Щоб усі були одно. Фото
Статті

У суботу, 12 листопада, в костелі Святих Йоакима та Анни у Володимирі-Волинському відзначали літургійний спомин Святого Йосафата, єпископа та мученика. На урочистість прибули численні гості з Волині, Польщі та Білорусі – римо-католики, греко-католики та православні.

 

 

 

Святий Йосафат
Хто такий Святий Йосафат і як він пов’язаний із Волинню? Святий Йосафат Кунцевич народився близько 1580 р. у Володимирі-Волинському в православній родині. Прийняв у 24-річному віці постриг у монахи. Завдяки побожності та талантам зробив блискучу церковну кар’єру: в неповні 40 років став полоцьким архієпископом, під владою якого перебували майже всі білоруські землі. І тут несподіванка для багатьох, як грім серед ясного неба: владика Йосафат приймає унію з Римом!


Чому? При розгляді цього питання потрібно пам’ятати, що київська Церква не сприйняла трагічного розламу Вселенської Церкви у Х–ХІ ст. Єпископи київської Церкви ніколи не приймали жодної постанови про розрив із Римом, а релігійні слов’янські книги того часу були просякнуті ідеєю єдності Церкви. Наприклад, «Слово про закон та благодать» київського митрополита Іларіона, в якому розповідається про хрещення Русі святим рівноапостольним князем Володимиром, особливо наголошує на єдності християнського Сходу та Заходу; «Слово похвальне Григорія отцям собору у Флоренції та Констанці» (Григорій Цамблак – київський митрополит у 1414–1418 рр.) доводить, що ідея єдності Церкви ще задовго до Берестейської унії була не чужою для Київської митрополії. Відзначалися також свята західного християнства, яких не було у грецькій Церкві, зокрема перенесення мощів Святого Миколая в Барі, яке київська Церква перейняла із заходу у ХІІ ст.


Владика Йосафат, залишаючись ревним проповідником і захисником православної традиції, послідовно виступав за відновлення єдності Церкви шляхом унії. Його діяльність приносила плоди: приєднання до унії з Римом все нових і нових парафій. Тому постать Йосафата стала надто небезпечною для його опонентів. Його вбила у Вітебську 12 листопада 1623 р. розлючена юрба фанатиків. Проте навіть після мученицької смерті владика продовжував вести за собою нову паству. Православні парафії й надалі приєднувалися до унії, а головний натхненник виступів проти архієпископа Йосафата, православний владика Мелетій Смотрицький, після цієї трагедії продовжував його справу у творенні єдності між християнами.


Папа Урбан VIII беатифікував Йосафата Кунцевича через двадцять років після його смерті – в 1643 р. У 1867 р. в Римі Папа Пій ІХ канонізував Йосафата Кунцевича (1580−1623 рр.), небесного покровителя України-Русі. Сьогодні тлінні останки Святого Йосафата спочивають у головному храмі католицької Церкви – в базиліці Святого Петра в Римі, неподалік гробу самого Князя апостолів Святого Петра. У Володимирі-Волинському в костелі Святих Йоакима та Анни зараз зберігаються реліквії Святого Йосафата. Між іншим, це єдиний святий, народжений на волинській землі, якого включили в головний календар римської Церкви.

 

Святкування у Володимирі-Волинському
Уже не вперше на спомин Святого Йосафата у володимирському храмі зібралися представники різних конфесій християнства. І цього разу гостювали в настоятеля храму отця-каноніка Броніслава Леха Кошляги священики та віряни з православної та греко-католицької Церков. Символічно, що у Володимир-Волинський – місто, де народився Йосафат, – приїхав єпископ Олег Буткевич, владика з Вітебська – міста, де святий закінчив своє життя. До речі, єпископ Олег, за національністю білорус, – наймолодший єпископ у всій римській Церкві. Урочисту месу звершили вітебський ординарій, єпископ Олег Буткевич та луцький ординарій, єпископ Віталій Скомаровський. Після меси, яку правили українською, білоруською та польською мовами, відбулися короткий молебень за єдність, а також поклоніння мощам Святого Йосафата. Дуже зворушливим і по-справжньому родинним було привітання польською мовою від православного духовенства для поляків, які днем раніше відзначали День Незалежності. Віряни парафій, якими опікується отець Лех, вітали його теж із 25-літтям служіння в Україні та 10-ю річницею праці у Володимирі-Волинському.

 

Анатолій ОЛІХ
Фото автора

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ТУТ ЖИЛА СВЯТА ЛЮДИНА

У НОВОВОЛИНСЬКУ ОСВЯТИЛИ НОВОЗБУДОВАНИЙ КОСТЕЛ

ЛУЦЬКОМУ ХРАМУ – 400

 

 

1.jpg

2.jpg

3.jpg

4.jpg

5.jpg

6.jpg

7.jpg

8.jpg

9.jpg

10.jpg

11.jpg

12.jpg

13.jpg

14.jpg

15.jpg

16.jpg

17.jpg

18.jpg

19.jpg

20.jpg

 

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026