24 листопада з нагоди 85-ї річниці Голодомору в Україні президент Польщі Анджей Дуда скерував лист на імʼя президента України Петра Порошенка. Пропонуємо Вашій увазі переклад цього листа українською мовою.
Його Ексцеленція
Петро Порошенко,
Президент України,
Київ
Шановний Пане Президенте,
У ці дні, коли в Україні вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 рр., прагну передати Вам і Українському Народу вирази нашої дружби й солідарності. Поляки разом з українцями хочуть нагадати світу про безмежні страждання мільйонів людей, приречених тоталітарною комуністичною системою на голодну смерть. Збереження пам’яті про цей геноцид – це попередження про тоталітарні ідеології, які знищують гідність і права людини сьогодні та в майбутньому.
Думаючи про мільйони жертв голоду, окресленого символічним терміном «Голодомор», який утворився внаслідок поєднання українських слів «голод» і «смерть», варто замислитися над тим, що означає для людини голодна смерть.
«Ліпше тим, що від меча полягли, ніж тим, що з голоду загинули; бо ці конали, виснажені, від нестачі плодів з поля». Ці слова з біблійного «Плачу Єремії» показують суть жорстокості і трагізму Голодомору. Смерть від голоду позбавляє людину гідності в найвищій можливій мірі, адже людина не в стані їй протистояти. Перед мечем ми маємо принаймні можливість фізичної оборони, хай і безнадійної. Перед голодом залишається повільне вмирання.
Ось так виглядали вулиці українських сіл і містечок на зламі 1932–1933 рр. На них було повно людей, які вже померли або чекали на свій кінець. Жахливу безнадійність цього очікування відображає історія Петра Велдія, який, побачивши десятки тіл, що лежали на вулицях непохованими, хотів зберегти рештки гідності і сам викопав собі могилу. Коли за якийсь час, відчуваючи, що помирає, прийшов до неї, то виявилося, що могила вже занята. Чоловік знайшов у собі ще достатньо сил, аби викопати ще одну могилу й лягти в неї.
Трагізм мільйонів жертв Голодомору тим більший, що він був викликаний не природними причинами, а свідомо й навмисне спланований за наказом Йосипа Сталіна, генерального секретаря Всесоюзної комуністичної партії. Це був ще один із низки злочинів, скоєних владою Радянського Союзу, а раніше – Радянської Росії. Однак характер цього злочину був особливим з огляду на масштаб завданих українському народу втрат. Його здійснювали з метою знищити українську національну ідентичність шляхом наступу на соціальні групи, які були її найважливішими носіями.
Цей злочин значною мірою ослабив силу українського народу в центральних регіонах та на сході України. З його наслідками, як безпосередніми, тобто смертю мільйонів українців, так і опосередкованими, тобто русифікацією, яку реалізовували безпроблемно, влада незалежної України мусить боротися донині. Це завдання дуже складне, що становить додатковий тягар для держави, яка взяла на себе зобовʼязання втілити широкомасштабні реформи.
Злочин Голодомору заслуговує на всесвітнє осудження. Користуючись нагодою, нагадаю, що у 2006 р. Сенат РП прийняв постанову, якою висловив солідарність з українською позицією щодо визнання Голодомору геноцидом. Пам’ятаймо також, що серед жертв Голодомору були й представники Польського Народу. Нині поляки разом з українцями вшановують мільйони жертв, які померли внаслідок цього організованого масового злочину. Ми, поляки й українці, повинні завжди взаємно проявляти таку братерську солідарність щодо пам’яті про всіх невинних жертв, яких зазнав кожен із наших народів.
Із повагою
Президент Республіки Польща
Анджей Дуда
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
«УКРАЇНА ПАМ’ЯТАЄ! СВІТ ВИЗНАЄ!» У ЛУЦЬКУ ЗГАДАЛИ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРІВ
