1 травня 2011 р. Папа Римський Бенедикт XVI зарахував Івана Павла ІІ до лику блаженних.
Шість років віддаляє нас від того сумного дня, коли світ облетіла трагічна звістка з Риму – Папи не стало. Весь світ завмер у жалобі, втрату відчув кожен, хто хоча би раз почув прості та доступні, але водночас завжди мудрі та глибокі, слова Великого Поляка, Слуги слуг Божих, Папи Римського Івана Павла II. Його вже назвали «Великим Папою». «Santo subito!» – скандували мільйони паломників, котрі приїхали провести в останню путь Святого Отця, «Святий негайно!» – повторювали в той же час мільярди людей перед екранами своїх телевізорів. З життя пішла людина, яка була символом добра, найбільшим моральним авторитетом, совістю світу.
Непроста, насичена багатьма історичними подіями біографія польського священика Кароля Войтили не перестає викликати інтерес у віруючих і невіруючих, молоді та людей старшого віку. Папа несподіванок, Папа, з яким асоціюється слово «вперше», – ці визначення супроводжували його від дня вибору. Він став 264–м єпископом Риму, першим Папою-неіталійцем за останні 455 років і Першим Папою-слов’янином.
Понтифікат Івана Павла II, напевно, не був випадковим. Сотні біографів простежували дивні, часом навіть містичні, події, що вказували на святий шлях Кароля Войтили. Це й ірландський єпископ Малахій, котрий у далекому XI столітті зробив пророцтва, що стосувалися більше як ста Римських Пап, це і Фатімські події, коли було передбачено навіть дату майбутнього замаху на життя Папи. Загадковим і далекоглядним є також вірш-пророцтво Юліуша Словацького «Довкола розбрат, і Бог б’є нині», в якому ще у 1848 році відомий поет вказав на тріумфальний прихід папи-слов’янина. Найцікавішим та найгрізнішим серед інших були висловлювання отця Піо, котрий у 1947 році напророкував молодому польському священику майбутній понтифікат. Зовсім кумедним виглядає витівка друзів юності, які на дверях Кароля повісили дотепний напис: «Кароль Войтила – святий-початківець». Хоча для світу Кароль Войтила міг стати відомим як автор неперевершених поезій та п’єс, або ж як талановитий актор чи видатний спортсмен та мандрівник. Щоправда світ отримав значно більше, коли Кароль Войтила обрав покликання стати священиком.
«Не бійтеся! Відчиніть, відчиніть двері навстіж Христу! Відчиніть двері його спасенній владі, відкрийте їй кордони держав, економічні та політичні системи…», – саме цей вислів стояв біля початків служіння у Столиці св. Петра та був програмою понтифікату Івана Павла II. Польща, поряд із Богом, завжди була для Папи найбільшою цінністю. Він повернувся на рідну землю уже як Вселенський лідер і звернувся до своїх земляків: «Не бійтеся!». І поляки перестали боятися. Через рік у Польщі з’явилася «Солідарність» і комуністичний режим похитнувся. Гуманіст, філософ, вчитель життя казав: «Свободу не можна просто мати – її треба постійно утверджувати… Іспит мого народу на людяність, національну гідність, на європейськість триває. Не гайте часу! Не бійтеся!». Чи не є актуальними ці слова сьогодні також для українців?
Іван Павло II зміг дивним чином вдихнути нове життя в древній інститут папства. За його понтифікату кількість католиків потроїлась та перевищила мільярд. Щирість та відкритість Івана Павла II, його великодушна готовність вслухатися в голоси «християн з вулиці» вражала. На відміну від багатьох кардиналів, що мали європейське аристократичне коріння, він був нащадком простих людей, походив з народу. Чи простим вікарієм, чи архієпископом, чи кардиналом, а згодом і Папою – він не цурався відвідати будь-яке помешкання, де потребували його допомоги, поради чи молитви. Він ішов назустріч світові – подавав руки, підіймав і цілував дітей, гладив по голові в’язнів і помираючих, схилявся над людським горем. До його чеснот можна віднести і те, що він був Папою, якого бачила найбільша кількість людей в історії. Навіть підрахували – щомісяця Папа потискав долоні 4000 людей, а за роки свого більш ніж чвертьвікового папства Іван Павло II «торкнувся» мільйонів. Коли врахувати зустрічі із людьми під час апостольських поїздок, то це число збільшиться у кілька разів. Після відвідання великих мас людей усі ґудзики на папській сутані були відірвані, а білі манжети обідрані від численних дотиків людських рук.
«Папа-мандрівник, літаючий Папа», – так напівжартома його називали, адже за понад 26 років свого понтифікату Папа здійснив 250 апостольських подорожей, у т.ч. 164 закордонних, відвідав 1022 міста. У кожній країні звертався до вірних їхньою рідною мовою, бодай навіть кількома словами. Він побував майже у кожному куточку земної кулі. На жаль, Росія та Китай категорично відмовилися приймати Папу. Попри це масштаб його популярності вражає.
Великий екуменіст Іван Павло II налагоджував контакти і взаєморозуміння. Він став першим Папою, який відвідав мусульманську мечеть та іудейську синагогу. Він не боявся визнавати гріхи та помилки – і свої особисті, і своєї церкви, про що йдеться у папському посланні «Про гріхи католицької церкви», де просив вибачити та простити хрестові походи, інквізицію, переслідування євреїв, терпимість до рабства, поділ християнського світу. Багатьом пастирям інших великих церков є багато чого повчитись у цієї великої людини та зрозуміти, що виключно своє віровизнання не є єдиним правильним, а ненависть до решти християн суперечить усім Божим законам.
Іван Павло II завжди щиро цікавився життям молоді. У день початку понтифікату Папа звернувся до тисяч молодих людей, що зібралися на площі св. Петра: «Ви – надія Церкви і світу, ви – моя надія». У 1985 році започаткував грандіозні зустрічі – Міжнародні дні молоді. Це була можливість краще пізнавати проблеми та культуру молодих людей, впливати на формування їхнього морального та духовного обличчя, боротися за їхні права на шляху до гідного й гарного життя. Усе, чим жила молодь, будь-які молодіжні течії, новинки літератури, музики та кіно – усе це викликало щирий інтерес Папи. Недарма у багатьох куточках світу на сірих бетонних стінах яскравим «графіті» виведено: «Папа Римський – суперзірка».
Кожен земний крок Великого Папи, державу якого можна обійти за кілька годин та владу якого не порівняти з жодною земною – достойний наслідування. Не шукайте собі сумнівних кумирів та ідолів. Просто візьміть книгу з життєписом Кароля Войтили чи «погугліть» в Інтернеті і вам відкриється неймовірно захоплююча життєва дорога нашого сучасника, справжнього Святого, Папи Римського Івана Павла II.
Ольга ГОРЯЧЄВА
