Щоб усі були одно. Фото
Статті

У суботу, 12 листопада, в костелі Святих Йоакима та Анни у Володимирі-Волинському відзначали літургійний спомин Святого Йосафата, єпископа та мученика. На урочистість прибули численні гості з Волині, Польщі та Білорусі – римо-католики, греко-католики та православні.

 

 

 

Святий Йосафат
Хто такий Святий Йосафат і як він пов’язаний із Волинню? Святий Йосафат Кунцевич народився близько 1580 р. у Володимирі-Волинському в православній родині. Прийняв у 24-річному віці постриг у монахи. Завдяки побожності та талантам зробив блискучу церковну кар’єру: в неповні 40 років став полоцьким архієпископом, під владою якого перебували майже всі білоруські землі. І тут несподіванка для багатьох, як грім серед ясного неба: владика Йосафат приймає унію з Римом!


Чому? При розгляді цього питання потрібно пам’ятати, що київська Церква не сприйняла трагічного розламу Вселенської Церкви у Х–ХІ ст. Єпископи київської Церкви ніколи не приймали жодної постанови про розрив із Римом, а релігійні слов’янські книги того часу були просякнуті ідеєю єдності Церкви. Наприклад, «Слово про закон та благодать» київського митрополита Іларіона, в якому розповідається про хрещення Русі святим рівноапостольним князем Володимиром, особливо наголошує на єдності християнського Сходу та Заходу; «Слово похвальне Григорія отцям собору у Флоренції та Констанці» (Григорій Цамблак – київський митрополит у 1414–1418 рр.) доводить, що ідея єдності Церкви ще задовго до Берестейської унії була не чужою для Київської митрополії. Відзначалися також свята західного християнства, яких не було у грецькій Церкві, зокрема перенесення мощів Святого Миколая в Барі, яке київська Церква перейняла із заходу у ХІІ ст.


Владика Йосафат, залишаючись ревним проповідником і захисником православної традиції, послідовно виступав за відновлення єдності Церкви шляхом унії. Його діяльність приносила плоди: приєднання до унії з Римом все нових і нових парафій. Тому постать Йосафата стала надто небезпечною для його опонентів. Його вбила у Вітебську 12 листопада 1623 р. розлючена юрба фанатиків. Проте навіть після мученицької смерті владика продовжував вести за собою нову паству. Православні парафії й надалі приєднувалися до унії, а головний натхненник виступів проти архієпископа Йосафата, православний владика Мелетій Смотрицький, після цієї трагедії продовжував його справу у творенні єдності між християнами.


Папа Урбан VIII беатифікував Йосафата Кунцевича через двадцять років після його смерті – в 1643 р. У 1867 р. в Римі Папа Пій ІХ канонізував Йосафата Кунцевича (1580−1623 рр.), небесного покровителя України-Русі. Сьогодні тлінні останки Святого Йосафата спочивають у головному храмі католицької Церкви – в базиліці Святого Петра в Римі, неподалік гробу самого Князя апостолів Святого Петра. У Володимирі-Волинському в костелі Святих Йоакима та Анни зараз зберігаються реліквії Святого Йосафата. Між іншим, це єдиний святий, народжений на волинській землі, якого включили в головний календар римської Церкви.

 

Святкування у Володимирі-Волинському
Уже не вперше на спомин Святого Йосафата у володимирському храмі зібралися представники різних конфесій християнства. І цього разу гостювали в настоятеля храму отця-каноніка Броніслава Леха Кошляги священики та віряни з православної та греко-католицької Церков. Символічно, що у Володимир-Волинський – місто, де народився Йосафат, – приїхав єпископ Олег Буткевич, владика з Вітебська – міста, де святий закінчив своє життя. До речі, єпископ Олег, за національністю білорус, – наймолодший єпископ у всій римській Церкві. Урочисту месу звершили вітебський ординарій, єпископ Олег Буткевич та луцький ординарій, єпископ Віталій Скомаровський. Після меси, яку правили українською, білоруською та польською мовами, відбулися короткий молебень за єдність, а також поклоніння мощам Святого Йосафата. Дуже зворушливим і по-справжньому родинним було привітання польською мовою від православного духовенства для поляків, які днем раніше відзначали День Незалежності. Віряни парафій, якими опікується отець Лех, вітали його теж із 25-літтям служіння в Україні та 10-ю річницею праці у Володимирі-Волинському.

 

Анатолій ОЛІХ
Фото автора

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ТУТ ЖИЛА СВЯТА ЛЮДИНА

У НОВОВОЛИНСЬКУ ОСВЯТИЛИ НОВОЗБУДОВАНИЙ КОСТЕЛ

ЛУЦЬКОМУ ХРАМУ – 400

 

 

1.jpg

2.jpg

3.jpg

4.jpg

5.jpg

6.jpg

7.jpg

8.jpg

9.jpg

10.jpg

11.jpg

12.jpg

13.jpg

14.jpg

15.jpg

16.jpg

17.jpg

18.jpg

19.jpg

20.jpg

 

Схожі публікації
10-річчя польської суботньої школи в Гусятині
Події
Польська суботня школа, яка діє при Надзбручанському товаристві польської культури та мови, відзначила 10-річчя. Учні, їхні батьки, вчителі та гості разом відсвяткували цю важливу дату.
07 липня 2026
12 днів у Костюхнівці із польською мовою і не тільки
Події
Понад 30 старшокласників із Рівненської та Волинської областей узяли участь у Літній школі польської мови в Костюхнівці, організованій Українсько-польським союзом імені Томаша Падури з Рівного.
07 липня 2026
Архітектор і його нереалізований проєкт
Статті
Перші статті циклу «Земля Волинська» були присвячені туристично-краєзнавчому руху на Волині в міжвоєнні часи, зокрема діяльності місцевих осередків Польського краєзнавчого товариства. Натомість ця публікація висвітлює один із проєктів подальшого розвитку туристичного потенціалу Волині. На жаль, йому не судилося збутися. Трагічною була й доля його автора.
06 липня 2026
Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголосив цьогорічну програму
Події
25–26 липня в Луцьку вшосте відбудеться Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера». У програмі події – дискусії, публічні інтерв’ю, поетичні читання, запис подкасту, музика, стендап і міждисциплінарні заходи. Про це повідомила Літературна платформа «Фронтера».
06 липня 2026
Родинні історії: «Мої внучки носять імена своїх прапрабабусь»
Статті
«У мене була велика і дружня родина. Ті, хто в силу різних обставин не виїхав у Польщу, не пожалкували, що залишилися. А ті, хто вимушений був покинути рідну землю, ніколи не забували, звідки походять», – зауважує Галина Підодвірна, в дівоцтві Стремецька.
03 липня 2026
Вийшов 13-й номер «Волинського монітора»
Події
У сьогоднішньому номері «Волинського монітора» ми пишемо про урочистості з нагоди 35-ї річниці повернення луцького собору католикам, відкриття відреставрованого польського військового кладовища в Клевані, свідомих сеньйорів із Рівненщини та родинні історії Галини Підодвірної з Гусятина.
02 липня 2026
Завершується набір на програму «Андерс NAWA» на бакалаврські та єдині магістерські програми
Можливості
Стипендійна програма для Полонії імені генерала Владислава Андерса («Anders NAWA») – це шанс для молоді польського походження розпочати навчання в Польщі на бакалаврських та єдиних магістерських програмах, вдосконалити знання польської мови та отримати диплом у польському закладі вищої освіти.
01 липня 2026
У Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Захід відвідали представники Рівного
Події
26 червня у Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Рівне на урочистостях представляли члени Центру польської мови і культури імені князів Любомирських.
01 липня 2026
Study Tours to Poland для студентів
Можливості
Фонди «Лідери змін» та «Боруссія» запрошують активних студентів із Молдови та України взяти участь у програмі Study Tours to Poland (STP).
01 липня 2026