5 років: крапки над і
Події

15 січня Українсько-польський союз імені Томаша Падури відзначив п’яту річницю заснування. Урочистість відбулася на сцені Національного університету водного господарства та природокористування в Рівному.

Федір Достоєвський колись сказав, що річниці – це безглуздя, адже вони опираються на десяткову систему чисел. Просто періодично люди святкують подію, яка мала місце круглу кількість днів чи років тому. Проте наша традиція і досвід свідчать, що річниці мають значення, адже вони завершують певний етап. Таким чином ми наводимо лад у своєму житті.

Саме тому наша організація вирішила відсвяткувати свій п’ятий день народження, який став нагодою…

По-перше, для того, щоби поставити «крапки над і» після п’яти років праці, закрити певний етап і йти далі.

Відзначення п’ятої річниці створення організації стало для нас нагодою, аби зустрітися з нашими випускниками, учнями, друзями, благодійниками та спонсорами. Нам було надзвичайно приємно, що до нас у цей важливий день прийшли близько 250 гостей. Ми всі разом могли відкрити нову частину історії нашої організації. З нагоди дня народження ми приготували для гостей не лише частування, а й кілька скетчів і сценок із життя нашої організації. Підготовка до святкування послугувала нагодою для частіших зустрічей та додаткових занять. На сцені виступили приблизно 50 наших учнів та викладачів. Під час свята можна було сфотографуватися з Томашем Падурою, фігура якого в масштабі 1:1 знаходилася у фойє.

Під час урочистостей вперше вручили статуетки «Соколи Томаша Падури – 2016» – нагороди за активну полонійну діяльність. Рішенням правління Українсько-польського союзу нагороди отримали Олена Ткачук та Сергій Лісівка.

По-друге, п’ята річниця стала для нас можливістю висловити подяки.

Із нагоди ювілею ми хотіли би подякувати, насамперед, усім партнерам із Польщі та з Рівного. Ми вдячні їм за співпрацю. Дякуємо також усім спонсорам та благодійникам за те, що ніколи не відмовили нам у підтримці. Педагогічному колективу складаємо подяку за цікаві заняття та ідеї. Дякуємо також засновникам організації. Натомість усім членам, учням та друзям дякуємо за те, що вони з нами і що своєю присутністю оживлюють нашу організацію. Саме Ви є частиною цієї нашої п’ятирічної історії, і саме Ви будете творити наступні п’ять років!

По-третє, річниці – це час підбивання підсумків.

Про діяльність союзу можна написати багато: ми підтримували креативність, пропагували польську кухню, розвивали таланти, створили непогане вар’єте «Педагогічний колектив», демонстрували, що польська культура живе, змінюється й еволюціонує, слідкували за змінами у викладанні польської мови як іноземної і т. д.

Найважливіше те, що все, що ми робили з 29 грудня 2011 р., було для нас надзвичайно приємним.

І якщо річниці це також нагода для укладання планів, то наш план такий: наступні п’ять років ми приходимо до Українсько-польського союзу, записуємося на уроки польської мови, беремо участь у житті нашої організації та черпаємо з усього цього радість і задоволення. А через п’ять років зустрічаємося на десятирічному ювілеї – всупереч тому, що сказав Федір Достоєвський.

Ева МАНЬКОВСЬКА,
Українсько-польський союз імені Томаша Падури
Фото: Сергій ЛІСІВКА, Ілля КАНКРОВ

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ЮВІЛЕЙ ТОВАРИСТВА В ДУБНІ

30 РОКІВ У СПІЛЬНОТІ

У ЗДОЛБУНОВІ, ЯК У СОПЛІЦОВІ…

ТОВАРИСТВУ ЧЕХІВ – 25 РОКІВ

У ЛУЦЬКУ ВІДЗНАЧИЛИ ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ПОЛЬЩІ ТА ЮВІЛЕЙ ПОЛЬСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

1.jpg

2.jpg

3.jpg

4.jpg

5.jpg

6.jpg

7.jpg

8.jpg

9.jpg

10.jpg

11.jpg

12.jpg

13.jpg

Схожі публікації
Родинні історії: До останнього трималися своїх традицій
Статті
Олександр Свіца з Луцька наприкінці 1990-х рр. пов’язав своє життя із Товариством польської культури на Волині імені Еви Фелінської. Він розповідає про своїх польських, а також українських, єврейських і болгарських предків, що проживали на теренах Житомирщини та Хмельниччини.
28 березня 2023
Інститут «Полоніка» удоступнив дані про польські пам’ятки за кордоном
Події
Понад 44 тис. записів про об’єкти в 58 країнах – стільки інформації містить база «Спадщина за кордоном. База полоніків» на нещодавно відкритому Інститутом «Полоніка» порталі. Як запевняють працівники інституту, базу будуть розширювати.
27 березня 2023
Повернуті із забуття: Ян Адамський
Статті
Під час опрацювання цієї кримінальної справи мене не полишало відчуття, що я про це писала, що такий сюжет уже був у нашій рубриці. Спершу подумала, що вдруге взяла справу поліціянта, про якого давніше йшлося на сторінках газети. Двічі перевірила й нарешті зрозуміла, в чому річ.
27 березня 2023
Можливості весни 2023 р.: польські стипендійні програми для українців
Конкурси
Заохочуємо наших читачів ознайомитися з умовами стипендійних програм для вступників на бакалаврат і в магістратуру, студентів і аспірантів полоністичних спеціальностей і науковців, на які нині триває набір, та скористатися можливостями, які вони дають.
26 березня 2023
Книга про стрільців поповнила нашу бібліотеку
Статті
Бібліотека редакції «Волинського монітора» поповнилася цінним і цікавим екземпляром – книгою «Про волинських стрільців у соту річницю створення Стрілецького союзу на Волині».
25 березня 2023
У Луцьку можна забрати паспорти, які після 24 лютого 2022 р. залишилися у візових центрах
Події
Із 27 березня до 31 травня в Генеральному консульстві Республіки Польща в Луцьку можна забрати паспорти, які після 24 лютого 2022 р. залишилися у візових центрах у Луцьку, Рівному та Тернополі.
24 березня 2023
Воркшоп для початківців: про Криштофа Пендерецького, музику та ботаніку
Події
Школа польської мови при Польському інституті в Києві запрошує на культурологічно-розмовну зустріч усіх, хто хоче дізнатися про зв’язок музики й ботаніки у творчості композитора Криштофа Пендерецького.
24 березня 2023
Вокзал у Костополі потрапив у Minecraft
Події
Вокзал у Костополі на Волині (нині Рівненська область) – це новий об’єкт у проєкті «Polonika w Minecraft». Більше про нього можна довідатися, виконуючи різні завдання в безплатній грі.
24 березня 2023
Вийшов 6-й номер «Волинського монітора»
Події
Запрошуємо на шпальти сьогоднішнього номера «Волинського монітора». У ньому ми пишемо про Олександра Свіцу з Луцька, Яна Адамського – поліціянта з Антополя, волинського перекладача з іменем Дніпра та численні проєкти польсько-української співпраці. Публікуємо теж розмову з доктором наук Рігельсом Халілі – керівником балканської спеціалізації в Центрі східноєвропейський студій Варшавського університету.
23 березня 2023