Її композиції співали від Балтійського моря до Татр. Чи хтось у Польщі не знає таких пісень, як «Малгоська», «Очкарики», «Очі цієї малої», «Зелено мені», «До сльозинки сльозинка», «Не жалкую» чи «Вар’ятка танцює»?
Якщо так, варто негайно надолужити згаяне: увімкнути комп’ютер, вдягти навушники і слухати.
Особливо тому, що ви, шановні слухачі, матимете на вибір широкий спектр версій конкретної пісні у виконанні багатьох артистів. Хто співав її твори? Мариля Родович, Віолетта Віллас, Анна Шалапак, Северин Краєвський, Едита Гепперт, Катажина Гронєц, Кася Носовська, Магдалена Цєлєцька, Скальди, Уршуля Сіпінська, Станіслав Сойка, групи «Раз-два-три» і «Червоні гітари».
Агнєшка Осецька була поетесою і режисеркою. Народилася незадовго до Другої світової війни, в 1936 р. Після Варшавського повстання її разом із батьками вивезли у трудовий табір в Австрію. Після війни повернулася до Варшави, де й мешкала до кінця життя в районі Саска Кемпа. Вчилася на журналіста у Варшаві та на кінорежисера в Лодзі, працювала на радіо, в театрах, співпрацювала з різними вар’єте, але найбільше любила записувати на білому аркуші нові тексти пісень. Написала їх близько двох тисяч.
На початку творчої діяльності співпрацювала зі Студентським театром сатириків. У цей період написала пісню «Очкарики» (пол. «Okularnicy»), яка стала гімном покоління шістдесятих – сірих років епохи Гомулки, кухонь без вікон і життя без надій на зміни. Публікувала свої тексти у багатьох польських часописах.
Це вона написала «Баладу танкістів», яку під час титрів серіалу «Чотири танкісти і собака» зворушливо виконує Едмунд Феттінг. Старше покоління дуже добре знає цей серіал.
Поляки вже багато років використовують різні звороти з пісень Агнєшки Осецької: «Гей, гоп і ось знову Польща людова», «Зелено мені», «Апетит на черешні», «Чи ці очі можуть збрехати?», «Сьогодні справжніх циган вже немає», «Хай живе бал, бо життя – це бал над балами», «Це все від нудьги».
Творчість Осецької цілковито відображає її життя. Весь час вона шукала любові. Не могла знайти рівновагу. Була пов’язана з багатьма чоловіками. Сильні почуття мала, зокрема, до Марека Гласка. Проте доля не дозволила їм бути разом. Через багато років написала: «Мабуть, ми б розвелися… Здається, я не дуже придатна до того, щоб жити з кимсь іншим». На її столі постійно стояла друкарська машинка, яку він їй подарував.
Вона весь час писала про любов. Її творчість нікого не залишить байдужим: вона – понадчасова. Агнєшці Осецькій не судилося прожити все життя з однією людиною – пригадуються слова з пісні «Була сама – й тепер сама»:
«Земле добра, земле древня,
Ти даси мені прощення.
Була сама – й тепер сама,
Решту гріхів ти добре знаєш…»
Доробком поетеси займається фундація «Очкарики», заснована у 2000 р. її дочкою Агатою Пассент. З її ініціативи був виданий багатотомний «Великий пісенник Агнєшки Осецької».
Перший концерт пам’яті Агнєшки Осецької відбувся в Ополі у 1997 р., через кілька місяців після смерті авторки. Написані нею твори прозвучали тоді у виконанні відомих польських співаків. У Сопоті щороку відбувається концерт «Пам’ятаймо про Осецьку».
Творчості Агнєшки Осецької був присвячений теж І концерт польської авторської пісні, який відбувся в Ковелі 2012 р. у 15-ту річницю її смерті.
Вєслав ПІСАРСЬКИЙ,
учитель польської мови, скерований до Ковеля організацією ORPEG
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЯЦЕК КАЧМАРСЬКИЙ – БАРД «СОЛІДАРНОСТІ»
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: АНДЖЕЙ ВАЙДА – РЕЖИСЕР-ТРУДОГОЛІК, РЕАЛІЗОВАНИЙ МИТЕЦЬ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЕДВАРД СТАХУРА – КАСКАДЕР ЛІТЕРАТУРИ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: СВІТ ГУСТАВА ГЕРЛІНГА-ГРУДЗІНСЬКОГО
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: КШИШТОФ КЕСЛЬОВСЬКИЙ – МАЙСТЕР ФІЛЬМУ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: КШИШТОФ МИШКОВСЬКИЙ – БАРД ЗІ ЗЛОЦЄНЦЯ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ОЗНАЙОМСЯ ІЗ КВІНТЕСЕНЦІЄЮ ПОЛЬСЬКОЇ РОЗВАЖАЛЬНОЇ МУЗИКИ
