Братська могила поляків, загиблих у 1943 році
Статті

«Сьогодні ми ховаємо останки 79 знайдених та ексгумованих жертв злочину, здійсненого 30 серпня 1943 року. Ми вшановуємо жертви, зберігаємо жертви в Пам’яті...» – ці слова cекретаря Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва Анджея Кунерта нагадали про трагічні події на Волині 70-річної давнини.

На кладовищі села Сокіл насипано спільну могилу поляків, які загинули від рук бандерівців. Ці поляки були мешканцями вже неіснуючого села Старий Гай. Останки вбитих поховано в п’яти трунах.

Здавалося б, що немає вже живих свідків тих трагічних подій, однак серед присутніх була старша пані, якій удалося дивом вижити у Волинській різанині. Її доля є живим прикладом того, що людина може зробити другій людині – вона може її вбити або подати руку. Ця жінка вціліла. Була маленькою півторарічною дівчинкою, коли її серед трупів знайшли місцеві українці, яким упівці наказали поховати тіла, що розкладалися.

IMG 7191

Вони почули її тихий плач. Бездітна українська сім’я взяла її до себе і виховала як власну доньку. Про те, ким вона є і звідки походить, дізналася від своєї вмираючої прийомної матері. І цей приклад справжньої людяності не був поодиноким у морі звірств війни та людської ненависті. Завжди знайдуться люди, які стають острівцем надії, роблячи добро і відновлюючи довіру до другої людини. Поляк Леон Попек під час перезахоронення дякував українцю Михайлові Потоцькому за те, що той допоміг вижити його родині під час цих трагічних подій.

Честь убитим віддали представники родин, що вціліли у Волинській різанині, представники Генерального консульства РП у Луцьку, Інституту національної пам’яті, Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва, військові, представники польських та українських організацій, мешканці Волині та Польщі, представники українських органів влади. Заступник голови Волинської облдержадміністрації Олександр Курилюк підкреслив значення цього заходу й зазначив, що так історично склалося: коли поляки й українці билися між собою, то від цього завжди отримував користь хтось третій. На його думку, дві самостійні держави мають нині можливість самостійно впорядкувати свою історію. На цьому полі є ще багато роботи. Упорядковуючи могили українців за Бугом, ми водночас сприяємо і допомагаємо впорядковувати ті місця на Волині, де поховані поляки.

IMG 7330

Беручи участь у таких урочистостях, у ході яких символічно завершуємо заходи, пов’язані із 70-ю річницею Волинської різанини, ми задаємо собі питання не тільки про генезу цих подій, але й задумуємося над тим, що зробити з досвідом, який мають наші народи. А, може, дійсно, ми не мусимо шукати правду далеко? Вона є серед нас і в нас самих.

Богослужіння за душі померлих у супроводі католицьких священиків відправив на кладовищі Генеральний вікарій Луцької дієцезії о. Ян Бурас, який сказав: «Є надія, що це вже ніколи не повториться, що цей болючий урок історії, через який пройшло те покоління, нас чогось навчив. Працюючи протягом 20 років в Україні, я, як поляк, хочу сказати, що моє священицьке серце переконалося в наявності глибоких пластів доброзичливості місцевих українців. І це є надією».

Валентин ВАКОЛЮК

Схожі публікації
10-річчя польської суботньої школи в Гусятині
Події
Польська суботня школа, яка діє при Надзбручанському товаристві польської культури та мови, відзначила 10-річчя. Учні, їхні батьки, вчителі та гості разом відсвяткували цю важливу дату.
07 липня 2026
12 днів у Костюхнівці із польською мовою і не тільки
Події
Понад 30 старшокласників із Рівненської та Волинської областей узяли участь у Літній школі польської мови в Костюхнівці, організованій Українсько-польським союзом імені Томаша Падури з Рівного.
07 липня 2026
Архітектор і його нереалізований проєкт
Статті
Перші статті циклу «Земля Волинська» були присвячені туристично-краєзнавчому руху на Волині в міжвоєнні часи, зокрема діяльності місцевих осередків Польського краєзнавчого товариства. Натомість ця публікація висвітлює один із проєктів подальшого розвитку туристичного потенціалу Волині. На жаль, йому не судилося збутися. Трагічною була й доля його автора.
06 липня 2026
Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголосив цьогорічну програму
Події
25–26 липня в Луцьку вшосте відбудеться Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера». У програмі події – дискусії, публічні інтерв’ю, поетичні читання, запис подкасту, музика, стендап і міждисциплінарні заходи. Про це повідомила Літературна платформа «Фронтера».
06 липня 2026
Родинні історії: «Мої внучки носять імена своїх прапрабабусь»
Статті
«У мене була велика і дружня родина. Ті, хто в силу різних обставин не виїхав у Польщу, не пожалкували, що залишилися. А ті, хто вимушений був покинути рідну землю, ніколи не забували, звідки походять», – зауважує Галина Підодвірна, в дівоцтві Стремецька.
03 липня 2026
Вийшов 13-й номер «Волинського монітора»
Події
У сьогоднішньому номері «Волинського монітора» ми пишемо про урочистості з нагоди 35-ї річниці повернення луцького собору католикам, відкриття відреставрованого польського військового кладовища в Клевані, свідомих сеньйорів із Рівненщини та родинні історії Галини Підодвірної з Гусятина.
02 липня 2026
Завершується набір на програму «Андерс NAWA» на бакалаврські та єдині магістерські програми
Можливості
Стипендійна програма для Полонії імені генерала Владислава Андерса («Anders NAWA») – це шанс для молоді польського походження розпочати навчання в Польщі на бакалаврських та єдиних магістерських програмах, вдосконалити знання польської мови та отримати диплом у польському закладі вищої освіти.
01 липня 2026
У Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Захід відвідали представники Рівного
Події
26 червня у Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Рівне на урочистостях представляли члени Центру польської мови і культури імені князів Любомирських.
01 липня 2026
Study Tours to Poland для студентів
Можливості
Фонди «Лідери змін» та «Боруссія» запрошують активних студентів із Молдови та України взяти участь у програмі Study Tours to Poland (STP).
01 липня 2026