У Луцьку представили «Радзивіллівську колекцію»
Статті

У Волинському краєзнавчому музеї відкрили виставку «Радзивіллівська колекція (з фондів ВКМ)». На ній представлені предмети побуту, декоративного мистецтва та мистецькі твори, врятовані в 1939–1940 рр.

На виставці, відкриття якої відбулося 7 вересня, експонується колекція предметів побуту (меблі, дзеркала, посуд) і декоративного мистецтва (вази, настінні прикраси), а також мистецькі твори (картини, літографії, скульптури, гравюри), врятовані під час експедицій працівників Волинського музею 1939–1940 рр. Заслуговує на особливу увагу унікальний твір шовкографії із зображенням родового древа Радзивіллів, одного з трьох, досі відомих науці.  

Серед експонатів є так звані «трунні» портрети фундатора костелу Альбрехта Станіслава Радзивілла, великого канцлера литовського упродовж правління трьох королів Речі Посполитої, та його дружини Кристини Анни Любомирської. Ці унікальні рухомі пам’ятки віднайшли наприкінці 2016 р. у криптах костелу Святої Трійці в Олиці під час міждисциплінарного дослідження. Чоловічий портрет складається з двох частин: основи з князівською короною, підтриманою маленькими ангелами (путі), та портрета, прикріпленого на штифтах. Виготовлений зі срібла, тиснений. Атрибуцію проведено на підставі роботи Пітера Данкертса де Рея «Портрет Альбрехта Станіслава Радзивілла», написаної в 40-х роках XVII ст. Сам художник є представником голландської школи живопису, працював в Італії, близько 1640 р. переїхав до Гданська, а пізніше до Варшави. Про нього згадують як про придворного художника короля Владислава ІV, очевидно в той же час написали й ростовий портрет великого канцлера литовського. Загадкою залишається, хто саме виготовив портрет Альбрехта Радзивілла, адже, як згадує у своїй книзі «Рompa funebris» Юліуш Гросіцький, автори таких портретів не афішували своїх робіт. З опису скарбу костелу, зробленого Станіславом Томковичем у 1920-ті рр., відомий напис «…Albert Stanisław Radziwiłł zm. 1656, mając lat 64; pamięć jego czci żona, Krystyna Anna Lubomirska». Зрозуміло, що такий запис зробили за життя князівни, а вона померла в 1667 р. Тобто портрет виготовили у 1656–1667 рр. Оскільки зображення повністю відтворює обличчя князя з роботи Пітера Данкертса де Рея, можна припустити і його авторство, проте сам художник загинув під час розбійницького нападу в 1661 р. поблизу Вільно.

У музеї вперше після реставрації експонується полотно невідомого автора «Вінчання князя Миколи Радзивілла з Катериною Гонзаго». Цей твір ілюструє історичну подію, що відбулася у Відні в 1553 р. Тоді Микола «Чорний» Радзивілл як великий канцлер представляв короля Сигізмунда ІІ Августа на церемонії «попереднього вінчання» з дочкою імператора Священної Римської імперії Фердинанда І.

Також на виставці представлені реконструйовані костюми заможної шляхти XVII ст. Автор костюмів – Ірина Погоржельська, науковий співробітник Охоронної археологічної служби Інституту археології НАН України.

Перша літописна згадка про місто Олику є спірною й датується 1149 р. на сторінках «Повісті минулих літ». Із 1533 р. місто перейшло у володіння князів Радзивіллів. Радзивілли – потужний литовсько-польський рід, який проживав на теренах Західної України упродовж чотирьох століть. Майже кожен із членів цієї знатної родини залишив помітний слід у політиці, культурі, військовій та господарській справі.

Наприкінці ХV ст. Ян Радзивілл завдяки шлюбу з Ганною Кішанкою, дочкою луцького старости Кішки, став землевласником Олики. Його нащадок Микола Радзивілл «Чорний» у 1547 р. від імператора Карла V отримав князівський титул, затверджений у 1549 р. королем Сигізмундом ІІ Августом. Після його смерті володіння розділили між його синами. Власником Олики став Станіслав Радзивілл. У 1540–1564 рр. в Олиці, на місці ймовірного розміщення давньоруського городища, збудували замок із чотирма бастіонами, який виконував функцію не тільки оборонної споруди, а й резиденції князівської родини. Того ж 1564 р. Олика стала містом та отримала магдебурзьке право.

Першу дерев’яну церкву на місці сучасного костелу Святої Трійці збудували в 1588 р. за сприяння князя Станіслава Радзивілла, першого олицького ордината та великого маршалка литовського, якого Петро Скарга переконав відійти від кальвінізму та стати католиком.

Найвищого розквіту місто досягло за правління Альбрехта Станіслава Радзивілла, великого канцлера литовського, фундатора костелу Святої Трійці. Разом зі своїм братом, Миколою Христофором «Сиріткою», він навчався у Віленській академії, а пізніше у європейських університетах. Із 1613 р. Альбрехт Станіслав Радзивілл представляв Волинське воєводство в польському сеймі. Новий мурований костел в Олиці побудували в 1635–1640 рр., переважно за пожертвувані кошти Альбрехта Станіслава Радзивілла. Його вважали тоді найгарнішим храмом Волині. Проект костелу належить італійцям Бенедетто Моллі та Джованні Маліверна. Свій внесок у будівництво внесли також скульптори Мельхіор Ерленберг і Міхал Германус.

Костел, освячений у 1640 р. луцьким єпископом Анджеєм Гембицьким, через рік підняли до рангу колегіального. У 1638 р. фундатор храму заснував при костелі колегію (колегіум), філію Замойської академії, та духовну семінарію. Капітула олицької колегії проіснувала до 1945 р. Після освячення до крипт костелу перенесли останки власників Олики, які поховали біля костелу Петра і Павла, що існував там раніше. На початку 90-х років ХХ ст. костел передали вірянам Римо-католицької церкви.

Михайло ВАШЕТА,

завідувач відділу давньої історії
Волинського краєзнавчого музею
Фото надав автор

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

РЕСТАВРАЦІЯ ЦІНОЮ В КІЛЬКА МІЛЬЙОНІВ ЗЛОТИХ

1

2

3

4

5

Схожі публікації
Польське товариство з Любомля впорядкувало цвинтар у Римачах
Події
Члени Товариства польської культури імені Міхала Огінського в Любомлі провели ще одне впорядкування кладовища в Римачах.
01 вересня 2026
У Боратині стартує проєкт, присвячений польській народній культурі
Події
У Боратині розпочинається реалізація художньо-освітнього проєкту «Візерунки різних регіонів Польщі», який має на меті ознайомити дітей та молодь із багатством польської народної культури.
01 вересня 2026
Рівненська молодь досліджувала паркову архітектуру Волині
Події
Молодь із Рівного вивчала польську мову, пізнавала історію та відвідувала пам’ятки садово-паркового мистецтва під час «Школи архітектури. Пам’ятки паркової архітектури Волині». Денний табір, який згромадив понад 20 школярів польського походження, впродовж 10 днів відкривав його учасникам цікавинки регіону.
31 серпня 2026
Макрокосмос Дункана
Статті
30 серпня, в Міжнародний день зниклих безвісти, у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва відкрили фотовиставку «Макрокосмос бойової землі», на якій представлено фото воїна Олександра Країла, зниклого безвісти на початку 2025 р.
31 серпня 2026
В Острівках перепоховали 55 жертв Волинського злочину
Події
30 серпня на парафіяльному цвинтарі в селі Острівки, яке нині не існує (територія сучасного Ковельського району, колишнього Любомльського повіту), відбулося перепоховання жертв Волинського злочину в Острівках та Волі Островецькій, останки яких ексгумували цього літа.
31 серпня 2026
Меса в День пам’яті захисників України
Події
29 серпня – День пам’яті захисників і захисниць України, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави. Цей день назавжди пов’язаний із трагедією Іловайського котла 2014 р., коли під час виходу «зеленим коридором» підступний ворог розстріляв колони українського війська.
29 серпня 2026
Три українські гурти виступили в Луцьку на 19-му фестивалі ART JAZZ
Події
Hyphen Dash, Квартет Усеїна Бекірова за участю Рафала Сарнецького та Квартет Євгенія Дубовика разом із Катериною Авдиш зіграли в Луцьку на 19-му Міжнародному джазовому фестивалі ART JAZZ. Традиційний для Волині джазовий фестиваль цьогоріч відбувся 27 серпня в Луцькому бізнес-просторі.
28 серпня 2026
У Рівному відбувся концерт польських пісень
Події
У рамках проєкту «Польські голоси Волині» в Рівному відбувся концерт польських пісень, який зібрав членів польських організацій, людей польського походження та глядачів, зацікавлених у польській культурі.
28 серпня 2026
Мандруй Польщею із Вєславом: На Лупківському перевалі − серед історії, природи і легенд
Статті
На південно-східних околицях Польщі, де схили Низьких Бескидів плавно спускаються до кордону зі Словаччиною, розташоване особливе місце. Лупківський перевал і навколишні долини – це простір, де історія, природа та пам’ять колишніх мешканців переплітаються з легендами. Саме вони надають цій місцині надзвичайного, майже метафізичного вигляду.
28 серпня 2026