У Луцьку представили «Радзивіллівську колекцію»
Статті

У Волинському краєзнавчому музеї відкрили виставку «Радзивіллівська колекція (з фондів ВКМ)». На ній представлені предмети побуту, декоративного мистецтва та мистецькі твори, врятовані в 1939–1940 рр.

На виставці, відкриття якої відбулося 7 вересня, експонується колекція предметів побуту (меблі, дзеркала, посуд) і декоративного мистецтва (вази, настінні прикраси), а також мистецькі твори (картини, літографії, скульптури, гравюри), врятовані під час експедицій працівників Волинського музею 1939–1940 рр. Заслуговує на особливу увагу унікальний твір шовкографії із зображенням родового древа Радзивіллів, одного з трьох, досі відомих науці.  

Серед експонатів є так звані «трунні» портрети фундатора костелу Альбрехта Станіслава Радзивілла, великого канцлера литовського упродовж правління трьох королів Речі Посполитої, та його дружини Кристини Анни Любомирської. Ці унікальні рухомі пам’ятки віднайшли наприкінці 2016 р. у криптах костелу Святої Трійці в Олиці під час міждисциплінарного дослідження. Чоловічий портрет складається з двох частин: основи з князівською короною, підтриманою маленькими ангелами (путі), та портрета, прикріпленого на штифтах. Виготовлений зі срібла, тиснений. Атрибуцію проведено на підставі роботи Пітера Данкертса де Рея «Портрет Альбрехта Станіслава Радзивілла», написаної в 40-х роках XVII ст. Сам художник є представником голландської школи живопису, працював в Італії, близько 1640 р. переїхав до Гданська, а пізніше до Варшави. Про нього згадують як про придворного художника короля Владислава ІV, очевидно в той же час написали й ростовий портрет великого канцлера литовського. Загадкою залишається, хто саме виготовив портрет Альбрехта Радзивілла, адже, як згадує у своїй книзі «Рompa funebris» Юліуш Гросіцький, автори таких портретів не афішували своїх робіт. З опису скарбу костелу, зробленого Станіславом Томковичем у 1920-ті рр., відомий напис «…Albert Stanisław Radziwiłł zm. 1656, mając lat 64; pamięć jego czci żona, Krystyna Anna Lubomirska». Зрозуміло, що такий запис зробили за життя князівни, а вона померла в 1667 р. Тобто портрет виготовили у 1656–1667 рр. Оскільки зображення повністю відтворює обличчя князя з роботи Пітера Данкертса де Рея, можна припустити і його авторство, проте сам художник загинув під час розбійницького нападу в 1661 р. поблизу Вільно.

У музеї вперше після реставрації експонується полотно невідомого автора «Вінчання князя Миколи Радзивілла з Катериною Гонзаго». Цей твір ілюструє історичну подію, що відбулася у Відні в 1553 р. Тоді Микола «Чорний» Радзивілл як великий канцлер представляв короля Сигізмунда ІІ Августа на церемонії «попереднього вінчання» з дочкою імператора Священної Римської імперії Фердинанда І.

Також на виставці представлені реконструйовані костюми заможної шляхти XVII ст. Автор костюмів – Ірина Погоржельська, науковий співробітник Охоронної археологічної служби Інституту археології НАН України.

Перша літописна згадка про місто Олику є спірною й датується 1149 р. на сторінках «Повісті минулих літ». Із 1533 р. місто перейшло у володіння князів Радзивіллів. Радзивілли – потужний литовсько-польський рід, який проживав на теренах Західної України упродовж чотирьох століть. Майже кожен із членів цієї знатної родини залишив помітний слід у політиці, культурі, військовій та господарській справі.

Наприкінці ХV ст. Ян Радзивілл завдяки шлюбу з Ганною Кішанкою, дочкою луцького старости Кішки, став землевласником Олики. Його нащадок Микола Радзивілл «Чорний» у 1547 р. від імператора Карла V отримав князівський титул, затверджений у 1549 р. королем Сигізмундом ІІ Августом. Після його смерті володіння розділили між його синами. Власником Олики став Станіслав Радзивілл. У 1540–1564 рр. в Олиці, на місці ймовірного розміщення давньоруського городища, збудували замок із чотирма бастіонами, який виконував функцію не тільки оборонної споруди, а й резиденції князівської родини. Того ж 1564 р. Олика стала містом та отримала магдебурзьке право.

Першу дерев’яну церкву на місці сучасного костелу Святої Трійці збудували в 1588 р. за сприяння князя Станіслава Радзивілла, першого олицького ордината та великого маршалка литовського, якого Петро Скарга переконав відійти від кальвінізму та стати католиком.

Найвищого розквіту місто досягло за правління Альбрехта Станіслава Радзивілла, великого канцлера литовського, фундатора костелу Святої Трійці. Разом зі своїм братом, Миколою Христофором «Сиріткою», він навчався у Віленській академії, а пізніше у європейських університетах. Із 1613 р. Альбрехт Станіслав Радзивілл представляв Волинське воєводство в польському сеймі. Новий мурований костел в Олиці побудували в 1635–1640 рр., переважно за пожертвувані кошти Альбрехта Станіслава Радзивілла. Його вважали тоді найгарнішим храмом Волині. Проект костелу належить італійцям Бенедетто Моллі та Джованні Маліверна. Свій внесок у будівництво внесли також скульптори Мельхіор Ерленберг і Міхал Германус.

Костел, освячений у 1640 р. луцьким єпископом Анджеєм Гембицьким, через рік підняли до рангу колегіального. У 1638 р. фундатор храму заснував при костелі колегію (колегіум), філію Замойської академії, та духовну семінарію. Капітула олицької колегії проіснувала до 1945 р. Після освячення до крипт костелу перенесли останки власників Олики, які поховали біля костелу Петра і Павла, що існував там раніше. На початку 90-х років ХХ ст. костел передали вірянам Римо-католицької церкви.

Михайло ВАШЕТА,

завідувач відділу давньої історії
Волинського краєзнавчого музею
Фото надав автор

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

РЕСТАВРАЦІЯ ЦІНОЮ В КІЛЬКА МІЛЬЙОНІВ ЗЛОТИХ

1

2

3

4

5

Схожі публікації
Свято незламної віри. В Луцьку вшанували 35-річчя повернення катедри католикам
Події
«Цей ювілей – це не просто історична дата. Це свято перемоги правди, витривалості та незламної віри», – так отець-канонік Павло Хом’як окреслив урочисте святкування 35-річчя повернення кафедрального храму католикам, яке відбулося 27 червня в Луцьку.
28 червня 2026
Запрошення на вебінар про стандарти діяльності добровільних пожежних команд
Статті
Представництво Фонду міжнародної солідарності в Україні запрошує представників українських громад, добровільних пожежних команд та всіх зацікавлених на вебінар «Початок дорослої розмови про стандарти діяльності добровільних пожежних команд».
26 червня 2026
Польські фразеологізми: Навіщо це мені?
Статті
Ось питання, яке в середній школі лунає частіше, ніж шкільний дзвінок. Може навіть скластися враження, що цей вираз – неофіційне гасло учнів, написане невидимими чорнилами на кожній парті. Навіщо мені історія? Навіщо хімія? Навіщо польська мова, фізика, географія і біологія?
26 червня 2026
«Польська без кордонів». Фундація «Свобода і демократія» приймає заявки
Можливості
Інститут розвитку польської мови оголосив новий грантовий конкурс «Конкурс 5. Польська без кордонів – підтримка інших форм викладання польської мови». У зв’язку із цим фундація «Свобода і демократія» розпочала прийом заявок від партнерів та виконавців спільних проєктів.
25 червня 2026
Римо-католицька катедра в Луцьку відзначатиме 35-ліття повернення храму католикам
Події
Римо-католицька парафія Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку запрошує на святкування 35-ліття повернення храму католицькій спільноті. Рішення передати кафедральний собор законному власнику виконавчий комітет Волинської обласної ради прийняв 25 червня 1991 р.
25 червня 2026
Польський інститут книги проводить конкурс підтримки перекладів
Можливості
Інститут книги в Польщі оголосив другий у 2026 р. набір на програму ©Poland, у рамках якої надасть гранти на підтримку перекладів польської літератури іншими мовами.
24 червня 2026
Лист до редакції: Антоній Вітчак – мій прадід
Статті
«Дякую за те, що нагадали цю забуту історію. Антоній Вітчак – мій прадід. Завдяки вам через 86 років нарешті стало відомо, що саме з ним сталося», – написав до редакції «Волинського монітора» Вітольд Зайонц із Польщі.
24 червня 2026
У Пужниках розпочався черговий етап пошукових робіт
Події
22 червня розпочалися пошукові роботи з метою виявлення поховання жертв злочину в Пужниках (нині Тернопільська область). Фінансування робіт здійснюється в рамках програми Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща «Місця національної пам’яті за кордоном».
23 червня 2026
Репресовані волинські поляки: Олександр Тухольський, начальник в’язниці
Статті
Олександра Тухольського, начальника в’язниці в Каліші, працівники НКВД арештували 26 жовтня 1939 р. Його на вулиці Луцька впізнала колишня засуджена, яка відбувала покарання в очолюваному Тухольським пенітенціарному закладі.
22 червня 2026