Від міліції до поліції
Інтерв'ю

Нещодавно Люблінське воєводство передало волинській міліції нові автомобілі та сучасне спорядження. З координатором акції, завідувачем сектору Укрбюро Інтерполу УМВС України у Волинській області Ігорем Рябчиковим розмовляв Валентин Ваколюк.  

Валентин Ваколюк: Разом безпечніше?
Ігор Рябчиков: Передача автомобілів і спорядження, котре відбулося 2 вересня, – вагома частина матеріального внеску для української сторони, яка є партнером цього проекту. Проект «Разом заради безпеки Люблінського воєводства та Волинської області» Програми транскордонної співпраці Польща–Білорусь–Україна 2007–2013 розпочався 28 вересня 2011 р., коли керівник управління Міністерства внутрішніх справ у Волинській області генерал-лейтенант міліції В’ячеслав Ходирєв та Люблінський воєводський комендант поліції інспектор Даріуш Дзяло підписали в Любліні так званий Лист про наміри. Попередньо польська й українська сторони обговорили реалізацію проекту, його мету, завдання. Це був не перший проект. Перед цим уже реалізували інший у рамках програми «Польська допомога» Міністерства закордонних справ Республіки Польща, а проект «Разом безпечніше» вищевказаної Програми транскордонної співпраці якраз знаходився у стані реалізації волинською міліцією та люблінською поліцією.

 

В. В.: Проект починався ще за Януковича. Україна тоді тільки «натякала» на європейську перспективу. Вже тоді було розуміння, потреба в об’єднанні сил?
І. Р.: Ці проекти на Волині почалися ще за часів правління президента Ющенка. А Янукович фактично згорнув програму євроінтеграції тільки перед Вільнюським самітом у 2013 р. До листопада 2013 р. у нас були створені інституції при Кабінеті Міністрів України, які в той час голосно заявляли про орієнтування в напрямку Європи. Поліцейські проекти у Волинській області було започатковано у 2007–2008 рр., і вони поступово розвивалися, незалежно від зміни влади. У 2012 р. уже був вдало реалізований проект «Разом безпечніше». Ми зараз бачимо, як ці автомобілі, «Рено Мастер», забезпечують дотримання безпеки на дорогах міста та області, виїжджають на місця скоєння ДТП і т. д. Потрібно розвивати співпрацю хоча б заради таких чудових матеріальних результатів.

 

В. В.: Але передати авто – це ще не передати досвід. Між польською й українською сторонами відбувається обмін досвідом?
І. Р.: Ще в 1999 р. уряди України та Польщі підписали угоду щодо боротьби з організованою злочинністю. Для реалізації цією угоди в березні 2007 р. тодішній міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко і Міністерство внутрішніх справ та адміністрації РП підписали відповідний Виконавчий протокол. А 28 лютого 2008 р. Люблінське воєводство та Волинська область підписали відповідний протокол для імплементації цього документу. Призначили контактних офіцерів, визначили шляхи та обсяги передачі інформації між поліцією Польщі та українською міліцією. Ці канали інформації працювали дуже швидко й ефективно. Вказані угоди, протоколи – фактично законодавча база, підґрунтя нашої співпраці з польською стороною. Зараз ми напряму працюємо, проводимо семінари, навчання, обмінюємося необхідною інформацією для того, щоб боротися з транскордонною злочинністю.

 

В. В.: Скільки людей задіяли в акції, в рамках якої польські поліціанти передавали свій досвід українській стороні?
І. Р.: Кожен проект має чітко окреслені час, місце проведення, наміри, завдання, засоби досягнення мети. Це третій семінар у рамках проекту «Разом заради безпеки Люблінського воєводства та Волинської області», в якому обов’язково мали взяти участь щонайменше 35 поліцейських із Люблінського воєводства та 25 міліціонерів Волинської області. Попередні формати були приблизно такими ж – до Люблінського воєводства приїздили 25–30 волинських міліціонерів. Ми переймаємо польський досвід у різних напрямках.

 

Найголовніша наша відмінність – у законодавстві. Ми зараз стоїмо на порозі змін українського законодавства, на якому й базується робота правоохоронних органів. На мою думку, причина гальмування боротьби з корупцією в Україні – відсутність змін у законах, які регламентують правоохоронну діяльність.

 

В. В.: Але ж Україна підписала умову про зону європейської правової відповідальності.
І. Р.: Дивлячись, як у нас сприймають зміни до конституції, я можу сказати, що керівництво України знаходиться дуже далеко від проблем діяльності правоохоронних органів. Зі свого досвіду хочу зауважити, що все потрібно робити одночасно.

 

В. В.: Як гадаєте, коли нарешті злочинці-мажори, політики будуть відповідати нарівні з іншими?
І. Р.: Сучасна система потребує змін, і чим швидше зміни відбудуться, тим скоріше зміниться й міліція. Міліція фактично віддзеркалює державу. Останнім часом вона знаходиться в депресії, бо багатьом рядовим співробітникам не зрозуміло, як відбуватиметься процес переходу в національну поліцію, що зробить керівництво з їхніми офіційними правами і т. ін.

 

В. В.: Які завдання ставлять перед поліцією?
І. Р.: Поліція – це інструмент держави, який вона надає суспільству для захисту від будь-яких проявів злочинності. Захищати та служити – це покликання й завдання кожного поліцейського.

 

В. В.: Молода поліція, яку зараз набирають, на Вашу думку, виконає ці завдання?
І. Р.: Мусить. Іншого виходу в нас немає. Чому я в цьому впевнений? Я працював з американськими поліцейськими. Юридична база підготовки наших поліцейських ґрунтується на досвіді американських. Перші навчання проводять із прав людини. Я сам їх проходив, знаходячись у місії ООН у Боснії. Відразу розставляють акценти, для чого люди йдуть у поліцію, як вони мають поводитися. Тому я впевнений, якщо налагодять професійну підготовку завдяки польським, американським колегам, які передають свій досвід, ми отримаємо відповідний результат. Польські колеги чудово розуміють українську ментальність, вони самі пройшли цей шлях на початку 2000-х, коли Європа змусила їх змінитися, адже вони також мали високий рівень корупції. Поляки почали грати за європейськими правилами.

 

В. В.: Пане Ігорю, скажіть ще кілька слів про проект?
І. Р.: У зв’язку з тим, що відповідно до правових норм міліція України не має окремих статей видатків на участь у міжнародних проектах, 10 % від загального бюджету проекту взяла на себе польська сторона, яка видала 400 тис. євро. 90 % дофінансував ЄС. Загальний бюджет проекту склав понад 4 млн євро, для української сторони виділили 1 млн 652 тис. євро. Партнерську угоду за цим проектом ми підписали в липні 2012 р., а в липні 2013 р. Моніторинговий комітет Спільного технічного секретаріату Програми транскордонної співпраці Польща–Білорусь–Україна 2007–2013 відібрав наш проект і виділив кошти на його реалізацію. 26 серпня 2013 р. заступник воєводського коменданта Люблінського воєводства Хенрик Руднік підписав грантову угоду. Це стало початком фази матеріальної реалізації проекту. Зараз ми вже працюємо над новими проектами.

 

Розмовляв Валентин ВАКОЛЮК

Схожі публікації
Родинні історії: «Ніколи не приховували, що ми – поляки»
Статті
«Польська культура увійшла в мою кров із самого дитинства. Наша родина ніколи не приховувала, що ми – поляки. Навіть не уявляю, щоб було інакше», – говорить Владислав Багінський, голова Товариства польської культури на Рівненщині імені Владислава Реймонта.
29 березня 2024
У Дубні навели лад на старому польському цвинтарі
Події
Члени Дубенського товариства польської культури та парафіяни костелу Святого Йоана Непомука знову прибирали старе польське кладовище, розташоване на вулиці Млинівській у Дубні.
28 березня 2024
В університеті в Луцьку відкрили польсько-український простір «Околиця»
Події
Простір «Околиця» на факультеті філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки сприятиме не тільки відпочинку, але й виконуватиме просвітницьку функцію. Його урочисто відкрили 28 березня.
28 березня 2024
Вийшов 6-й номер «Волинського монітора»
Події
Запрошуємо вас на шпальти сьогоднішнього номера «Волинського монітора». У ньому ми пишемо про родинні історії Владислава Багінського з Рівного, чемпіона Великобританії та Австралії з фехтування, який народився на Волині. Також запрошуємо на розмову з органним майстром Шандором Шрайнером.
28 березня 2024
Шандор Шрайнер: «Двох однакових органів не буває»
Інтерв'ю
У костелі Святого Йоана Непомука в Дубні у травні цього року освятять орган. Перший і поки що єдиний на всю Рівненську область, встановлений за роки незалежності в діючому католицькому храмі. Монтував його органний майстер із Закарпаття Шандор Шрайнер. Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із ним.
27 березня 2024
Літня школа польської мови, літератури та культури в Сілезькому університеті
Конкурси
Школа польської мови та культури Сілезького університету запрошує на безкоштовну літню школу в рамках програми «Літні курси NAWA».
26 березня 2024
ABC польської культури: Рекс і решта банди
Статті
Нехай підніме руку той, хто в часи чарівного дитинства бачив мультиплікаційну розповідь, яка починалася зі слів: «Давним-давно в Країні дощовиків пропав славетний дослідник летючих жаб професор Бальтазар Губка. Із Кракова вирушила експедиція під керівництвом не менш відомого мандрівника – Вавельського дракона, якому в небезпечній подорожі товаришує кухар княжого двору Бартоліні Бартоломей. По їхніх слідах іде таємничий Дон Педро…»
25 березня 2024
Упорядкували Польське військове кладовище на Волині
Події
Традиційними стали роботи з упорядкування Польського військового кладовища у Пшебражі. Зараз населений пункт носить назву Гайове. Двічі на рік, восени та напередодні Великодніх свят сюди приїжджає ініціативна група Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської. 
23 березня 2024
Парк як симфонія. У Рівному планують створити готичний сад біля органного залу
Статті
Громадськості Рівного представили пропозиції благоустрою та архітектурно-планувальні рішення, які можуть бути реалізовані в рамках проєкту «Готичний сад Органного залу». Він передбачає облаштування культурного простору біля Залу камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії, колишнього костелу Святого Антонія.
23 березня 2024