Завершилися військові навчання «Анаконда». На території Польщі в них взяли участь 31 тис. солдатів із 19 країн НАТО та 5 держав-партнерів.

Столтенберг про російські плани експансії

Генеральний секретар НАТО застеріг від російських планів експансії. «Росія намагається військовими засобами будувати сферу впливів», – сказав Єнс Столтенберг в інтерв’ю для німецького видання «Bild».

Столтенберг заявив, що Альянс спостерігає на своїх кордонах ріст активності російської армії та повинен на це реагувати.

«Перебування військ НАТО на Сході – це відповідна реакція на агресивні дії Росії», – підкреслив він.

«Ми хочемо показати нашим партнерам, що підтримаємо їх, коли воно цього потребуватимуть. Також прагнемо продемонструвати потенційним агресорам, що відреагуємо у випадку загрози», – зазначив Столтенберг.

Міністри оборони держав Альянсу вирішили в Брюсселі, що східний фланг НАТО зміцнить ротаційна присутність чотирьох багатонаціональних батальйонів у Польщі та Прибалтійських країнах. Остаточне рішення приймуть на липневому саміті НАТО у Варшаві.

Rzeczpospolita

«Росія – найбільша загроза для світової безпеки»
«Росія сьогодні становить найбільшу загрозу для світової безпеки», – заявив міністр національної оборони Польщі Антоній Мацеревич під час прес-конференції в Брюсселі щодо найближчого саміту НАТО у Варшаві.

«Я схиляюся до тези, що насправді Росія – це країна з конструкцією, абсолютно відмінною від держав західної цивілізації, країна, яка ставить інші завдання та по-іншому їх реалізовує, а також, що найголовніше, з глибоким відчуттям, що жодні норми, прийняті поза її простором, необов’язкові для самої Росії», – сказав міністр Мацеревич, відповідаючи на запитання під час дебатів.

На його думку, не всі розуміють цю відмінність Росії, що призводить до «систематично повторюваних помилок різних наївних урядів, лідерів та суспільств, які вважають, що можна скористатися послугами Росії».

«Жодна держава в історії кількох останніх десятиліть настільки не порушила світового устрою так, як Росія, спочатку атакувавши Грузію, пізніше Україну, а також окуповуючи незалежну державу, відкрито вказуючи на те, що вона взагалі не хоче визнавати незалежності та суверенності цієї країни, прагнучи втілювати свої рішення не тільки щодо цієї держави, а й загалом щодо європейського устрою», – зазначив Мацеревич пізніше в розмові з журналістами.

Polska Agencja Prasowa

Кібервійна як війна на морі та суші
Упродовж року хакери стежили за внутрішньою кореспонденцією між членами виборчого комітету Хілларі Клінтон. На думку американців, за хакерською атакою стоять росіяни. Хоча Кремль офіційно це заперечує, не є таємницею, що між Росією та НАТО триває прихована кібервійна. Тому Північноатлантичний альянс зараз має сприймати кіберпростір також як поле боротьби.

TVP Info

Румуни пропонують спільний флот із Туреччиною та Україною
Посилаючись на джерела в уряді, софійське щоденне видання «24 czasa» пише, що правоцентристський прем’єр-міністр Болгарії Бойко Борисов відкинув пропозицію румунського президента Клауса Йоханніса, зроблену під час візиту в Софію, про створення спільного флоту з Румунією, Туреччиною та Україною в Чорному морі. Його завданням була б нейтралізація загрози зі сторони Росії. «Я не потребую війни», – відповів на пропозицію Йоханніса Борисов, про що повідомила проурядова газета. На початку червня Борисов не погодився на аналогічну пропозицію румунського прем’єр-міністра Дачіана Чолоса під час його візиту в Софію. «Це спроба втягнути Болгарію в додатковий конфлікт. Немає жодної необхідності розміщувати додаткові війська в регіоні. Ми не потребуємо війни в Чорному морі», – цитує відповідь Борисова видання.

«На думку урядових військових експертів, румунська пропозиція також передбачає переформування бази болгарського військового флоту Атіа на півдні від Бургаса в американську базу», – зазначає «24 czasa». Ідею спільного флоту натомість підтримав президент Росен Плевнелієв, котрий завершить свою каденцію в січні 2017 р. і надалі не претендуватиме на президентство. Газета повідомляє, що прем’єр-міністр Борисов також виступив проти підтримки румунської пропозиції щодо скликання багатонаціональної бригади НАТО в Румунії, на яку, згідно з пропозиціями Плевнелієва та міністра оборони Ніколая Ненчева, Болгарія мала б вислати 400 солдатів.

TVN24

Польща вишле винищувачі та солдатів для боротьби з Ісламською державою
Керівник Бюро національної безпеки (БНБ) Павел Солох повідомив, що в рамках підтримки коаліції проти так званої Ісламської держави польські «F-16» та близько 150 пілотів і військових працівників мали б потрапити до Кувейту. У свою чергу до Іраку було б вислано до 60 солдатів зі спеціальних військ.

На думку Солоха, використання польських збройних сил поза кордонами держави може відбуватися тільки на основі рішень президента. За його словами, прем’єр-міністр Беата Шидло надіслала президентові Анджею Дуді відповідні пропозиції.

Керівник БНБ звернув увагу на те, що підтримка Польщею коаліції проти так званої Ісламської держави – це прояв солідарності.

«Президент Анджей Дуда неодноразово підкреслював, що Польща, очікуючи від союзників підтримки на східному фланзі НАТО, готова підтримати інші держави Альянсу в боротьбі із загрозами на південному фланзі», – нагадав Солох.

Informacyjna Agencja Radiowa

Польща – союзник України у справах санкцій щодо Росії
«Україна вважає Польщу своїм союзником у намаганнях провести євроатлантичну та європейську інтеграцію», – зазначив на радіо «Tróka» український журналіст Юрій Банахевич. Він додав, що занадто слабкими за інтенсивністю є контакти між обома державами на високому рівні.

Польща мала б бути локомотивом, який тягне Україну до Європейського Союзу. Як нині її сприймають у цій державі? «Її вважають дружньою країною», – сказав журналіст агентства «Укрінформ» Юрій Банахевич. Він також зауважив, що всупереч Німеччині Польща зробила все, щоб Україна взяла участь у навчаннях «Анаконда» та була присутня на саміті НАТО у Варшаві.

Гість радіо додав, що деякі держави переконані в потребі зменшення санкцій щодо Росії. У свою чергу Україна та Польща виступають за те, щоб їх зберегти.

Trójka

Завершилися навчання «Анаконда» в Хелмні
Міст збудовано, а польські бронетранспортери «Rosomaki» із солдатами на борту перепливли Віслу в Хелмні у Куявсько-Поморському воєводстві. Так завершилися військові навчання «Анаконда».

«Ми не відпрацьовували жодної операції з якимось конкретним ворогом», – додав полковник Анджей Соляж.

Навчання «Анаконда – 2016» розпочалися 7 червня. На території всієї країни в них взяли участь 31 тис. солдатів із 19 країн НАТО та 5 держав-партнерів.

Polskie Radio