Кілька днів Волинню: Князі, Євангеліє та Батя
Статті

Погода у другий день нашої із братом мандрівки Волинню знову порадувала – сонячно і дуже тепло. Якби не викопані городи, можна було б подумати, що це початок серпня. Далі ми вирішили відвідати Пересопницю – місце створення першого україномовного Євангелія.

Їдемо 50 км трасою Н22 Луцьк–Рівне, перед Клеванню за вказівником звертаємо направо. 8 км хорошої дороги і ми на місці. Всього мандрівка зайняла неповну годину.

Що одразу привернуло увагу – це тиша. Після гамірного міста ми потрапили в таке безгоміння, що від нього аж у вухах дзвеніло. Додайте до цього сліпучо-блакитне небо… Вже тільки заради самої атмосфери варто було сюди їхати, не кажучи вже про музей та інші цікавинки. Але давайте по порядку.

Залишаємо авто на пустісінькій стоянці біля музею, купуємо квитки. Вони недорогі, по 20 грн, фотозйомка – ще 5. Увага: музей у понеділок та четвер не працює, врахуйте це при плануванні своєї подорожі! Екскурсовода я вирішив не брати. Мати брата-ліценціата з біблійних наук та археології – це не тільки круто, а й вигідно.

peresop 1

peresop 2

На першому поверсі представлені експонати, знайдені під час численних археологічних експедицій у Пересопниці. Нині маленьке село, в якому, як вказує «Вікіпедія», мешкають усього 139 осіб, у ХІІ ст. було одним із найбільших міст Київської Русі, столицею удільного князівства. Правили Пересопницьким князівством князі з роду Рюриковичів. 870 років історії міста залишили досить багато пам’яток, а як засвідчили знайдені кістки, крем’яні знаряддя та кераміка, перше поселення тут було узагалі майже 4000 років тому, археологи його віднесли до культури кулястих амфор. Крім знахідок енеоліту, тут можна побачити зразки зброї князівської доби, прикраси, зокрема натільні хрестики й енколпіони, макет Пересопниці.

peresop 3

peresop 4

peresop 5

Другий поверх присвячено Євангелію. Створювали Пересопницьке Євангеліє з 1556 до 1561 р., тобто це один із перших перекладів руською (староукраїнською) мовою новозавітних книг Святого Письма. Кошти на переписування дала волинська княгиня Анастасія Заславська. Книга розкішно ілюстрована, загалом у ній 482 пергаментних сторінки, важить вона понад 9 кг. Пересопницьке Євангеліє вважається одним із символів української державності, оскільки саме на цій книзі складають присягу президенти країни. До речі, Євангеліє вибрав для цієї місії перший президент України Леонід Кравчук, сам родом із поблизького села Великий Житин у Рівненській області.

peresop 6

Звісно, оригіналу книги в музеї немає, він зберігається в Національній бібліотеці України імені Володимира Вернадського і за межі книгозбірні його виносять тільки для інавгурації новообраного глави держави.

Відверто кажучи, другий поверх музею розчарував. Книжкова експозиція непогана, але саме Пересопницьке Євангеліє представлене копією одного лише розвороту під склом – і все! І це при тому, що в Україні фанатами своєї справи була видана повна факсимільна копія Євангелія. На це пішло 11 років, роботи тривали з 1997 до 2008 р. Тобто, що показати є, але, видно, бажання немає. Дуже повчальною є історія створення цієї копії (прискіпливих відсилаю до ресурсу «Історична правда»), як держава в особі її тодішнього президента, Рівненської обласної адміністрації і начальничків мілкішого калібру «кинула» (вибачте за жаргон гопників, але маємо те, що маємо, як казав перший президент) книговидавців.

peresop 7

Із музею ідемо до скансену, в якому реконструйовано давньоруський двір із житловими та господарським приміщеннями. Ясно, що це все макет, але він більш-менш в натуральну величину і дуже цікавий.

peresop 8

peresop 9

peresop 10

Усередині хати, клуні та хліва краєзнавці зібрали багато автентичного сільськогосподарського реманенту та речей домашнього вжитку.

peresop 11

peresop 12

peresop 13

peresop 14

peresop 15

Поряд – прикритий поліетиленом свіжий розкоп і нещодавно покинутий табір. Студенти-археологи повернулися за парти, а сюди приїдуть уже наступного року. Роботи на їхній вік, як сказали нам музейники, вистачить: розкопки в Пересопниці ведуть багато років, але вони не дали ще відповідей на всі питання.

peresop 16

peresop 17

peresop 18

Неподалік від двору розташовані залишки середньовічного некрополя.

peresop 19

А ще – сцена в голому полі й огороджена досить велика площа, заросла бур’янами. Виявилося, що це одноразовий майданчик для ярмарків. Чому одноразовий? Про це далі.

peresop 20

Звідси йдемо в інший край села, до церкви Святого Миколая XVIІI ст., навпроти якої збудували муляж середньовічних дерев’яних фортифікацій.

peresop 21

peresop 22

Двері відкриті, ми зайшли. На наше здивування, всередині навіть сторожа не було. Відчуття якоїсь ірреальності посилював факт, що і в середньовічному дворі біля музею, і на подвір’ї церкви, і в цій фортеці ми були самі-самісінькі. Ні однієї живої душі, тільки небо й вітер. Ніяких відвідувачів, ніяких дітей (як це так, мати справжнісіньку фортецю у вільному доступі і не бавитися в ній?!), навіть жителів села ми не зустріли.

peresop 24

peresop 25

peresop 26

peresop 27

peresop 28

peresop 29

Від музею до фортеці десь із пів кілометра. Дорога – і до села, і в самому селі – просто бездоганна, аж диву даєшся. Звідки в цій глушині така дорога? А ось звідки.

Наші можновладці, як старі, так і нові, мають просто непозбувну любов до помпи. 29 серпня 2011 р. Пересопницькому Євангелію виповнилося 450 років. Із цієї нагоди відкривати культурно-археологічний центр «Пересопниця» (під такою назвою функціонує ця установа) прибув не абихто, а особисто президент України Віктор Янукович. По-простонародному, хто не в курсі, Батя. Щоби приподобитися Баті, місцевим керівникам довелося попітніти. На місці старого сільського клубу стаханівськими темпами збудували музей. Тоді ж спорудили і скансен, і дорогу проклали. А заодно й газ у село провели. Тоді і з’явився одноразовий ярмарковий майданчик, бо ярмарок на ньому провели тільки того дня.

Батя – майже як Цезар – прибув, відкрив і відбув. Скоріше за все, він залишився задоволеним, адже нікого з чиновницького крісла не турнули. Задоволеними залишилися й мешканці села: Батя поїхав, а дорога і газ у депресивному селі залишилися.

peresop 23

Моя звичка читати геть усе написане та любов до абсурдних вивісок допомогли знайти в Пересопниці кілька напрочуд цікавих екземплярів. Кучерявий стиль інформаційних вивісок у скансені не може залишити байдужими поціновувачів цього жанру. Правопис оригіналу, вивіска під церквою: «Вона збудована безіменними місцевими теслями і в цьому її унікальність. Зберегла давні традиції церковного дерев’яного будівництва, стала типовою національно-традиційною спорудою. Саме тому вона вписалася в єдиному ансамблі культурно-археологічного центру як реліктовий музей просто неба». Таких вивісок там трохи є. Деякі статті на сайті культурно-археологічного центру писав, мабуть, той самий автор: «У цьому монастирі протягом 1557–1561 рр. було створено національний продукт ренесансної культури – Пересопницьке Євангеліє».

Попрощалася з нами Пересопниця ще одним свіжішим алогізмом. На занедбаному пустирі навпроти музею стоїть бетонний стовп, на ньому табличка: «Сквер імені княгині Анастасії Заславської. 500 років Реформації». Для роздумів – перше речення з вікіпедійної статті про Заславську: «Волинська православна княгиня, представниця руської контрреформації».

peresop 30

Текст і фото: Анатолій ОЛІХ

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

КІЛЬКА ДНІВ ВОЛИННЮ: КОРЕЦЬ

КІЛЬКА ДНІВ ВОЛИННЮ: У СВЯТОГО АНТОНІЯ В КОРЦІ

КІЛЬКА ДНІВ ВОЛИННЮ: ВЕЛИЧ І РУЇНА ВЕЛИКИХ МЕЖИРІЧІВ

КІЛЬКА ДНІВ ВОЛИННЮ: «НАЧЕ МЕНЕ Й НЕ БУЛО НІКОЛИ». ПАМ’ЯТКИ НЕВІРКОВА

КІЛЬКА ДНІВ ВОЛИННЮ: ШАЛЕ ТА ЕМАНАЦІЯ ЛЕНІНА В ГОЩІ

Схожі публікації
Родинні історії: «Ніколи не приховували, що ми – поляки»
Статті
«Польська культура увійшла в мою кров із самого дитинства. Наша родина ніколи не приховувала, що ми – поляки. Навіть не уявляю, щоб було інакше», – говорить Владислав Багінський, голова Товариства польської культури на Рівненщині імені Владислава Реймонта.
29 березня 2024
У Дубні навели лад на старому польському цвинтарі
Події
Члени Дубенського товариства польської культури та парафіяни костелу Святого Йоана Непомука знову прибирали старе польське кладовище, розташоване на вулиці Млинівській у Дубні.
28 березня 2024
В університеті в Луцьку відкрили польсько-український простір «Околиця»
Події
Простір «Околиця» на факультеті філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки сприятиме не тільки відпочинку, але й виконуватиме просвітницьку функцію. Його урочисто відкрили 28 березня.
28 березня 2024
Вийшов 6-й номер «Волинського монітора»
Події
Запрошуємо вас на шпальти сьогоднішнього номера «Волинського монітора». У ньому ми пишемо про родинні історії Владислава Багінського з Рівного, чемпіона Великобританії та Австралії з фехтування, який народився на Волині. Також запрошуємо на розмову з органним майстром Шандором Шрайнером.
28 березня 2024
Шандор Шрайнер: «Двох однакових органів не буває»
Інтерв'ю
У костелі Святого Йоана Непомука в Дубні у травні цього року освятять орган. Перший і поки що єдиний на всю Рівненську область, встановлений за роки незалежності в діючому католицькому храмі. Монтував його органний майстер із Закарпаття Шандор Шрайнер. Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із ним.
27 березня 2024
Літня школа польської мови, літератури та культури в Сілезькому університеті
Конкурси
Школа польської мови та культури Сілезького університету запрошує на безкоштовну літню школу в рамках програми «Літні курси NAWA».
26 березня 2024
ABC польської культури: Рекс і решта банди
Статті
Нехай підніме руку той, хто в часи чарівного дитинства бачив мультиплікаційну розповідь, яка починалася зі слів: «Давним-давно в Країні дощовиків пропав славетний дослідник летючих жаб професор Бальтазар Губка. Із Кракова вирушила експедиція під керівництвом не менш відомого мандрівника – Вавельського дракона, якому в небезпечній подорожі товаришує кухар княжого двору Бартоліні Бартоломей. По їхніх слідах іде таємничий Дон Педро…»
25 березня 2024
Упорядкували Польське військове кладовище на Волині
Події
Традиційними стали роботи з упорядкування Польського військового кладовища у Пшебражі. Зараз населений пункт носить назву Гайове. Двічі на рік, восени та напередодні Великодніх свят сюди приїжджає ініціативна група Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської. 
23 березня 2024
Парк як симфонія. У Рівному планують створити готичний сад біля органного залу
Статті
Громадськості Рівного представили пропозиції благоустрою та архітектурно-планувальні рішення, які можуть бути реалізовані в рамках проєкту «Готичний сад Органного залу». Він передбачає облаштування культурного простору біля Залу камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії, колишнього костелу Святого Антонія.
23 березня 2024