Дві частини підручника польської мови Еви Ліпінської та Ельжбєти-Гражини Домбської нагадують про її пісню «Ти повернешся сюди». Перша частина книги «Колись ти вернешся сюди…» має підзаголовок «Де Вісли берег», друга – «Щоб шукати свої дороги і зірки…» Здогадуєтесь, про кого мова? Звісно, про гранд-даму польської пісні Ірену Сантор.
«Сім’ї моїх батьків жили в одному селі, у Папово-Біскупе. В дитинстві я їздила туди до бабусь і дідусів. Пила молоко просто з-під корови, але була замалою, щоб її доїти. В ранньому дитинстві спілкувалася з тваринами. Обіймала вівць, телят, поросят. Вони мугикають, теж говорять до нас. Але коней я боялася. Заходила в жито і губилася, а дорослі знаходили мене за плачем. Я любила цей світ збіжжя, який шумів і пахкотів, огортав мене», – так Ірена Сантор згадувала своє дитинство під час програми Катажини Стопарчик «Дитячодумська 3/5/7» 31 березня 2018 р.
Потім майбутня співачка оселилася в Солець-Куявському, де пережила Другу світову війну і смерть батька. Після війни переїхала до міста Поляниця-Здруй. Там її почув директор Познанської опери Здзіслав Гужинський, який порадив їй звернутися до директора колективу «Мазовше» Тадеуша Сигєтинського.
Із державним ансамблем пісні і танцю «Мазовше» в 1951–1959 рр. Ірена Сантор виступала в різних країнах Європи. Потім почала сольну кар’єру. Першим її хітом була народна пісня «Гей, пролетіла пташечка». Неабияку роль на початках її кар’єри відіграли чоловік артистки Станіслав Сантор, а також Стефан Рахонь і Владислав Шпільман.
На початку 60-х років співачка записала пісні «Ембаррас», «Маленький знак», «Цих років ніхто не віддасть», «Вальсок в чотири руки» і «Ти повернешся сюди». Із 70-х років найбільше запам’яталися, напевно, композиції «Іде любов» і «Найвродливіші варшав’янки – приїжджі». Найвідомішим її шлягером 80-х років була пісня «Вже немає диких пляжів», яку вона виконувала в дуеті з Павлом Кукізом. Усі ці твори були популярними, вони й досі викликають зворушення.
Під кінець 80-х співачка вирішила завершити сценічну кар’єру. Тоді пройшли три концерти під назвою «Прощання?» Проте Сантор не перестала співати. У її виконанні прозвучало ще багато чудових пісень. Важко перерахувати її шлягери, записані диски, радіопрограми, концерти, рецитали, закордонні турне й пісенні попурі.
Ірена Сантор пов’язала своє життя з піснею, котра залишається її другом донині. Вона була двічі заміжня – за Станіславом Сантором і Збігневом Корполевським, нині вже покійними. Після подолання онкологічної хвороби Ірена активно зайнялася пропагуванням боротьби з раком. Брала участь у різних програмах як член журі, підтримувала акцію уповноваженого з прав дитини «Реагуй на насильство щодо дітей. Маєш право».
Коли цього року святкувала своє 85-річчя та одночасно 60-річчя творчості, в ефірі Польського радіо під час програми «Година правди» з Міхалом Ольшанським, що вийшла 2 січня, вона сказала: «Я належу до покоління, яке мусило бути здоровим, сильним і мало давати собі раду. Може, ця енергія береться саме звідти. Моє покоління дозрівало дуже швидко. На мої концерти приходить теж молодь зі своїми дідусями і бабусями чи батьками. Я дуже цьому рада, адже інше покоління може почути пісню іншого ґатунку. Охоче слухаю молодіжну музику. Звісно, не все мені подобається, але є речі, які я шаную. Між мною та молодшим поколінням є симпатія». Із нагоди ювілеїв артистка підготувала сольний концерт під назвою «Ірена Сантор. Співаю, тобто існую».
Ірена Сантор співпрацювала з багатьма композиторами і поетами, виступала в кабаре, записувала пісні на радіо. Їздила з виступами до Полонії, де її завжди сердечно приймали. Вона – єдина польська співачка, яка стала почесним доктором. Цей титул у 2017 р. їй надала Музична академія в Лодзі. В інавгураційній промові Ірена Сантор сказала: Моє найважливіше досягнення – те, що впродовж десятків років мені не бракувало публіки в залі, я ніколи не була безробітною співачкою. Мене не покидає відчуття, що я потрібна, що я донині маю для кого співати. І саме це я вважаю своїм найбільшим досягненням».
Вєслав ПІСАРСЬКИЙ,
учитель польської мови, скерований до Ковеля організацією ORPEG
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ОЗНАЙОМСЯ ІЗ ТВОРАМИ ЛЕОПОЛЬДА ТИРМАНДА
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ПОЗАЧАСОВА АГНЄШКА ОСЕЦЬКА
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЯЦЕК КАЧМАРСЬКИЙ – БАРД «СОЛІДАРНОСТІ»
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: АНДЖЕЙ ВАЙДА – РЕЖИСЕР-ТРУДОГОЛІК, РЕАЛІЗОВАНИЙ МИТЕЦЬ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЕДВАРД СТАХУРА – КАСКАДЕР ЛІТЕРАТУРИ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: СВІТ ГУСТАВА ГЕРЛІНГА-ГРУДЗІНСЬКОГО
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: КШИШТОФ КЕСЛЬОВСЬКИЙ – МАЙСТЕР ФІЛЬМУ