Український письменник Юрій Андрухович привіз до Луцька 111 розповідей про різні міста України та світу. Однак обласного центру Волині у цьому списку немає. За це, як зізнався сам автор, він кається і йому соромно.

Про свою нову книжку «Лексикон інтимних міст» Юрій Андрухович розповідав 12 квітня під час зустрічі зі студентами та журналістами у бібліотеці Волинського національного університету імені Лесі Українки.

У рамках туру містами західної України Андрухович їздить із видавцем книги Святославом Померанцевим та письменником Олександром Ірванцем. «За нами не стоїть жоден грошовий мішок, який міг це фінансувати. Наш тур ніхто не підтримує. Ніхто крім нас самих. Ми в дорозі на власному автомобілі. Там, де потрібно, самі оплачуємо своє перебування», – коментує подорож Юрій Андрухович.

«Лексикон інтимних міст» – це 111 есе про міста, в яких побував письменник і про які він може розповісти не одну історію. За словами автора, він мав задум представити всю абетку. «Тобто кожну літеру абетки, крім м'якого знаку. З деякими містами був клопіт. Було дуже важко знайти місто на «и» та «ї». Найбільше міст чомусь на літеру «б», – розповів письменник.

Проте серед величезної кількості розповідей у книзі немає жодної історії про Луцьк. «Але це не означає, що подібного не буде. Ми розвиваємося у цьому напрямі. Планую видати «Лексикон інтимних міст 2» – там буде 222 оповідання, «Лексикон... 3», де буде 333 розповіді. Так, всього буде 6 «Лексиконів...». У заключному точно буде Луцьк. Може, доведеться включати і районні центри Волинської області. Каюся, виправлюся», – просив вибачення у студентів Юрій Андрухович.

У короткому описі до літературно-художнього видання усім читачам пояснюють, що автор настільки заплутався у переходах між реальним та вигаданим, що про всяк випадок оголошує його витвором власної уяви, у тому числі вигадані усі дійові особи, а також усі історії, ситуації та, зрештою, і... міста у книжці.

Український письменник Олександр Ірванець, котрий був ведучим заходу, поділився власними враженнями про творіння свого колеги: «Це – не роман, це «роуд муві». Кожен із творів може бути перетворений на фільм, спектакль або на його основі можна написати цілий роман».

Видавець книги, президент Міжнародного поетичного фестивалю «MERIDIAN CZERNOWITZ» Святослав Померанцев наголосив, що «Лексикон інтимних міст» продається у 120 книгарнях України. Ціна книги у всіх книгарнях – 111 гривень. Якщо ж магазини її піднімають – це порушення угоди.

Після офіційного представлення книги автор відповідав на запитання журналістів. Пропонуємо нашим читачам деякі відповіді про:

...митця і політику:

«У нас є деякі розбіжності у тому, як ми розуміємо політичність письменника. Наприклад, у всіх рецензіях на мою есеїстику, яка видається і перекладається в Німеччині, йдеться, що я надзвичайно політизований письменник. В Україні від громади переважно чую, що я аполітичний. Політикою займаюсь увесь час, тільки в дуже широкому сенсі. Тобто політикою суспільної комунікації, виробленням якихось ідей, які потрібні громаді».

...свободу слова:

«У кожному разі – це надзвичайно трагічний і цікавий досвід – бути свідком того, як свободу слова забирають, її витягують поступово. За моїми оцінками, певні острови такої незалежної думки, інформування людей, зосередилися найбільше виключно в Інтернеті. І коли ми намагаємося зараз якось оцінити і проаналізувати контент найважливіших телеканалів чи радіопередач, то відчувається, як цей простір свободи дедалі звужується».

...Нобелівську премію і Україну:

«Український письменник формальних шансів отримати Нобелівську премію не має. Вже з'явилися зацікавлення з боку Нобелівського комітету, мовляв, що там в українській літературі є. Проте реально немає там людини, яка розуміє українську мову, щоб складний літературний текст перекласти зі всім мовним багатством і вишуканістю. Це проблема на довгі роки».

...те, що читає Андрухович:

«Я нині заглибився в нехудожню літературу – «ноу-фікшн», і я отримую задоволення від путівників. Наприклад, путівник Центральною Європою польського географа Мечислава Орловіча, який був виданий на початку 1914 року для тодішніх мандрівників і туристів. Є книга, яку я вперше прочитав у 16 років – роман Вулфа Томаса «Взгляни на дом свой, ангел». Кожен, хто починає життя, має прочитати цю книжку. «Пригоди Бравого вояка Швейка» нагадують мені батька. Сьогодні я читаю роман на 2,2 тисячі сторінок Навіда Кермані «Ім'я твоє». Там складна вишукана німецька мова, де немає жодного розділу і автор не розповідає цілісної історії, а творить арабески».

...заробіток письменників «на стороні»:

«Добрий письменник той, хто здатен заробити собі на непогане життя власним писанням, не роблячи вже більше нічого, а тільки пишучи книжки і отримуючи гроші у відповідності до того, як вони продаються. В українських письменників такої можливості не було. Нам важко було б проіснувати виключно від продажу наших українських книжок, проданих в Україні. Якби така ситуація була, то це передбачало б, що у нас є заможний україномовний прошарок, який купує книжки і власними грошима підтримує автора. Тому письменники повинні працювати ще «на стороні». Я ніколи не кажу, що живу з продажу книжок. Але я справді живу із писання. Це просто включає багато інших форм діяльності».

Оксана ЦИМБАЛЮК,

фото автора