У кінці вересня 2015 р. Генеральне консульство РП у Луцьку ініціювало проведення акції «Pociąg do literatury», що популяризує польське художнє слово серед українського читача.      

Твори класиків Адама Міцкевича, Юліуша Словацького, Генрика Сенкевича та ін. добре відомі вітчизняним книголюбам, натомість із сучасним літературним процесом Польщі українці обізнані значно гірше.

«Pociąg do literatury» розпочав свою подорож зі станції «Поезія ксьондза Яна Твардовського». Постать Яна Твардовського, 100-ту річницю з дня народження якого відзначаємо саме у 2015 р., надзвичайно популярна в Польщі, де високо цінують духовну, громадську діяльність отця, захоплюються його творчістю.

Вірші священика вражають глибиною та щирістю, вони написані від серця до серця – із глибин серця автора потрапляють до сердець читачів. Сам автор зазначав: «… намагаюся писати вірші прості й стислі, щоб у кількох думках переказати щось важливе, що опирається розпачеві… Наче причастям, хочу ділитися віршами. Можна висловити в них щось добре й сердечне, не затруєне ненавистю, злістю, суперечками. Вірші приносять лад і гармонію. Знезаражують і відтруюють нашу дійсність. Навчають гарного слова. Творять світ, нехай для когось наївний, але посталий із доброї волі».

Студенти спеціальності «Польська мова та література» Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки теж долучилися до акції «Pociąg do literatury». Майбутні полоністи розмістили в соціальних мережах близько сімдесяти відео, на яких декламують свої улюблені твори отця Яна Твардовського, заохочуючи друзів продовжити літературну естафету. Крім цього, підготували поетичний вечір, котрий відбувся 15 жовтня 2015 р. в Інституті філології та журналістики. Студенти представили мистецькі композиції «Життєвий алфавіт отця Яна Твардовського» та «Дорога до любові». Музичний супровід скрипки й саксофона, осіннє тло та передусім поезія допомогли зробити цей вечір особливим для поціновувачів художнього слова.

Дуже приємно, що ліричний настрій студентів-полоністів прийшли розділити консули Генерального консульства РП у Луцьку, представники товариств польської культури в Луцьку, вчителі, школярі.

Сподіваємося, що подібні акції стануть традицією, адже у час послаблення віри, появи розпачу саме література – те знаряддя, котре підбадьорює, робить сильнішим, додає віри та надії, надихає любов’ю.

Юлія ВАСЕЙКО,
доцент кафедри слов’янської філології
СНУ імені Лесі Українки

Фото: www.facebook.com / Konsulat Generalny RP w Łucku

Чому саме Твардовський?

На це запитання відповідали студенти СНУ імені Лесі Українки, котрі приготували зустріч, присвячену отцю Янові Твардовському.

Максим Федорук: «Поринаючи у світ простих, але геніальних творів майстра пера, читач може навчитися по-справжньому переживати, вірити, кохати, навіть шукати сенс життя».

Олександра Заєць: «Він віднайшов не лише «дорогу до самого себе», але й до сердець кожного з нас».

Роксолана Кіча: «Поезія Яна Твардовського надихає на глибокі роздуми, вириває з буденного життя. Вірші отця світлі та чуйні».

Анна Богданова: «Поезія Яна Твардовського для мене – філософія життя».

Софія Павлюк: «Тому, що в його віршах – любов, переживання, туга, самотність, відчуття справедливості».

Христина Волошина: «Особисто для мене декламування віршів цієї людини було суцільним задоволенням і величезним щастям. Я вважаю, що поезія Яна Твардовського – це ковток живодайної води, що приносить бажання жити, творити, самовдосконалюватися, цінувати те, що маємо, та насолоджуватися кожним моментом».

Олена Киричук: «Чому Ян Твардовський? Його поезія приваблює, захоплює, пробирає до мурашок».

Ольга Гнидко: «Твардовський, бо… у його віршах кожен може знайти щось для себе. Твардовський, тому що це просто має сенс!

Наталя Кормилетська: «Кожен його вірш був Божим посланням, яке проходило спочатку крізь серце отця, потім під його пером з’являлося на аркуші паперу, а слідом за цим доносилося до наших сердець».

Катя Шмакова: «Тому що у його поезії кожен може знайти те, що близьке до душі. Це і біль, і розпач, але також і тремтливе почуття кохання, надія, віра».

Олена Романюк: «Я обрала вірші Яна Твардовського, бо вони надзвичайно змістовні, ніжні. Вони особливі…»

Відповіді збирала Юлія ВАСЕЙКО