Перші результати культурного мапування
Статті

У Луцьку відбулася прес-конференція, на якій учасники розповіли про перший етап реалізації проекту «Культурна мапа Луцька». Зокрема, йшлося про експеримент, покликаний виявити, з чим мешканці Луцька асоціюють поняття «культура» та «мистецтво».

Як розповів президент Луцького джазового клубу та Благодійного фонду «Співдружність-Волинь» Олег Баковський, у рамках створення Української мережі культури розпочалася розробка культурних мап у семи містах України. Переможцями конкурсу міні-ґрантів стали громадські організації у співпраці з міськими управліннями культури з Луганська, Мелітополя, Дніпропетровська, Миколаєва, Одеси, Херсона та Луцька. Створення культурних мап відбувається за підтримки Європейського культурного фонду та організаційної підтримки Центру культурного менеджменту.

Начальник управління культури Луцької міської ради Тетяна Гнатів наголосила на важливості культурної політики Луцька та окреслила перспективні напрямки роботи для досягнення прогресивного розвитку.

Голова постійної депутатської комісії з питань освіти, науки, культури та мови Анатолій Пархом'юк зауважив, що Луцьк зараз активно намагається розробляти стратегію культурного розвитку міста на найближчі 15-20 років, тому такі проекти дуже вчасні. За його словами, стратегія розвитку міста повинна передбачати і включати розвиток культурного потенціалу. Культурна мапа – проект, який цьому сприяє.

Проте поняття культурної мапи зовсім не передбачає створення якоїсь карти в паперовому чи електронному вигляді. Як пояснив співзасновник мистецької організації «Арт Ефект» Олександр Котис, в поняття «культура» і «мапування» вкладаються цілком конкретні означення. За його словами, концепцію культури можна розглядати у двох інтерпретаціях: культура як сукупність результатів творчості людей у мистецтві або культура як все, що створене людиною. В культурному мапуванні поняття культури знаходиться десь посередині.

IMG 6428

«Культуру краще тлумачити як спосіб взаємодії і впорядкування суспільства і різних його елементів. Тут, під культурою маємо на увазі систему принципів, норм, понять, шаблонів поведінки. Розуміючи, що навіть це є доволі загальним, ми навмисно схиляємося до першої, примітивнішої концепції. Тобто беремо культуру вже як матеріальне чи ідейне вираження цих принципів взаємодії в суспільстві», - пояснив Котис.

Він наголосив на тому, що це є лише первинне поле означення, адже культурне мапування жодним чином не передбачає нав'язування якогось означення. Доречно згадати про визначення терміну «мапування». Запропоноване ЮНЕСКО мапування передбачає виявлення того, що в культуру вкладає саме суспільство, що є виразом цих уявлень і в якому стані ці уявлення перебувають. Виявлення культурних ресурсів, власне, їхнє мапування, тобто виокремлення з простору, допомагає в майбутньому адекватно підійти до проблем і завдань культурного планування міста. Культурне мапування передбачає виявлення усіх гравців, які причетні і потенційно можуть бути причетні до сфери культури, виявлення їхніх потреб та тенденцій, формування способів взаємодії між ними для ефективнішого використання наявних ресурсів.

Координатор проекту «Культурна мапа Луцька» Олена Хаджиоглова розповіла про перший етап реалізації мапування, під час якого проведено психолінгвістичний асоціативний експеримент. У ході експерименту опитано приблизно 1500 людей. Їм запропоновано відповісти на запитання: «Скажіть, будь ласка, що Вам спадає на думку, коли Ви чуєте слово «культура»/«мистецтво»?»

«Ми припускали, що асоціації відображають концепти, які, на думку респондентів, можуть бути пов'язані з досліджуваними поняттями, і, таким чином, прагнули виявити популярність/непопулярність певних реалій у свідомості опитаних лучан», - зазначила Олена Хаджиоглова.

Обробку результатів експерименту здійснювали студенти кафедри прикладної лінгвістики Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. Виявилося, що найчастіше зі словом «культура» асоціюється театр. Це може свідчити про те, що лучани найчастіше відвідують саме театри (Драматичний театр, Театр ляльок, Театр «Гармидер») або про те, що театри ― це, зазвичай, споруди великого розміру, які знаходяться в центрі міста або в місцях, де проживають/проходять багато людей, і тому такі заклади їм відомі.

Досить часто з культурою асоціюються чисті вулиці, культура мовлення, культура спілкування, виховання, вихованість, народ, етикет, цікава та багата культура. Такі відповіді можуть свідчити про те, що лучани асоціюють культуру не лише з мистецькими заходами та закладами, а й з нормами поведінки та спілкування.

IMG 6444

«Мистецтво» лучани найчастіше асоціюють з живописом, музикою, картинами, кіно, красою та творчістю. Це вказує на те, що артефакти відіграють важливу роль у сприйнятті мистецтва. Більшість асоціацій до слова «мистецтво» мають позитивну конотацію, респонденти розповідали про щось приємне, про враження від перегляду творів мистецтва тощо, а у випадку зі стимулом «культура» спостерігаємо згадки про «відсутність виховання у молоді», «культура ― це коли не смітять» тощо.

Після прес-конференції відбулася дискусія з журналістами про важливість культури, про проблеми висвітлення культурних імпрез у ЗМІ та про те, як можна пожвавити та систематизувати мистецьке життя міста; обговорювали також результати експерименту. В ході спілкування домовилися про організацію зустрічі з луцькими театралами. Це корелює з результатами експерименту, у ході якого опитувані найчастіше згадували театр. Зустріч має на меті виявити стан театру у нашому місті, розподіл ресурсів та потреби як працівників театрів, так і аудиторії.

У проекті «Культурна мапа Луцька» пропонується аналітичний підхід до культури. Організатори переконані, що часи «якось воно буде» минають. Те, яким чином буде розвиватися місто, залежить від участі громади і всіх, хто творить культуру в Луцьку. Місту необхідно розвинути стратегічне бачення ― лише воно допоможе якісно змінити стан культури і, в результаті, життя у всіх його проявах. Організатори закликають усіх об'єднуватися та долучатися до проекту.

Юлія ДЕРЕВ'ЯНЧУК

Схожі публікації
10-річчя польської суботньої школи в Гусятині
Події
Польська суботня школа, яка діє при Надзбручанському товаристві польської культури та мови, відзначила 10-річчя. Учні, їхні батьки, вчителі та гості разом відсвяткували цю важливу дату.
07 липня 2026
12 днів у Костюхнівці із польською мовою і не тільки
Події
Понад 30 старшокласників із Рівненської та Волинської областей узяли участь у Літній школі польської мови в Костюхнівці, організованій Українсько-польським союзом імені Томаша Падури з Рівного.
07 липня 2026
Архітектор і його нереалізований проєкт
Статті
Перші статті циклу «Земля Волинська» були присвячені туристично-краєзнавчому руху на Волині в міжвоєнні часи, зокрема діяльності місцевих осередків Польського краєзнавчого товариства. Натомість ця публікація висвітлює один із проєктів подальшого розвитку туристичного потенціалу Волині. На жаль, йому не судилося збутися. Трагічною була й доля його автора.
06 липня 2026
Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголосив цьогорічну програму
Події
25–26 липня в Луцьку вшосте відбудеться Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера». У програмі події – дискусії, публічні інтерв’ю, поетичні читання, запис подкасту, музика, стендап і міждисциплінарні заходи. Про це повідомила Літературна платформа «Фронтера».
06 липня 2026
Родинні історії: «Мої внучки носять імена своїх прапрабабусь»
Статті
«У мене була велика і дружня родина. Ті, хто в силу різних обставин не виїхав у Польщу, не пожалкували, що залишилися. А ті, хто вимушений був покинути рідну землю, ніколи не забували, звідки походять», – зауважує Галина Підодвірна, в дівоцтві Стремецька.
03 липня 2026
Вийшов 13-й номер «Волинського монітора»
Події
У сьогоднішньому номері «Волинського монітора» ми пишемо про урочистості з нагоди 35-ї річниці повернення луцького собору католикам, відкриття відреставрованого польського військового кладовища в Клевані, свідомих сеньйорів із Рівненщини та родинні історії Галини Підодвірної з Гусятина.
02 липня 2026
Завершується набір на програму «Андерс NAWA» на бакалаврські та єдині магістерські програми
Можливості
Стипендійна програма для Полонії імені генерала Владислава Андерса («Anders NAWA») – це шанс для молоді польського походження розпочати навчання в Польщі на бакалаврських та єдиних магістерських програмах, вдосконалити знання польської мови та отримати диплом у польському закладі вищої освіти.
01 липня 2026
У Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Захід відвідали представники Рівного
Події
26 червня у Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Рівне на урочистостях представляли члени Центру польської мови і культури імені князів Любомирських.
01 липня 2026
Study Tours to Poland для студентів
Можливості
Фонди «Лідери змін» та «Боруссія» запрошують активних студентів із Молдови та України взяти участь у програмі Study Tours to Poland (STP).
01 липня 2026