Перипетії з кордонами міської землі
Статті

У кінці XІX століття Луцьк своїми кварталами підійшов до навколишніх сіл. Міська Дума на своєму засіданні в червні 1895 року приймає рішення про включення їх в зону розбудови міста.

Проте затвердження цього рішення царським указом розтягнулось на цілих 15 років. Міська управа змушена була наймати спеціальних „товкачів” серед столичного чиновництва. І тільки в 1910 році  нарешті вийшов  царський указ про внесення в межі міста таких сіл і хуторів як: Красне Старе і Нове, Омеляник Малий з хутором Смоляки, Гнідава, Яровиця і Дворець з хутором Варварівка. Але оскільки більшість мешканців цих сіл не бажали переходити в міщанство, царський указ дозволяв їм залишатись селянами. Тож чи не половина мешканців Красного належала до Гіркополонківської волості, а Яровиці та Двірця – до Піддубцівської. Саме на Яровиці стався курйозний випадок, коли у селянина Григорія Самоклюєва частина землі з садибою були включені в межі міста,  а основна ж земельна власність залишалась в юрисдикції Піддубцівської волості. І це не дивно, адже межа міста була нечіткою по навколишніх селах. Для її визначення на місцевості губернська казенна палата створила спеціальну комісію. Проте чиновницька бюрократія не спішила з завершенням справи, тож комісія почала працювати лише з весни 1914 року, а там почалась Світова війна…  Луцьк так і залишився без офіційно визначених кордонів.

В 1921 році вже польський магістрат змушений був знову  вдруге починати справу про приєднання навколишніх сіл. Спочатку це питання було підняте на засіданні громадського господарчого комітету під головуванням відомого в місті нотаріуса, першого бургомістра Луцька в 1919 році Едмунда Гнатовича Мартиновича. Своїм рішенням комітет уповноважив бургомістра Яна Сушинського почати клопотання перед старостою Луцького повіту про включення конкретних сіл в межі міста. Відмова прийшла дуже швидко на тій підставі, що потрібно чітко зазначити кордони міста. Ось відтоді бургомістр Ян Сушинський звернувся до свого знайомого мірничого Леопольда Пашковського з проханням зробити опис нових границь Луцька. Опис, складений Пашковським, включав не тільки кордони приєднаних сіл, але й опорні пункти на дорогах, що йшли до міста. Так, на Рівненській і Дубнівській дорогах це був їх перетин гілкою залізниці на Львів, на заході границею послужили сама Горохівська дорога, на Торчинській – місток Чортин, на Ковельській – границя села Кічкарівка, а на Жидичинській – колонія „Лідавка”. На обговорення цих границь на громадському комітеті були запрошені війти Піддубцівської і Гіркополонківської гмін. Були деякі зауваження стосовно границь. І саме на засіданні господарського комітету Леопольду Пашковському   доручили провести на місцевості топографічні заміри,  і на основі яких  скласти ескіз міської території. Для проведення цих робіт магістрат виділив 300 тисяч марок (злоті з’явились значно пізніше). Одночасно з проведенням польових робіт в 1922 році в навколишніх селах проходять збори селян, які протестують проти переходу в міщанство,зокрема на зборах в Красному з 17 присутніх 13 були проти, а на Кічкарівці з 34-х присутніх 29 проти, а на Дворці всі не бажали переходити.

Незважаючи на протести та навіть перешкоду проводити заміри, вони вже  протягом другого сезону були завершені. Магістрат укладає з землеміром Зеноном Пашковським договір про складання за виконаними замірами ескізу міської території до 15 листопада 1923 року. За цю роботу Пашковський мав отримати 1000 злотих. Проте  Пашковський відтерміновує виконання роботи до 1 грудня. Створений ним ескіз плану приєднаних земель було схвалено на засіданні комітету і справа пішла по урядових інстанціях, а Пашковський просить при оплаті врахувати інфляцію злотого. Обговорення плану місцевою владою пройшло успішно, а от затвердження урядом нових кордонів міста затягнулось аж до 1930 року.

P.S. Ескіз плану міських земель, виконаний Леопольдом Пашковським зберігався у Волинському бюро технічної документації ще в 1970 році, де автор цього нарису його бачив. Нині цей план не зберігся.

Вальдемар Пясецький, краєзнавець

Схожі публікації
10-річчя польської суботньої школи в Гусятині
Події
Польська суботня школа, яка діє при Надзбручанському товаристві польської культури та мови, відзначила 10-річчя. Учні, їхні батьки, вчителі та гості разом відсвяткували цю важливу дату.
07 липня 2026
12 днів у Костюхнівці із польською мовою і не тільки
Події
Понад 30 старшокласників із Рівненської та Волинської областей узяли участь у Літній школі польської мови в Костюхнівці, організованій Українсько-польським союзом імені Томаша Падури з Рівного.
07 липня 2026
Архітектор і його нереалізований проєкт
Статті
Перші статті циклу «Земля Волинська» були присвячені туристично-краєзнавчому руху на Волині в міжвоєнні часи, зокрема діяльності місцевих осередків Польського краєзнавчого товариства. Натомість ця публікація висвітлює один із проєктів подальшого розвитку туристичного потенціалу Волині. На жаль, йому не судилося збутися. Трагічною була й доля його автора.
06 липня 2026
Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголосив цьогорічну програму
Події
25–26 липня в Луцьку вшосте відбудеться Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера». У програмі події – дискусії, публічні інтерв’ю, поетичні читання, запис подкасту, музика, стендап і міждисциплінарні заходи. Про це повідомила Літературна платформа «Фронтера».
06 липня 2026
Родинні історії: «Мої внучки носять імена своїх прапрабабусь»
Статті
«У мене була велика і дружня родина. Ті, хто в силу різних обставин не виїхав у Польщу, не пожалкували, що залишилися. А ті, хто вимушений був покинути рідну землю, ніколи не забували, звідки походять», – зауважує Галина Підодвірна, в дівоцтві Стремецька.
03 липня 2026
Вийшов 13-й номер «Волинського монітора»
Події
У сьогоднішньому номері «Волинського монітора» ми пишемо про урочистості з нагоди 35-ї річниці повернення луцького собору католикам, відкриття відреставрованого польського військового кладовища в Клевані, свідомих сеньйорів із Рівненщини та родинні історії Галини Підодвірної з Гусятина.
02 липня 2026
Завершується набір на програму «Андерс NAWA» на бакалаврські та єдині магістерські програми
Можливості
Стипендійна програма для Полонії імені генерала Владислава Андерса («Anders NAWA») – це шанс для молоді польського походження розпочати навчання в Польщі на бакалаврських та єдиних магістерських програмах, вдосконалити знання польської мови та отримати диплом у польському закладі вищої освіти.
01 липня 2026
У Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Захід відвідали представники Рівного
Події
26 червня у Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Рівне на урочистостях представляли члени Центру польської мови і культури імені князів Любомирських.
01 липня 2026
Study Tours to Poland для студентів
Можливості
Фонди «Лідери змін» та «Боруссія» запрошують активних студентів із Молдови та України взяти участь у програмі Study Tours to Poland (STP).
01 липня 2026