Долі вчителів із Копачівки: Ядвіга Михаловська
Статті

На відміну від героїв попередніх публікацій про шкільництво в Копачівці Ядвіга Михаловська ніколи не керувала школою в цьому селі, проте працювала тут учителькою впродовж майже 15 років із невеликою перервою.

Народилася Ядвіга Михаловська 28 квітня 1889 р. у Фельштині на Поділлі (зараз село Гвардійське Хмельницької області). Про її родину інформації не маємо. Відомо лише, що батька звали Сигізмунд. Освіту вона здобула в сьомому педагогічному класі Приватної гімназії Анни Ястшембської в Ризі.

Kopacziwka Michalowska 1

Ядвіга Михаловська. Фото з учительського посвідчення. Державний архів Волинської області

Під час польсько-більшовицької війни з 1 серпня 1920 р. до 1 березня 1921 р. була медсестрою в польовому шпиталі № 208 (можливо, № 202). Із березня 1921 р. до вересня 1921 р. була освітньою інструкторкою при 13-й дивізії піхоти Війська Польського в Рівному.  З травня до червня 1921 р. викладала освітній курс при відділі 3-го штабу Війська Польського. До листопада того ж року працювала освітньою інструкторкою в Стрию. Згодом переїхала на Волинь.

Ядвіга Михаловська починала свою педагогічну роботу на Волині в Підгайцях Піддубцівської гміни. Тут вона вчителювала до березня 1923 р., коли отримала направлення до Однокласної початкової публічної школи в Цумані. У грудні 1927 р. її перевели до Чотирикласної публічної школи в Рожищі, де вона працювала протягом двох років. У вересні 1929 р. переїхала до в Копачівки, де почала вчителювати у Двокласній початковій публічній школі.

У Копачівці Ядвіга Михаловська проживала та з перервами вчителювала аж до закінчення Другої світової війни. У 1932 р. була завідувачкою шкільної бібліотеки та керівницею учнівського кооперативу. Коли почали зводити нове приміщення для школи, очолила шкільний відділ Товариства підтримки будівництва публічних загальноосвітніх шкіл. 7 червня 1939 р. Ядвігу Михаловську нагородили пам’ятною медаллю за війну 1918–1921 рр.

Із початком Другої світової війни та встановленням у вересні 1939 р. радянської влади Ядвіга Михаловська була членом місцевого осередку підпільної організації Табір національного об’єднання (пол. Obóz Zjednoczenia Narodowego, OZN). Передбачалося, що на випадок ув’язнення керівника місцевого осередку OZN Тадеуша Козьола та його заступниці Юзефи Квасневської керівництво організацією мала перейняти саме Ядвіга Михаловська.

Із приходом радянської влади в Копачівку вчителька продовжила працювати у школі. В 1940–1941 н. р. була керівником третього класу Неповної середньої польської школи в Копачівці (саме так тоді називався навчальний заклад), а також, ймовірно, викладала на вечірніх освітніх курсах для дорослих. Про це свідчить запис в одному зі шкільних журналів: «Курсанты не явились. Уроков не было. Пришла в школу 19:30. Ушла со школы 21:30. Михаловска».

Під час німецької окупації не вчителювала, але проживала в Копачівці. У листопаді 1943 р. разом із Юзефою Квасневською стала зв’язковою Рожищенського відрізку Армії Крайової «Коло». Після відновлення радянської влади у квітні 1944 р. Ядвіга Михаловська повернулася до педагогічної роботи в Копачівці. Весною 1945 р. у донесенні районному НКВС агент Адам вказує, що вчителька Михаловська Ядвіга Сигізмундівна проводить серед учителів та місцевого населення агітацію про те, що справжній польський уряд перебуває в Лондоні, натомість польський уряд у Любліні – це ставленики радянської влади, а також закликає місцеве польське населення вороже ставитися до радянської влади.

Kopacziwka Michalowska 3

Фото сторінки з донесенням агента «Адама» надав Микола Вавренчук

Наприкінці весни та влітку 1945 р. усе польське населення, зокрема й учителів, почали переселяти до Польщі. Ядвіга Михаловська, яка добре розмовляла російською, почала співпрацювати з так званим репатріаційним комітетом для організації виїзду мешканців із Копачівки та навколишніх сіл на землі одзискане, тобто північні та західні території сучасної Польщі, які були приєднані до неї за результатами Ялтинської і Потсдамської конференцій у 1945 р. Вона домовлялася про організацію транспорту та узгоджувала час виїзду. Разом з учителем Станіславом Тунським стала фактичним куратором під час цієї вимушеної подорожі. Мешканці Копачівки та навколишніх сіл зверталися до них, якщо з’являлася потреба у вирішенні побутових питань під час поїздки. Можливо, така роль координатора між польським місцевим населенням та радянською владою дозволила Ядвізі Михаловській уникнути арешту.

Пунктом призначення для виселених мешканців Копачівки став колишній німецький населений пункт Грінхаген, який згодом став Зельонкою-Пасленцькою у Вармінсько-Мазурському воєводстві на території Польщі. Після прибуття до цього села Ядвіга Михаловська не полишала активної громадської роботи та допомагала переселенцям влаштовувати свій побут на новому місці. Вона домовлялася за збіжжя, якого у приїжджих не було, а також допомагала отримати майно для нових господарств.

Не полишала вона й педагогічну роботу. У післявоєнний період працювала у школі Зельонки-Пасленцької, а у 1947–1949 р. була керівником цього навчального закладу. Після звільнення з посади директора школи продовжувала в ній учителювати. Сім’ї у Ядвіги Михаловської не було. Про інших родичів нам нічого не відомо.

Історія Ядвіги Михаловської дуже тісно переплітається з історією іншої вчительки копачівської школи Юзефи Квасневської. Очевидно, що вони були близькими подругами, адже пліч-о-пліч учителювали з 1929 р. у Копачівці, а після війни – у Зельонці-Пасленцькій. Проте під час допиту у 1940 р. на запитання про стосунки з Ядвігою Михаловською Юзефа Квасневська відповіла, що стосунки між ними ворожі і з самого початку спільної роботи вони «не зійшлися характерами», а «з 1932 року при зустрічі не вітаємося». Припускаємо, що це було сказано лише для того, щоб відвернути переслідування від колеги. Зрештою, проти Ядвіги Михаловської енкаведисти так і не відкрили кримінальної справи. Про останні роки життя вчительки відомостей немає.

Kopacziwka Michalowska 2

Учні сьомого класу школи в Зельонці. Четверта справа стоїть Ядвіга Михаловська, у центрі сидить Юзефа Квасневська

Сергій ЯНІШЕВСЬКИЙ,
Копачівка

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ШКІЛЬНИЦТВО В КОПАЧІВЦІ: ВІД ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ І ДО НАШИХ ДНІВ

ДОЛІ ВЧИТЕЛІВ ІЗ КОПАЧІВКИ: ТАДЕУШ КОЗЬОЛ

ДОЛІ ВЧИТЕЛІВ ІЗ КОПАЧІВКИ: ЮЗЕФА КВАСНЕВСЬКА

ДОЛІ ВЧИТЕЛІВ ІЗ КОПАЧІВКИ: ВАЦЛАВ АРБЕСБАУЕР

 

Схожі публікації
Розповідь про прадідуся Єжи
Статті
Під час Другої світової війни Єжи Кміта працював учителем у кількох селах поблизу Рожища на Волині. У 2020 р. читачам «Волинського монітора» про нього розповів історик і вчитель Сергій Янішевський із Копачівки, де Єжи Кміта також навчав дітей. У грудні 2025 р. з автором зв’язалася Сабіна Собоцінська – правнучка Єжи Кміти.
13 січня 2026
Долі вчителів із Копачівки: Петро Клюгер
Статті
Чи не найбуремнішими роками, зокрема й у шкільництві, були перші роки радянської влади на Волині. У період із вересня 1939 р. до початку радянсько-німецької війни у червні 1941 р. у школі в Копачівці змінилися три керівники.
16 липня 2020
Долі вчителів із Копачівки: Георгій Кміта
Статті
Коротку історію вчителювання в Копачівці мав Георгій Кміта – колишній залізничний чиновник, який на початку Другої світової війни евакуювався на Волинь. Учителювати почав під впливом обставин у важкі воєнні роки.
02 липня 2020
Долі вчителів із Копачівки: Вацлав Арбесбауер
Статті
Вацлав Арбесбауер був одним із керівників школи в Копачівці. Джерелами інформації про нього стали його особова справа, яка зберігається в Державному архіві Волинської області, та відомості й документи, котрими з нами поділився його правнук Томаш Холась.
04 червня 2020
Долі вчителів із Копачівки: Юзефа Квасневська
Статті
Історія Копачівської школи має чимало цікавих сторінок, а особливо захопливими є долі вчителів, котрі тут працювали. Цього разу хочу розповісти про Юзефу Квасневську – вчительку, яка навчала дітей із Копачівки впродовж 20 років.
21 травня 2020
Долі вчителів із Копачівки: Тадеуш Козьол
Статті
Тадеуш Янович Козьол – учитель та директор школи в Копачівці Рожищенської гміни (нині Рожищенський район Волинської області), у 1936–1939 рр. – керівник місцевого осередку Табору національного об’єднання (пол. Obóz Zjednoczenia Narodowego, далі – OZN), солдат Армії Андерса.
16 квітня 2020
Шкільництво в Копачівці: від початку ХХ століття і до наших днів
Статті
Перші школи в Копачівці, що в Рожищенському районі Волинської області, створили етнічні громади, які проживали в селі.
08 квітня 2020