Унікальний сувій Тори XVI ст., рідкісні фото синагоги і гетто одразу після винищення його жителів, знімки загиблих євреїв-лучан, копії архівних документів, а також книги про жертв Голокосту можна побачити на виставці, яку 25 січня відкрили у Волинському краєзнавчому музеї.
Виставка «Голокост на Волині. Цього не можна забувати…» приурочена Міжнародному дню пам’яті жертв Голокосту, який відзначатимуть 27 січня, та 77-й річниці розстрілу єврейського населення Волині. Представила експонати науковий працівник Волинського краєзнавчого музею Олена Дубень. Музей зі своїх фондів виставив до огляду унікальний сувій Тори XVI ст., рідкісні фото синагоги і гетто одразу після винищення його жителів, а також знімки загиблих євреїв-лучан, надані музеєм Яд Вашем. Неабияке зацікавлення відвідувачів викликали видані в 50–80-х роках в Ізраїлі пам’ятні книги, присвячені жертвам Голокосту на Волині. Грубезні фоліанти, в яких зібрані документи і спогади, розповідають про загиблих і нечисленних уцілілих жителів окремих волинських штетлів: Каменя-Каширського, Олики, Маневичів, Горохова, Рожища…
В експозиції виставки представлені теж копії документів Державного архіву Волинської області часів Другої світової війни. Серед них – накази й оголошення нацистської окупаційної влади, знімки, протоколи допитів свідків винищення євреїв.
«Біля будинку тюрми зі східної сторони самі євреї вдень викопали велику яму приблизно 4 на 10 м і глибиною до 2 м. На заході сонця в той же день 26.06.1941 р. почали підводити євреїв до цієї ями партіями по 30 осіб, їх розстрілювала одним залпом команда з 30 німецьких солдатів, а командував німецький офіцер. Такі розстріли по 30 осіб тривали в той вечір до 11 ночі. В суботу, тобто 28.06.1941 р., там же поряд вже військовополонені викопали яму ще більшого розміру, ніж перша, а в неділю 29.06.1941 р. десь із 15 години знову почали підводити євреїв партіями по 30 осіб і, поставивши їх над ямою, розстрілювали також 30 вишикуваних німецьких солдатів… Приблизно за підрахунками за 26 і 29.06.1941 р. розстріляли 2600 осіб», – розповіла у слідчому протоколі в 1944 р. одна з очевидиць розстрілу, лучанка Зофія Трибула. Всього ж на Волині загинуло впродовж 1941–1942 рр. понад 110 тис. осіб єврейської національності, з них тільки в самому Луцьку – 25658.
Про нестерпні умови життя в гетто, про страждання невинних людей, знущання катів і повстання луцьких євреїв розказав Сергій Швардовський, виконавчий директор Волинської релігійної громади прогресивного іудаїзму. «Я хотів би, щоб це ніколи не повторилося ні з одним народом. Немає різниці, якої ми національності, якого ми віросповідання, якою мовою ми розмовляємо. Всі ми – творіння одного Бога. Головне – залишатися людиною», – такими словами він підсумував свій виступ.
Вірш «Діти Освенцима» проникливо прочитав Борис Карп, а луцький старожил Дон Шойхетман поділився своїми дитячими спогадами про війну. Глибокі емоції та навіть сльози в деяких глядачів викликав документальний фільм «Історія без купюр» Людмили Чернецової.
Виставка «Голокост на Волині. Цього не можна забувати…» діятиме у Волинському краєзнавчому музеї до кінця лютого.
Текст і фото: Анатолій ОЛІХ
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
СПОРТЗАЛ У СИНАГОЗІ
