У серпні на запрошення бурмістра міста Оборніки Шльонські Аркадіуша Поправи і працівників гміни з п’ятиденним візитом у сусідній державі побувала група слухачів Гусятинської суботньої школи, яка функціонує при Надзбручанському товаристві польської культури та мови.  

Український Гусятин та польське місто Оборніки Шльонські ще в травні цього року підписали Угоду про дружбу та співробітництво. Нині ж діти з Гусятина мали можливість ознайомитися з роботою мерії, навчальних та культурно-освітніх закладів, здійснити цікаві екскурсії в міста Бжезно, Жмігрод, Вроцлав. Українських дітей, якими всі ці дні опікувалася добре знайома гусятинцям керівник Оборницького центру волонтаріату Божена Магновська, зустрічали радісно, розповідали про життя, роботу й відпочинок своїх співвітчизників, показували набутий досвід в освіті, спорті, культурі, комунальній сфері та сфері охорони здоров’я.

Історія вже давно зблизила Гусятин та Оборніки Шльонські. У повоєнні роки з Гусятина до цієї польської місцевості було депортовано понад 500 осіб. Багато з них відійшли у засвіти. На двох цвинтарях в Оборніках Шльонськіх, де нам випала нагода побувати, на багатьох могилах після прізвища померлого зазначено: «З Гусятина». Проте нам вдалося зустрітися з їхніми нащадками, котрі поділилися своїми спогадами, висловили співчуття та стривоженість подіями в Україні.

Оборнікі Шльонські розташовані всього за 25 км від Вроцлава. Місто – центр гміни, воно нараховує 7,8 тис. жителів, має дві школи різних ступенів, гімназію, коледж, свою місцеву поліцію, санаторій із лікування захворювань легень, низку культурно-освітніх установ і закладів комунальної сфери. Майже 1,2 тис. жителів працюють на місцевих підприємствах – кондитерській фабриці та німецько-польському заводі з виготовлення радіоелектронної апаратури для автомобільного концерну «Фольксваген». Чимало людей працюють у Вроцлаві, куди доїжджають швидкісним потягом, автобусом чи власним транспортом. Містечко чисте, озеленене, всі вулиці мають бруківку чи добротне асфальтне покриття, дороги добре освітлені. Ошатні багатоквартирні й індивідуальні жилі будинки, подвір’я здебільшого викладені бруківкою, біля них контейнери для роздільного збирання побутових відходів та сміття. Його до речі сортують і відвозять на переробку. Сміттєзвалища, як такого, просто не існує.

Оскільки гостями були українські школярі віком 12–16 років, то, безумовно, всіх цікавила польська система освіти. Програма передбачала відвідування двох шкіл: Початкової школи № 3, колектив якої очолює Кристина Галадай (родина Кристини Галадай походить із Гусятина), і Гімназії імені польських лауреатів Нобелівської премії, де працює Божена Магновська, почесний представник польських делегацій на Тернопільщини.

В обох навчальних закладах у кожному класі над дошкою – герб Польщі, поруч – невеличкий хрест із розп’яттям. В обох навчальних закладах відведено куточки для історії, де зібрано старий одяг і побутові речі. Є тут і шкільна парта, за якою навчалися попередні покоління. Спортивні зали великі, зі стільцями для глядачів і вболівальників, добре оснащені, освітлені. Поруч із ними – спеціальні побутові кімнати з душовими кабінами, у котрих постійно є гаряча вода.

До послуг мешканців містечка – культурний центр, у котрому діють молодіжний клуб, бібліотека, лікарська амбулаторія (декілька приватних аптек і стоматологічних кабінетів). У місті розташований також сучасний спортивний комплекс, який складається зі стадіону, відкритого плавального басейну, великого спортзалу з тренажерними кімнатами й готелем на 98 місць. Саме в цьому готелі й проживали українські діти. Увечері наші діти розважалися зі своїми польськими друзями на баскетбольному майданчику.

Перебуваючи в Оборніках Шльонських, ми відвідали два костели. Вони дбайливо доглянуті та гостинно відчинені для відвідувачів. У костелі Святого Антонія, де нині проводять ремонтні роботи, ксьондз на прохання гостей показав оригінал образу Святого Антонія, вивезений у повоєнні роки з Гусятина, і штандарт, виготовлений 1805 р. Окрім цього, ми відвідали реконструйований приватний архітектурний комплекс у місті Бжезно, отримали від його власника уроки гри в гольф на облаштованих майданчиках, побували в аквапарку та замку XVI ст. в місті Жмігроді, здійснили екскурсії у Вроцлавський університет, зоопарк, оглянули стару частину міста, Раславицьку панораму, відвідали греко-католицьку церкву Воздвиження Хреста Господнього на площі Нанкера, поплавали на катері річкою Одра, побачили католицьку духовну сальваторіанську семінарію в місті Багно, пройшлися станціями її Хресної дороги в мальовничому парку.

Під час прощальної зустрічі віце-бурмістр Генрік Цимерман передав вітання жителям Гусятина та вручив юним гостям пам’ятні подарунки. До передачі гостинців долучилися й інші працівники мерії, власники ряду фірм. Школярам суботньої школи з Гусятина надовго запам’ятається час, цікаво проведений у Польщі.

Іван ПЕЙКО, голова Надзбручанського товариства польської культури та мови
Фото автора