Ми приречені бути сусідами
Статті

У суботу, 6 травня, на Польському військовому кладовищі у селі Гайове Ківерцівського району відбулася поминальна меса. Присутні молилися за мешканців Пшебража і навколишніх сіл, які загинули під час братовбивчого польсько-українського конфлікту в 1943–1944 рр.

Село Пшебраже (так називалося Гайове до 1964 р.) було найбільшим пунктом польської самооборони на Волині. Коли навесні 1943 р. частини УПА почали винищувати мирне польське населення, тут знайшли прихисток, за різними оцінками істориків, від 12 до 20 тис. осіб. Створивши загони самооборони та власними руками збудувавши укріплення, їм вдалося відбити кілька потужних атак УПА і дожити до січня 1944 р., коли надійшла Червона армія й облогу було знято. Вцілілі мешканці Пшебража згодом виїхали до Польщі. Зараз про життя поляків на волинських землях подекуди нагадують лише назви населених пунктів, адже інколи від польських сіл не залишалося навіть знаку чи могили.

Цього разу на цвинтарі на окраїні Гайового зібралося кількасот людей. Участь у заході взяли працівники Генерального консульства РП у Луцьку, представники місцевої влади, численні гості з Польщі, учні шкіл із Холма, члени польських товариств Волині, а також місцеві мешканці.

На початку Кшиштоф Кшивінський, голова товариства «Креси – пам’ять і майбутнє», ініціатор і організатор цьогорічного молебню, нагадав усім історію цього кладовища. Перші 19 могил на ньому з’явилися саме 6 травня 1943 р. У наступні дні й місяці виникали все нові поховання. Після репатріації поляків кладовище довгий час було занедбане, а у 2004 р. завдяки сприянню польського уряду та польських громадських організацій його відновили. Вже понад 10 років пшебражанський цвинтар є традиційним місцем молитви і вшанування пам’яті полеглих під час Волинської трагедії.

Поминальну месу на кладовищі відправив ординарій Луцької дієцезії, єпископ Віталій Скомаровський у співслужінні з католицькими священиками з України та Польщі. Проповідь виголосив отець із Грубешова, прелат Анджей Пузон.

У заключному слові владика Віталій Скомаровський сказав: «Наші народи приречені бути сусідами, бути близько один одного. І в нашій історії ми теж були один для другого часом великим благословенням, допомогою, а часом – покутою. Тож молімося тут за наших померлих, щоби ми зрозуміли, що не втечемо один від одного і що ми повинні будувати разом наше спільне майбутнє, пам’ятаючи про наше трагічне минуле, зокрема й про цих померлих… Необхідно пам’ятати, що нічого не можна збудувати на руйнуванні, вбивстві, ненависті, а тільки на добрі, наприклад, як на цій сьогоднішній події, коли ми спільно – українці і поляки – молимося за наших померлих. На жаль, сучасний світ звертає більше уваги на конфлікти, шукає негативу. А насправді людей, які хочуть жити в мирі, набагато більше, ніж тих, хто на цих конфліктах хоче отримати якусь свою вигоду. Тож нехай ця наша молитва і молитва померлих за нас принесе нам мир, щоб ми могли нести цей мир своєму оточенню».

Працівники Генерального консульства разом із католицьким i православним духовенством, представниками однієї з місцевих польських організацій, місцевої влади та членами товариства «Волинський мотоциклетний рейд» поклали також квіти й помолилися в урочищі Юзефин, яке знаходиться неподалік. Там під час штурму Пшебража 30 серпня 1943 р. об’єднаними силами УПА Волині та Галичини загинули, за оцінками істориків, близько 400 українців. Серед жертв було багато цивільного населення, яке допомагало загонам УПА в остаточній ліквідації осередку польської самооборони і яке було розбите об’єднаними силами поляків та радянських партизанів. Якими б не були оцінки трагічного минулого, все-таки варто виявляти такі акти доброї волі та гуманізму.

Присутність української делегації на месі на польському кладовищі та польського консульства на місці загибелі українців, а також заходи місцевої влади із забезпечення громадського порядку та безпеки під час цього поминального молебню свідчать про те, що й надалі між поляками та українцями можливі історичний діалог і співпраця.

Анатолій ОЛІХ
Фото автора

1.jpg

2.jpg

3.jpg

4.jpg

5.jpg

6.jpg

7.jpg

8.jpg

9.jpg

10.jpg

11.jpg

12.jpg

13.jpg

14.jpg

15.jpg

16.jpg

17.jpg

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

З МОЛИТВОЮ У ПШЕБРАЖІ

СПІЛЬНА МОЛИТВА У ПШЕБРАЖІ

Схожі публікації
10-річчя польської суботньої школи в Гусятині
Події
Польська суботня школа, яка діє при Надзбручанському товаристві польської культури та мови, відзначила 10-річчя. Учні, їхні батьки, вчителі та гості разом відсвяткували цю важливу дату.
07 липня 2026
12 днів у Костюхнівці із польською мовою і не тільки
Події
Понад 30 старшокласників із Рівненської та Волинської областей узяли участь у Літній школі польської мови в Костюхнівці, організованій Українсько-польським союзом імені Томаша Падури з Рівного.
07 липня 2026
Архітектор і його нереалізований проєкт
Статті
Перші статті циклу «Земля Волинська» були присвячені туристично-краєзнавчому руху на Волині в міжвоєнні часи, зокрема діяльності місцевих осередків Польського краєзнавчого товариства. Натомість ця публікація висвітлює один із проєктів подальшого розвитку туристичного потенціалу Волині. На жаль, йому не судилося збутися. Трагічною була й доля його автора.
06 липня 2026
Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголосив цьогорічну програму
Події
25–26 липня в Луцьку вшосте відбудеться Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера». У програмі події – дискусії, публічні інтерв’ю, поетичні читання, запис подкасту, музика, стендап і міждисциплінарні заходи. Про це повідомила Літературна платформа «Фронтера».
06 липня 2026
Родинні історії: «Мої внучки носять імена своїх прапрабабусь»
Статті
«У мене була велика і дружня родина. Ті, хто в силу різних обставин не виїхав у Польщу, не пожалкували, що залишилися. А ті, хто вимушений був покинути рідну землю, ніколи не забували, звідки походять», – зауважує Галина Підодвірна, в дівоцтві Стремецька.
03 липня 2026
Вийшов 13-й номер «Волинського монітора»
Події
У сьогоднішньому номері «Волинського монітора» ми пишемо про урочистості з нагоди 35-ї річниці повернення луцького собору католикам, відкриття відреставрованого польського військового кладовища в Клевані, свідомих сеньйорів із Рівненщини та родинні історії Галини Підодвірної з Гусятина.
02 липня 2026
Завершується набір на програму «Андерс NAWA» на бакалаврські та єдині магістерські програми
Можливості
Стипендійна програма для Полонії імені генерала Владислава Андерса («Anders NAWA») – це шанс для молоді польського походження розпочати навчання в Польщі на бакалаврських та єдиних магістерських програмах, вдосконалити знання польської мови та отримати диплом у польському закладі вищої освіти.
01 липня 2026
У Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Захід відвідали представники Рівного
Події
26 червня у Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Рівне на урочистостях представляли члени Центру польської мови і культури імені князів Любомирських.
01 липня 2026
Study Tours to Poland для студентів
Можливості
Фонди «Лідери змін» та «Боруссія» запрошують активних студентів із Молдови та України взяти участь у програмі Study Tours to Poland (STP).
01 липня 2026