Повернуті із забуття: Юліан Круль
Статті

Продовжуємо цикл статей про осіб, котрі працювали вчителями на Рівненщині в міжвоєнний період, а в 1939–1941 рр. були репресовані радянською владою.

Сьогодні пропонуємо Читачам «Волинського монітора» біографічний нарис про Юліана Круля – директора школи в Костянтинівці Сарненського повіту.

Народився Юліан Круль 1898 р. у селі Велика Вєсь Мєховського повіту (нині Малопольське воєводство) в багатодітній селянській родині. В архівно-слідчій справі, яка послугувала джерелом написання нарису, дані про його батьків відсутні. Однак відомо, що Юліан мав п’ятеро братів, Яна (1901 р. н.), Антонія (1903 р. н.), Петра (1908 р. н.), Станіслава (1914 р. н.) та Мечислава (1916 р. н.) і двох сестер, Олену (1896 р. н.) та Марію (1906 р. н.). Більшість членів родини займалася сільським господарством і мешкала в Келецькому повіті; Антон працював ветеринаром.

Невідомо, де і в якому навчальному закладі Юліан Круль здобув педагогічну освіту, однак знаємо, що в серпні 1930 р. його призначили вчителем у селі Великі Селища Костопільського повіту (нині Березнівський район Рівненської області). У вересні того ж року шкільний інспектор і голова повітової організації «Союз стрільців» Едвард Скурупа доручив йому очолити місцевий осередок цієї організації. До 1933 р. Юліан Круль паралельно з педагогічною діяльністю в школі викладав історію, географію, математику, польську мову та основи сільського господарства для членів осередку.

Krol 5

Переїхавши до Костянтинівки, він продовжив свою роботу в місцевому осередку стрільців. У попередніх статтях ми неодноразово згадували про цю організацію, метою якої була підготовка молоді до служби у Війську Польському та виховання в патріотичному дусі.

Krol 1

Юліан Круль був товаришем і правою рукою солтиса Костянтинівки Фелікса Домбровського. Останній ніколи не відрізнявся лояльним ставленням до українців і часто застосовував до них насильство. Юліан же працював більше на ідеологічному напрямку. У вересні 1939 р., намагаючись втримати місцеве українське населення на боці Польщі, Юліан Круль, після того, як дізнався про прихід Червоної армії в Сарни, зібрав селян у Костянтинівці і просив їх молитися, аби Бог розвіяв чорну хмару, що насувається зі сходу, а також стати на оборону військових об’єктів, які знаходилися на території Сарненського повіту.

Про цей випадок швидко довідалися представники радянських карально-репресивних органів від місцевих жителів, обурених утисками польської влади. Проте, за відсутності власних кадрів, радянська влада була змушена ще деякий час послуговуватися спеціалістами в галузі освіти Другої Речі Посполитої і, попри протести селян, Юліана Круля призначили директором школи в Костянтинівці.

9 квітня 1940 р. Сарненський райвідділ НКВС арештував Юліана Круля і доправив до в’язниці НКВС у Рівному. До арешту Юліан разом із дружиною Оленою Норбертівною (1905 р. н., уроджена Гарбовська) мешкав у Костянтинівці. На той момент їхні обидві доньки Юлія (приблизно 1924 р. н.) та Ірина (приблизно 1926 р. н.) проживали в Сарнах на вул. Чапаєва, 54.

Krol 15

Під час арешту у Юліана вилучили 22 предмети (тут подаємо запис, здійснений енкаведистом, з усіма помилками, згідно з оригіналом документа): «часы карманные «Мозыр», бумажник коженный, дениг советских 87 р. 48, протуманет коженой старой, зеркло карманное одно, нож перачинной, муштук деревянной, карандаш с натконечником…» Також при арешті до рук енкаведистів потрапили радіоприймач та акумулятор. У сільського вчителя вилучили й шкільні підручники. Їх енкаведисти спалили 1 липня 1940 р. як такі, що не становили цінності для слідства.

Krol 14

Документи, вилучені в Юліана Круля під час арешту

Krol 10

Krol 12

Krol 13

Листівка, вилучена під час арешту

Слідство у справі Юліана Круля вів оперуповноважений Сарненського райвідділу НКВС Ковтун. На першому ж допиті, який відбувся 12 квітня 1940 р., він поцікавився відзначенням у Костянтинівці 16-ї річниці перемоги Польщі над більшовиками. Слідчому було відомо, що саме Юліан на святкуванні виголошував доповідь про ці історичні події. В’язень не заперечував, що урочистості, які відбувалися в 1936 р., розпочиналися з його публічної промови. Не було таємницею для слідства й те, що Юліан був членом «Шляхти загродової» в Костянтинівці. Йому приписували керівництво осередком цієї організації, проте на одному з допитів з’ясувалося, що очолював центр солтис Фелікс Домбровський, а Юліан був секретарем. За словами в’язня, організацію створили для навернення українців православного віросповідання в католицизм. Відповідаючи на запитання слідчого про методи окатоличення місцевого населення, Юліан відверто розповів, що Фелікс Домбровський неодноразово залякував мешканців Костянтинівки виселенням углиб Польщі, якщо ті відмовляться приймати нову віру. Як секретар «Шляхти загродової» Юліан отримував продукти харчування і промислові товари, які роздавав дітям членів організації. Таким чином керівництво осередку намагалося мотивувати українців вступати до організації, членами якої могли бути виключно католики.

Проте ключовим у справі Юліана Круля стало звинувачення в «активній боротьбі проти революційного руху». 1932 р. він був свідком на політичному судовому процесі над членом Комуністичної партії Західної Білорусі Миколою Бабієм. (згідно з протоколом допиту від 20 травня 1940 р., у 1940 р. Микола Бабій жив у Клесові, а його дружина і діти мешкали в Малих Селищах). Тоді Круль повідомив суддю, що серед мешканців села ведуться розмови про те, що Бабій є першим ініціатором комуністичної організації і що така людина не може перебувати на волі. У 1940 р. Микола Бабій був заступником секретаря Клесівського райвиконкому. У травні був свідком у справі Юліана Круля.

На момент завершення слідства Юліан Круль знаходився у в’язниці в Острозі. Постановою Особливої наради при НКВС СРСР від 25 жовтня 1940 р. його засудили до восьми років позбавлення волі у виправно-трудових таборах. Свій термін він відбував в «Ухтіжемлазі».

Заключенням прокуратури Рівненської області від 31 липня 1989 р. Юліана Круля реабілітовано. Подальша доля чоловіка та його сім’ї нам невідома.

Фотографії, вилучені в Юліана Круля під час арешту

Krol 3

Krol 4

Krol 7

Krol 6

Krol 8

Krol 9

Тетяна САМСОНЮК

P. S.: Матеріали рубрики «Повернуті із забуття» Тетяна Самсонюк опрацьовує за архівно-слідчими справами, що зберігаються у фонді «Управління Комітету державної безпеки УРСР по Рівненській області (1919–1957 рр.)» ДАРО та Архіві управління Служби безпеки України. Будемо вдячні, якщо відгукнуться родичі героїв рубрики або ті наші Читачі, які володіють детальнішою інформацією про них.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: МІХАЛ МІЦКЕВИЧ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: СТАНІСЛАВ ЦАЛА

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЯН ЮЧЕВСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЄВЛАМПІЙ ГРИГОР’ЄВ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ВАЛЕРІАН СЛІВІНСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: НІНА ОССОВСЬКА

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ОЛІМПІЙ МАЗУР

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: МИХАЙЛО ГЛЯСС

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ОЛЕКСАНДР ЗГЛИНИЦЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЕДВАРД ХЛЄБІК

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ТАДЕУШ СЦИВЯРСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЧЕСЛАВ БОГДАНОВИЧ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ВАЦЛАВА ЦАЛОВА

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: МАР’ЯН СТАВЯЖ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: МИКОЛА ПРИСЯЖНЮК

 

Схожі публікації
Репресовані волинські поляки: Співробітник військової розвідки
Статті
У фонді 4666 Державного архіву Волинської області трапляються справи проти польських військових офіцерів. Оскільки служба в армії сама собою не є злочином, військовослужбовців, аби створити видимість законності, совєтські «правоохоронці» звинувачували в контрреволюційній діяльності.
27 лютого 2024
Репресовані волинські поляки: Маневицький експлуататор
Статті
Основну групу серед поляків, заарештованих за перших совєтів, тобто в 1939–1941 рр., становили поліціянти, конфіденти поліції та службовці. Проте серед затриманих траплялися і представники багатших прошарків суспільства.
13 лютого 2024
Репресовані волинські поляки: Поліціянти з Піддубців та їхні конфіденти
Статті
Продовжуючи розповідати про арештованих службовців поліції, пропонуємо вашій увазі огляд кримінальних справ, заведених на поліціянтів із села Піддубці під Луцьком і на одного з таємних співпрацівників поліції. Нині документи зберігаються в Державному архіві Волинської області.
16 січня 2024
Репресовані волинські поляки: Поліціянти, вороги совєтської влади
Статті
17 вересня 1939 р. Совєтський Союз без оголошення війни напав на Польщу, яка відчайдушно боронилася від армії Третього Рейху. На захоплених територіях, серед яких була Волинь, під репресії потрапили насамперед ті, хто становив потенційну небезпеку для нових господарів. Зокрема, чисельною групою арештованих стали службовці поліції.
04 січня 2024
Репресовані волинські поляки: Справа ковельських порушників кордону
Статті
Серед численних справ проти поляків, яких звинуватили в контрреволюційній діяльності, здебільшого вигаданій, інколи трапляються справи, пов’язані з іншими правопорушеннями. Одна з таких – справа проти жителів Ковеля, яких затримали при нелегальному перетині кордону.
12 грудня 2023
Репресовані волинські поляки: Подальша доля не відома
Статті
Кримінальна справа, якщо обвинувачений на момент її завершення залишався живим, переважно не містить інформації про його подальшу долю. Проте засудження на певний строк ув’язнення не має ставати вироком на забуття.
30 листопада 2023
Репресовані волинські поляки: Смерть в ув’язненні
Статті
У минулому номері «Волинського монітора» ми розповідали про репресованих поляків, чиї справи Волинський обласний державний архів нещодавно виклав у вільний доступ. Продовжуємо знайомити читачів із їхніми долями.
16 листопада 2023
Репресовані волинські поляки: «Помістити у виправно-трудовий табір»
Статті
Державний архів Волинської області (ДАВО) оприлюднив чергові кримінальні справи із засекреченого раніше фонду. Серед них – справи, відкриті проти жителів Волині польської національності.
31 жовтня 2023
Едвард Хлєбік, учитель із Нивецька: продовження історії
Статті
«Із великим зацікавленням я прочитала статтю під назвою «Повернуті із забуття: Едвард Хлєбік». Я – Зофія Чілверз, у дівоцтві Хлєбік. Едвард Хлєбік був моїм дідусем», – так починається лист до редакції «Волинського монітора», завдяки якому ми дізналися про подальшу долю ще одного героя рубрики «Повернуті із забуття».
28 вересня 2023