це нагадує читачам Станіслав Ніцея. Разом з Антоном Гермашевським двомовне видання «Młoda wieś – Молоде село» редагував Зигмунт Румель, про якого ми також кілька разів згадували в рубриці «Повернуті із забуття», а його братові Броніславу Румелю в рамках рубрики присвячено окремий нарис.
Професор Ніцея нагадує нам про «майстра доброго смаку», власника цукерні в Луцьку Цезарія Розаліні та власника аптеки Лазаря Даля, вчителів Яна і Фрацішку Готманів, Александра Яворчака, лікаря та громадського діяча, автора монографії «Луцьк на Волині» Адама Войніча. Прочитаємо тут про чиновників, лісників, діячів театру, духовенство і навіть про волинських ромів. Присвячуючи більше уваги найвідомішим постатям луцької історії, Станіслав Ніцея склав також список інших відомих лучан, подаючи роки життя й коротко описуючи їхні долі.
У розділі, присвяченому Ківерцям, Голобам та околицям, ідеться про вчителів Яніну й Едварда Сікорських, Леха Шайдака, родину Габріелі Запольської та про саму письменницю, про публіциста Збігнєва Залуського, про членів родини Малиновських. Пишучи про поляків із Ківерців та інших містечок, автор неодноразово показує, як вирішальну роль у долях людей відігравав випадок.
Професор Ніцея розповідає також про стерту з лиця землі Вигаданку – колонію польських осадників. У розділі «Трохимбрід-Софіївка, заораний штетл» він описує незвичайну долю цього знищеного єврейського міста на Волині. Трагедію мешканців згаданих вище сіл та містечок, а також Голобів, Рожища, Пшебража, Колок, про які автор згадує у VIII томі, підкреслює цитований Станіславом Ніцеєю вірш «Рожище без паспорта й без візи» Регіни Копер, дружини сина Бориса Шведа, автора повісті «Поліщуки»: «Крок за кроком всюди я дійду по родинних попелищах тиші (…)»
«Кресова Атлантида» присвячена долі людини, життя якої ділиться на дві частини – до і після війни. На світлинах ми бачимо щасливих людей, які не знають ще, скільки страждань чекає на них. Проте після війни їм вдалося зберегти пам’ять про землю, на якій вони народилися або з якою були пов’язані та яку вони любили.
Наталя ДЕНИСЮК
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ПОБАЧИЛА СВІТ КНИГА «ПОЛОНЕНІ ВЕРЕСНЯ 1939-ГО»
НОВА КНИЖКА ПРО ЛУЦЬКИЙ КОСТЕЛ