Комендант
Статті

«Усі мої зусилля мають бути спрямовані на армію. Ви бачите тільки сьогодення. Народне правління! Я сміюся із цього: чи народне правління, чи якесь інше – аби правління, яке принесе Польщі те, що потрібно». 5 грудня минає 150-та річниця від дня народження Юзефа Пілсудського.

Пам’ятаю невеликого, завжди трохи згорбленого, може, через похилий вік, а може, через вплив генів, невисокого старшого чоловіка, який принаймні раз на місяць з’являвся в домівці моїх дідуся і бабусі на так званому прошеному недільному обіді. У закапелках пам’яті я марно намагаюся віднайти риси обличчя цього чоловіка – інженера Казімежа Каденаци. Те, що я після стількох років вишкребла із шухлядки з написом «Спогади», – це образ худорлявих доглянутих долонь, у яких він тримає келих коньяку і з величезною пишномовністю й легкістю довоєнної школи мовлення веде оповідь про брата своєї матері, Юзефа Пілсудського. Чую, як він говорить: «Маршалок, безсумнівно, був людиною великого масштабу, людиною обдарованою непересічною харизмою, він був в’язнем окупантів, солдатом легіонів, який пройшов довгий бойовий шлях, це переможець польсько-більшовицької війни, політик і людина дії, яка все життя йшла до мети».

Каденаци повторював: «Так, Пілсудський завжди мав вплив не тільки на молодь, але й на весь народ. Він став символом слави польського солдата».

«І я виходжу на бій, так, як і раніше, з головним злом держави: над Польщею панують розгнуздані партії і блоки, всі забувають про духовне, а пам’ятають тільки про копійку й вигоду» (11 травня 1926 р.).

Геніальний командир, видатний стратег і пророк, який став об’єктом культу та поклоніння. Перший маршалок, дворазовий прем’єр-міністр Польщі. Список почесних титулів можна продовжувати, риси духу і характеру вихваляти нескінченно, але потрібно теж сказати, що, незважаючи ні на що, він залишався людяним. Більшість громадян Другої Речі Посполитої називала маршалка «дідусем», що аж ніяк не применшувало його заслуг, а радше призводило до того, що він ставав для поляків ще ближчим і важливішим.

Він любив жінок, був двічі одруженим, і його, інколи скандальні, романи бурно обговорювали. Жінок він зачаровував не лише своєю привабливістю, а й розумом і харизмою. Народ, окрім очільника, вбачав у ньому звичайну людину з її вадами та слабкостями, з почуттям гумору та нападами неконтрольованої злості. Маніфестацією культу Пілсудського стали його похорони; жалобні заходи тривали шість днів. У 1938 р. Сейм ухвалив закон «Про охорону імені Юзефа Пілсудського», який був єдиним в історії Польщі юридичним актом, що охороняє честь і гідність однієї людини.

Велич, яка перепліталася з буденністю, успіх із поразкою, ідея з прагматизмом, а геніальність із невдалими рішеннями, – все це сформувало постать, повз яку і до сьогодні не можна пройти байдуже. Особливо, коли такі слова западають у серце і душу: «…Хочу перемагати, але без бою, особливо без бою безпощадного, я не борець, а скоріше худобина, яку лупцюють дрючком чи батогом…» Важко знайти в історії Польщі другого такого контроверсійного, проте всіма шанованого керівника держави.

Каєтан Моравський, міністр закордонних справ у кабінеті Вінцента Вітоса, так говорив про Пілсудського: «Мене в Пілсудському завжди вражала і приваблювала його велика вроджена гідність і сила переконання. Ця незвичайна й одночасно проста людина завжди, попри те, що носила мундир, радше недбало вдягнена, володіла надзвичайним даром викликати в одних прив’язаність до себе, в інших – принаймні пошану й послух».

Чи сучасний поляк, вихований на історії, легенді та міфі про головнокомандувача легіонів, на вулицях, площах і біля пам’ятників героя може думати про маршалка інакше, ніж про символ Польщі, Батьківщини? Відповіддю нехай буде спогад поета Казімежа Вєжинського: «Пілсудський посміхнувся і подав мені руку. Я видушив якісь слова, нагадав про російську неволю і про службу в прес-бюро штабу. На більше я не був здатен. Це знайомство не належало до моїх світських успіхів, проте я був щасливий як один із сотень поляків, хто зіткнувся з людиною, про яку ще за життя поширилася настільки велика легенда, що навіть спогад про цю скоробіжну зустріч здається через півстоліття скарбом пам’яті».

Габріеля ВОЗНЯК-КОВАЛІК,

учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG

Схожі публікації
У Дубні навели лад на старому польському цвинтарі
Події
Члени Дубенського товариства польської культури та парафіяни костелу Святого Йоана Непомука знову прибирали старе польське кладовище, розташоване на вулиці Млинівській у Дубні.
28 березня 2024
В університеті в Луцьку відкрили польсько-український простір «Околиця»
Події
Простір «Околиця» на факультеті філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки сприятиме не тільки відпочинку, але й виконуватиме просвітницьку функцію. Його урочисто відкрили 28 березня.
28 березня 2024
Вийшов 6-й номер «Волинського монітора»
Події
Запрошуємо вас на шпальти сьогоднішнього номера «Волинського монітора». У ньому ми пишемо про родинні історії Владислава Багінського з Рівного, чемпіона Великобританії та Австралії з фехтування, який народився на Волині. Також запрошуємо на розмову з органним майстром Шандором Шрайнером.
28 березня 2024
Шандор Шрайнер: «Двох однакових органів не буває»
Інтерв'ю
У костелі Святого Йоана Непомука в Дубні у травні цього року освятять орган. Перший і поки що єдиний на всю Рівненську область, встановлений за роки незалежності в діючому католицькому храмі. Монтував його органний майстер із Закарпаття Шандор Шрайнер. Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із ним.
27 березня 2024
Літня школа польської мови, літератури та культури в Сілезькому університеті
Конкурси
Школа польської мови та культури Сілезького університету запрошує на безкоштовну літню школу в рамках програми «Літні курси NAWA».
26 березня 2024
ABC польської культури: Рекс і решта банди
Статті
Нехай підніме руку той, хто в часи чарівного дитинства бачив мультиплікаційну розповідь, яка починалася зі слів: «Давним-давно в Країні дощовиків пропав славетний дослідник летючих жаб професор Бальтазар Губка. Із Кракова вирушила експедиція під керівництвом не менш відомого мандрівника – Вавельського дракона, якому в небезпечній подорожі товаришує кухар княжого двору Бартоліні Бартоломей. По їхніх слідах іде таємничий Дон Педро…»
25 березня 2024
Упорядкували Польське військове кладовище на Волині
Події
Традиційними стали роботи з упорядкування Польського військового кладовища у Пшебражі. Зараз населений пункт носить назву Гайове. Двічі на рік, восени та напередодні Великодніх свят сюди приїжджає ініціативна група Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської. 
23 березня 2024
Парк як симфонія. У Рівному планують створити готичний сад біля органного залу
Статті
Громадськості Рівного представили пропозиції благоустрою та архітектурно-планувальні рішення, які можуть бути реалізовані в рамках проєкту «Готичний сад Органного залу». Він передбачає облаштування культурного простору біля Залу камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії, колишнього костелу Святого Антонія.
23 березня 2024
Масований обстріл України: цієї ночі на Тернопільщині постраждали 25 домогосподарств
Події
25 приватних домогосподарств у кількох громадах Тернопільщини зазнали пошкоджень під час масованого обстрілу України, який відбувся в ніч із 21 на 22 березня. Про це під час брифінгу повідомило керівництво області.
22 березня 2024