Комуністичний обмін народами: 75 років тому розпочалося переселення поляків та українців
Статті

75 років тому комуністичні маріонеткові уряди Польщі та Української РСР підписали угоду, яка передбачала примусове переселення сотень тисяч українців із території Польщі у східні області УРСР та поляків із Західної України до Польщі.

Друга світова війна мала трагічні наслідки для багатьох народів, зокрема й українського та польського. У 1944–1945 р. було сформовано новий кордон між УРСР (фактично СРСР) та Польщею. В умовах прокомуністичних реалій, впливу Кремля та міжнародних домовленостей, а також з огляду на загострення українсько-польських відносин у цей період відбувся так званий обмін населенням. Цю акцію сучасні дослідники визначають як українсько-польський трансфер населення 1944–1946 рр., тобто взаємообмін населення зі зміною громадянства на підставі міжнародних угод.

9 вересня 1944 р. уряд УРСР та Польський комітет національного визволення (орган тимчасової влади в Польщі, створений у Москві за сприяння радянського керівництва, – ред.) підписали Угоду про евакуацію українського населення з території Польщі й польських громадян із території УРСР. У ст. 1 угоди зазначено: «…приступити до евакуації всіх громадян української, білоруської, російської і русинської національностей…» з 11 повітів Польщі та «…всіх поляків і євреїв, що перебували в польському громадянстві до 17 вересня 1939 р., які проживають у західних областях УРСР…» до Польщі. В угоді наголошувалося на добровільному переселенні, але насправді, з огляду на перебіг подій, переселення представників обох народів можна трактувати як депортацію (тобто вигнання, насильницьке переселення).

У 75-ту річницю депортації маємо пам’ятати, що трансфер став трагедією як для українців, так і для поляків, адже тоді виселяли не тільки українське населення з Польщі, але й польське з УРСР, зокрема з Волині. Тут мова йде про події одного переселенського акту.

Офіційно переселення українців із Польщі в Україну тривало з 15 жовтня 1944 р. до 15 червня 1946 р., а поляків з України – з 15 листопада 1944 р. до 1 вересня 1946 р. Процес переселення відбувався в декілька етапів. На територію України з Польщі до кінця 1944 р. виїхали 10449 родин (34864 особи). За весь період переселенської акції вивезли 482661 українця, тобто 97 % від загальної кількості поставлених на облік.

На початку переселення більшість українців направляли у східні області України: Запорізьку, Одеську, Дніпропетровську, Херсонську та Миколаївську. Переселенці масово намагалися переїхати з тих областей у Західну Україну, поближче до польського кордону в надії, що вдасться повернутися у свої рідні села, з яких їх вигнали. В цілому за час акції у східних областях оселилися 39 % переселенців, а у західних – 61 %, де до «планових» додавались «непланові» з числа втікачів зі Сходу.

Згідно з архівною довідкою про евакуацію польського населення, із території УРСР станом на 31 грудня 1944 р. виїхали 4665 поляків (1519 сімей). На 25 січня 1945 р. заяви на виїзд у Польщу в Рівненській області подали 37067 осіб (80 %), а виїхали 7397 осіб (2419 сімей). За цей період в область прибули з Польщі 400 українців (106 сімей).

За даними українських дослідників Сергія Ткачова та Володимира Сергійчука, із західних областей УРСР у Польщу було евакуйовано (депортовано) у вказаний період 789982 особи, зокрема 69 тис. – із Рівненщини. Серед евакуйованих нараховувалося 746993 етнічних поляків, 30406 – євреїв, 1258 – представників інших національностей (наприклад, зі змішаних родин).

transfer Daniliczewa 1

Українські селянки, Влодавський повіт, 1930-ті рр. Депортовані в Україну

У державних архівах західноукраїнських областей, зокрема й у Державному архіві Рівненської області, зберігаються документи, за якими можна прослідкувати перебіг евакуації від складання списків до безпосереднього вивозу людей залізницею, а також авто- та гужовим транспортом.

Серед виселених із Рівного поляків була родина Євгенії Ожалкевич, яка мала спільне родинне коріння з Дембицькими та Хухровськими, що вже в ХІХ ст. жили на Дубенщині. Батько Євгенії, Роман Бобер, був власником перукарні в Рівному на вулиці 3 Мая, 350. Родина мешкала на вулиці Коперника, 10. У 1990-ті рр. Євгенія Ожалкевич подарувала Рівненському обласному краєзнавчому музею комплект перукарських знарядь, вивезених саме в ті часи в Польщу. Сьогодні він експонується в музеї.

transfer Daniliczewa 2

Поляк Роман Бобер (справа) біля власної перукарні, Рівне, 1930-ті рр. Депортований у Польщу

Згадаємо й Тадеуша Вавжонека, родина якого мешкала в Рівному. Батько його був возним Рівненського суду, помер та був похований у Рівному. Син довгі роки шукав могилу батька на рівненському цвинтарі на вулиці Дубенській, але так і не знайшов. Мати Тадеуша Вавжонека все життя зберігала валізу, з якою родина виїхала з Рівного. Наприкінці 90-х рр. Тадеуш Вавжонек разом з іншими поляками, вихідцями з Волині, був автором фотовиставки «Волинь зберегти від забуття», яку експонували в Любліні, Варшаві, Луцьку та Рівному.

transfer Daniliczewa 3

Пам’ятка Першого причастя Тадеуша Вавжонека, Рівне, 1936 р.

Можна навести багато прикладів поневірянь через ці примусові переселення, які пережили як українці, так і поляки. Біль тих, хто не з власної волі назавжди покинув рідний дім та могили своїх близьких, найбільше помітний, коли вони відвідують цвинтарі в Україні чи Польщі, де поховані їхні предки.

Валентина ДАНІЛІЧЕВА,
старший науковий співробітник
Рівненського обласного краєзнавчого музею

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

У РІДНІЙ СТОРОНІ

РИСУНКИ ІЗ СИБІРУ

ЗУСТРІЧ ЧЕРЕЗ БАГАТО РОКІВ

 

Схожі публікації
Пізнаю Батьківщину предків
Події
Розповім вам про прекрасну екскурсію «Пізнаю Батьківщину предків», яка відбулася 26 липня – 3 серпня.
12 серпня 2022
Спеціальна стипендійна програма для студентів та науковців з України
Конкурси
Національний центр науки (Польща) оголошує спеціальну стипендійну програми для студентів і науковців з України, які через російську агресію знайшли або знайдуть притулок у Польщі.
12 серпня 2022
Польська операція в історії моєї родини. Частина 1
Статті
В історичній пам’яті поляків Волині назавжди закарбувалася трагічна дата 11 липня 1943 р. Натомість для поляків, які за умовами Ризького мирного договору залишилися проживати на території підсовєтської України, зокрема для моєї родини, такою чорною датою стало 11 серпня 1937 р. – день підписання наказу № 00485.
11 серпня 2022
Харцери і пластуни разом на могилах солдатів Армії УНР
Події
Харцери Лодзької хоругви Союзу польського харцерства разом із харцерами загону «Волинь» та пластунами з Рівного й Вінниці під час липневого табору впорядковували могили солдатів Армії Української Народної Республіки в Каліші, Щипьорні та Варшаві.
10 серпня 2022
«Gaude Polonia»: розпочався набір заявок на 2023 рік
Конкурси
Триває набір на Стипендійну програму міністра культури і національної спадщини РП «Gaude Polonia» на 2023 р.
09 серпня 2022
Запрошення на екоказку для маленьких лучан
Події
Із 9 до 23 серпня у сквері Героїв Майдану і Небесного легіону в Луцьку (біля РАЦСу) триватимуть анімаційні заняття для дітей у рамках польсько-українського проєкту.
08 серпня 2022
Книжкова співпраця Збаража з польськими містами-побратимами триває
Події
Жителі Збаразької громади збирають україномовні книги для польських бібліотек та українців, які перебувають в Польщі і мають потребу в таких виданнях.
08 серпня 2022
150 років тому освятили костел у Драганівці на Тернопільщині
Події
У Драганівці Тернопільської області відбулися урочистості з нагоди 150-річчя освячення костелу Матері Божої Сніжної.
06 серпня 2022
Липнева толока на цвинтарі у Збаражі
Події
Наприкінці липня на католицькій частині міського цвинтаря у Збаражі відбулася ще одна толока. Містяни впорядковували кладовище також напередодні Великодня.
05 серпня 2022