Опираючись на путівник «Kolej na Polskę», який недавно видав фонд групи Польської державної залізниці та який гарантує погляд на країну з абсолютно іншої перспективи, ми представляємо Вам ще одну частину подорожі: «Північні Мазури – залізнична туристична траса».
Із вікна вагона, минаючи більші та менші населені пункти, ми побачимо найкращі пам’ятки та привабливі туристичні місця.
Країна Великих Мазурських озер у Польщі з акваторіями, яка знаходиться в північно-східній частині країни, приваблює туристів ще від початку ХХ ст. Спокійні містечка на цій території вирізняються чудовими сакральними та світськими пам’ятками.
Траса Кентшин–Венґожево. Її було відкрито для користування з 1907 р. до 1945 р. Це був залізничний вузол із п’ятьма напрямками. Окрім Кентшина, маршрут охоплює також сполучення в сторону Ґєрдав, Даркєйм, Ґолдапі та Круклянок. Половина з цих населених пунктів нині розташована в Калінінградській області. У 1945 р. всю інфраструктуру лінії, як і в багатьох інших населених пунктах повернених земель, було пограбовано та вивезено до Радянського Союзу. В 1948 р. Польська державна залізниця проклала нові колії, а в січні 1949 р. рух було відновлено. Серед найбільш мальовничих місць можна виділити Кентшин (вузлова станція), Ґєрлож (пасажирську станцію було перебудовано для потреб ставки Гітлера, що називалася «Вовчим лігвом»), Радзєє Венґожевські, Камьонек Вєлький, Пристань і Венґожево (давня вузлова станція).
Кентшин і околиці. Кентшин – велике місто, проте всі його найцікавіші місця зосереджені на невеликій території. Замок хрестоносців, споруджений у другій половині XIV ст., після війни був реконструйований, має в’їзні ворота та внутрішній дворик. У замкових спорудах створено музей із готичними скульптурами та пам’ятками мистецького ремесла. У замку організовують концерти класичної музики та співаної поезії. Погляд притягує кришталеве склепіння базиліки Святого Єжи. Кентшинське Старе місто оточують рештки оборонних мурів із вежами. Також там розташовано неоготичний костел Святої Катажини, що має кольоровий інтер’єр.
Свята Липка. Вона не має залізничного сполучення, проте до неї варто завітати під час короткої автобусної мандрівки. Село відоме завдяки храму Діви Марії. Територія костелу й монастиря відкривається через оздоблені барокові ворота. Привертають увагу позолочені стовпи та балюстради. На вівтарі – ікона Божої Матері в срібному платті. Навпроти амвона, на місці, де колись росла свята липа, залишився пень зі срібною фігуркою Божої Матері.
Вовче лігво. Фортецю почали споруджувати в 1940 р., там знаходяться 80 будівель, зокрема 50 бункерів. У 1945 р. під час відступу німецькі війська все підірвали.
Мазурський парк розваг «Мазуроландія» займає площу 3 га, там розміщено мініатюри найцікавіших пам’яток Вармії та Мазур.
Озеро Мамри та Мазурський канал. Через Мамри проходить вітрильний шлях Великих озер, який бере початок у Венґожеві. Він пролягає через систему озер і каналів до Ґіжицька (25 км) над Нєґоціном, Миколайками (61 км), що знаходяться між озерами Талти й Миколайським, а далі – через Снярдви до Піша (88 км) над озером Рось. Територією Польщі пролягають 22 км Мазурського каналу і 5 шлюзів, ширина каналу доходить до 25 м. Головний штаб німецький сухопутних військ розміщено в лісі між озером Мамри та залізничною лінією Кентшин–Венґожево.
Венґожево. Місто лежить у долині річки Венґорапи. Мамри – це найближче озеро, яке знаходиться за 2 км на південь від Венґожева. Там розташовано порт і музей зі скансеном народної культури, костел Доброго пастиря, далі, серед лугів, – православна церква. Наприкінці XIV ст. у Венґожеві звели мурований Замок хрестоносців. Пам’ятку було відбудовано після пожежі 1945 р. На території замку знаходяться Музей народної культури та Етнографічний парк на Венґорапі, який має багаті фонди, що висвітлюють історію та життя етнічних і релігійних груп, які проживали на Вармії впродовж століть.
Ґіжицько. Вважається літньою столицею регіону. Найбільш масові й насичені розвагами місця на Великих Мазурських озерах – це пляжі, де відбуваються концерти, дискотеки. На озері Негоцін знаходяться пристань і Хрест Святого Бруна. Найкращий оглядовий майданчик має Водонапірна вежа, котру залюбки відвідують туристи. У ній розмістилися кав’ярня й невеликий музей. Неподалік, у густому лісі, знаходиться Фортеця Боєн, оточена ровами та стінами.
Ірена Зоф’я ПЄЛЬКA
Інформаційне агентство «Полонія»
Фото: pl.wikipedia.org
