Історії про порятунок: у Луцьку відбулася зустріч з учасниками проекту «Поєднання через важку пам’ять»
Статті

«Ми збираємо історії, які повинні будувати наші народи, історії про порятунок», – сказала під час зустрічі в Луцьку Олександра Зіньчук, дослідниця нематеріальної спадщини пограниччя, спеціаліст у справах польсько-українських стосунків, поетеса та есеїстка.

30 листопада в редакції «Волинського монітора» відбулася зустріч із Олександрою Зіньчук, Олександром Кравчуком і Сергієм Гладишуком. Вони представили кілька проектів дослідницької групи «Жива мова», що сприяють польсько-українському порозумінню.

Проект «Поєднання через важку пам’ять» –  це ініціатива, яка має на меті зміцнення польсько-українського порозуміння за допомогою інформування про приклади надання допомоги та співжиття українців і поляків у період трагічних подій на Волині та Східній Галичині під час Другої світової війни. Її реалізація триває вже шість років і передбачає різні види діяльності. Наприклад, у рамках проекту «Оповіді з пограниччя» у 2016 р. у Польщі записували усні розповіді свідків історії, на основі яких нині до друку готують комікс. У короткій доступній для молоді формі він розповість про приклади міжлюдської солідарності та жести допомоги під час Другої світової війни та в післявоєнний період на польсько-українському, польсько-литовському й польсько-німецькому пограниччі.

Тому, чим є усна історія, які вона має пізнавальні цінності та як працювати в місцевій спільноті задля зміцнення міжкультурного діалогу, покликана навчати лабораторія «Посли порозуміння». За словами Олександри Зіньчук, цей проект показує, що молоде покоління не має стільки стереотипів, як старше: «Вони вільні від цього і вважають, що майбутнє можна будувати разом».

«Понад шість років ми діємо з польсько-українською групою істориків, етнографів, філологів та архівістів. Ми збираємо історії, які повинні будувати наші народи, історії про порятунок», – сказала Олександра Зіньчук. Група дослідників, за її словами, використовує різні знаряддя. Серед них – локальні дослідження, усні розповіді, історія повсякдення та долі звичайних людей. Вона також додала: «Під час нашої першої інтердисциплінарної експедиції ми збирали усні історії. Тоді виявилося, що було дуже важливо не закриватися у вузькій методологічній «шухляді». Друга важлива річ, завдяки якій нам вдалося зібрати майже 300 свідчень, – це те, що ми робили це разом. Це був міжгенераційний проект, який реалізували разом поляки й українці».

На основі матеріалів, зібраних групою студентів із Любліна та Луцька у 2012 р., було створено сайт та видано книгу «Поєднання через важку пам’ять. Волинь – 1943» (доступна трьома мовами у pdf-форматі на сайті pk.org.pl). Олександра Зіньчук підкреслила, що проект не став одноразовим увіковіченням пам’яті у вигляді книжки: «Ми побачили, що є потенціал, що люди хочуть розповідати, що є потреба записувати ці спогади». У наступних роках відбулися експедиції на Галичину, Тернопільщину, Люблінщину, Сілезію, а також на польсько-литовське пограниччя. «Завдяки цьому ми знайшли нові історії допомоги в польсько-литовських, польсько-українських, польсько-німецьких стосунках та, звичайно, історії допомоги євреям», – сказала дослідниця.

За словами учасника проекту з Луцька Олександра Кравчука, проект показує, що в ті трагічні часи на Волині мало місце добро між двома народами: «Раніше робилися калькуляції проблем, але не глибше осмислення їх. Коли польських та українських студентів запросили взяти участь у проекті, напевно не кожен із них усвідомлював, що це за проект і що він може дати кожному з нас. Мабуть, лише тоді, коли підсумовували інтерв’ю, в головах кожного причетного до їх проведення щось змінилося. Кожен із нас бачив щирі розповіді тих людей, які не мали якихось завчених текстів з історичних джерел, а які самі це все пережили. Вони ділилися спогадами з болем і сльозами на очах».

Розповідаючи про методологію досліджень, Олександра Зіньчук навела приклад терміну «історія порятунку»: «Його запропонувала професорка Ева Доманська. Історія порятунку не лише вивчає минуле, але й повинна служити тому, щоб дбати про майбутнє. Це близьке тому, що ми робимо, адже ми збираємо історії осіб, які рятували, допомагали одне одному під час Другої світової війни».

Реалізація проекту триває, до нього постійно приєднуються нові середовища й організації. «З’явилися нові книжки, де історики чи журналісти, йдучи нашими слідами й розповідями, створили свої публіцистичні чи історичні тексти, а також фільми», – зазначила Олександра Зіньчук.

Група «Жива мова» реалізовує також освітні ініціативи, зокрема публікує результати досліджень та проводить виставки. «Важливо інформувати суспільство, давати йому знання, які інколи герметично закриті або важко доступні, щоб у публічній дискусії не домінували політики», – підкреслила Олександра Зіньчук.

Під час зустрічі відбулася дискусія, яка стосувалася різної оцінки історичних подій, підходу молоді до історії, конфлікту пам’яті та моделей поєднання.

Представники проекту «Поєднання через важку пам’ять» згадали теж про молодого українського історика з Донбасу Юрія Матущака. Він брав активну участь у проекті, а коли Росія почала війну з Україною записався добровольцем до батальйону Дніпро-1, у складі якого загинув під Іловайськом. «Кілька років тому ми навіть подумати не могли, що теж є свідками історії», – акцентувала Олександра Зіньчук і додала, що учасники проекту зобов’язані розповідати про такі приклади та відповідальні за те, щоб стояти на сторожі правди.

Наталя ДЕНИСЮК

Фото: Анатолій ОЛІХ

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ПОЄДНАННЯ ЧЕРЕЗ ВАЖКУ ПАМ’ЯТЬ: У ЛУЦЬКУ ПРЕДСТАВИЛИ РЕЗУЛЬТАТИ ПРОЕКТУ

ЗУСТРІЧ ЗАДЛЯ ПОЄДНАННЯ

1

2

3

4

5

6

7

8

Схожі публікації
Нововолинська громада отримала два автомобілі для пожежників і медиків
Події
Польська гміна Ярачево передала Нововолинській громаді пожежний автомобіль та машину екстреної медичної допомоги. Про це повідомляє Нововолинська міська рада.
17 травня 2022
Охман – голос Польщі просто з Америки
Статті
Син поляків, які вже багато років живуть у США, повертається до Польщі, щоб навчатися сольного співу. Аби спробувати власні сили, він подає заявку на участь у телевізійному шоу талантів і виграє. Знайомтеся: Кристіан Охман – молодий музикант, який представляв Польщу на конкурсі «Євробачення–2022» у Турині і посів 12-те місце.
16 травня 2022
Завдяки лучанам у варшавській бібліотеці створили відділ української книги
Події
В одній із бібліотек польської столиці створили відділ української книги. До ініціативи долучилися лучани, які організували збір україномовних книжок для дітей, підлітків і дорослих. Примірники з квітня передають Державній бібліотеці в середмісті Варшави.
16 травня 2022
Стипендійна програма для музейників з України
Конкурси
Товариство «Польський національний комітет Міжнародної ради музеїв ICOM» реалізує стипендійну програму #HelpUkraine – ICOM Poland Relief Fund. Вона призначена для музейників з України.
16 травня 2022
Професор Рафал Латка: За замахом на Йоана Павла ІІ стояла радянська влада
Статті
Радянський Союз прийняв рішення усунути Йоана Павла ІІ таким чином, щоб ніхто не підозрював, що за замахом стоїть безпосередньо Москва. Безчинність західних спецслужб їм це тільки спростила – пише професор Рафал Латка з Інститутут національної пам’яті Польщі. 13 травня минає 41-а річниця замаху на життя Папи Римського Йоана Павла ІІ.
13 травня 2022
Луцьк отримав ще близько 20 тонн допомоги
Події
Близько 20 тонн гуманітарної допомоги прибуло до Луцька з Великої Британії. Вантаж спочатку доставили до польського міста Піла, звідки фундація «Mewa» привезла його в Україну.
13 травня 2022
ABC польської культури: Без останку відданий театру
Статті
Серцевий напад стався в цього великого актора 22 лютого 1992 р. у Новому театрі в Познані. Його останніми словами була репліка з «Короля Ліра» Шекспіра.
12 травня 2022
Архіви у смартфоні: в Україні представили Міжархівний пошуковий портал
Статті
Державна архівна служба представила єдиний «Міжархівний пошуковий портал», який містить майже півтора мільйона оцифрованих копій документів із трьох центральних архівів України. Завдяки цьому широке коло користувачів (незалежно від місця проживання) отримає доступ до архівних матеріалів.
11 травня 2022
8,9 тис. польських організацій у світі. У Варшаві представили актуальні дані
Події
Остання версія бази польських і полонійних організацій у світі містить 8,9 тис. суб'єктів, які розташовані в 115 країнах. Найбільша кількість поляків за межами Польщі проживає в США (близько 10 млн), а чисельні польські спільноти є в Німеччині, Великій Британії, Канаді, Франції, Ісландії, Литві тощо.
11 травня 2022