Повернуті із забуття: Генрик Пит
Статті

Історія поліціянта Генрика Пита – це ще одне яскраве підтвердження злочину радянської влади проти людяності.

Генрик Пит народився 18 жовтня 1900 р. на території тодішнього Новоолександрівського повіту (Нова Олександрія – так у часи Російської імперії називалося місто Пулави) Люблінської губернії. На жаль, назва села, в якому народився герой цієї публікації, в матеріалах справи записана нерозбірливо.

Детальна інформація про його батьків відсутня. В архівно-слідчій справі, на основі якої написаний цей біографічний нарис, зазначено, що батько Генрика був ремісником. Із документів справи дізнаємося, що його звали Томаш. Відомо, що на початку німецько-польської війни матір Генрика Юлія (64 роки; тут і далі вік родичів поданий станом на 1939 р.), брат Болеслав (32 роки) та сестра Наталія (27 років) мешкали у Варшаві.

Хлопець закінчив чотири класи міської школи, а 1920 р. був призваний до Війська Польського для проходження строкової служби. 1923 р. у званні єфрейтора його перевели в поліцію Рівного, де він працював шорником. 1934 р. Генрик обійняв посаду старшого постерункового в Антополі.

До Антополя він приїхав разом із дружиною Станіславою (33 роки). Подружжя виховувало доньок Веславу (10 років) та Терезу (2 роки).

18 вересня 1939 р. Генрик Пит потрапив до в’язниці НКВС у Рівному. Лише 16 грудня 1939 р. слідчий оформив анкету арештованого, де знаходимо точну дату арешту. Навіть обшук арештанта енкаведисти провели вже у в’язниці 14 грудня 1939 р. Тією ж датою оформлений і ордер на арешт. Тобто офіційне оформлення документів розпочалося через три місяці після затримання.

Pyt 1

На першому і єдиному допиті, що відбувся 16 грудня 1939 р., слідчий поцікавився, чи Генрик коли-небудь відмовлявся виконувати накази свого керівництва. На це в’язень відповів однозначно: не відмовлявся і завжди їх виконував. Для слідчого це означало, що він проводив боротьбу з проявами революційного руху. Саме в цьому і звинуватили Пита.

Отримавши зізнання у скоєнні злочину на першому ж допиті, слідчий не бачив необхідності продовжувати слідчий процес чи залучати свідків. 20 грудня 1939 р. він оформив протокол оголошення про завершення попереднього слідства і пред’явлення його обвинуваченому.

Pyt 2

24 грудня того ж року було оформлено обвинувальний висновок, у якому Генрика Пита звинуватили в тому, що він «служил в польськой полиции продолжительный период времени и вел активную борьбу с революциооным движением», тобто в злочинах, передбачених ст. 54–13 КК УРСР. У документі зазначається, що після санкції прокурора справа мала потрапити на розгляд Особливої наради при НКВС СРСР.

Коли, працюючи над цим нарисом, я дійшла до виписки з протоколу цього позасудового органу, була шокована. Я ділилася з колегами роздумами, навіщо системі було тримати людину в нестерпних в’язничних умовах один рік і три місці. Про в’язня забули? Чи так радянська влада починала процес «перевиховання»?

Постановою Особливої наради від 7 квітня 1941 р. Генрика Пита засуджено до п’яти років позбавлення волі у виправно-трудових таборах. Термін покарання він відбував у «Сєввостлазі».

Pyt 3

Заключенням Рівненської обласної прокуратури від 21 червня 1989 р. Пита Генрика Томасовича реабілітовано. 9 листопада 1998 р. довідку про реабілітацію надіслали його доньці до Ельблонга (Польща), про що зберігся запис у матеріалах архівної справи.

Pyt 4

Подальша доля Генрика Пита нам не відома.

Тетяна САМСОНЮК

P. S.: Матеріали рубрики «Повернуті із забуття» Тетяна Самсонюк опрацьовує за архівно-слідчими справами, що зберігаються у фонді «Управління Комітету державної безпеки УРСР по Рівненській області (1919–1957 рр.)» ДАРО та Архіві управління Служби безпеки України. Будемо вдячні, якщо відгукнуться родичі героїв рубрики або ті наші Читачі, які володіють детальнішою інформацією про них.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЄЖИ СТЕЦЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: СТЕФАН ЛАНУХА

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: РАДЯНСЬКІ РЕПРЕСІЇ ПРОТИ СЛУЖБОВЦІВ ПОЛЬСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІЦІЇ

Схожі публікації
Повернуті із забуття: Болеслав Хиль
Статті
Черговий нарис у циклі про польських поліціянтів, репресованих радянською владою в 1939–1941 рр., присвячено Болеславу Хилю з Клевані. У листопаді 1939 р. Військовий трибунал 5-ї армії Українського фронту засудив його до розстрілу за те, що він був поліціянтом і в часи Другої Речі Посполитої «займався арештами комуністів».
19 липня 2022
Антон Мацєєвський: продовження історії
Статті
17 липня 1944 р. у битві під Анконою в Італії загинув уродженець Рівного Антон Мацєєвський. Перед вступом до лав Армії Андерса він був в’язнем радянських таборів, до яких потрапив за приналежність до польського підпілля.
17 липня 2022
Повернуті із забуття: Едмунд Кастнер
Статті
Черговий нарис у циклі про службовців польської державної поліції, репресованих радянською владою в 1939–1941 рр., присвячений Едмунду Кастнеру – поліціянту з Клевані. Його разом із колегами та інформаторами розстріляли на початку 1940 р., звинувативши в «активній боротьбі з революційним рухом» і «підготовці збройного повстання».
04 липня 2022
«Ці люди ходили зі мною одними вулицями». Презентували книгу про польське підпілля в Рівному
Статті
«Це книга – про питання вибору. Так, як перед нами, українцями, сьогодні стоїть вибір, долучитися до боротьби за незалежність чи шукати безпечніше місце, волонтерити чи перейти на сторону окупанта, такий самий вибір стояв перед поляками в 1939 р.», – сказала Тетяна Самсонюк, авторка видання «Союз збройної боротьби – 1 у Рівному. 1939–1941».
11 червня 2022
Повернуті із забуття: Владислав Якушевський
Статті
У міжвоєнний період Владислав Якушевський працював у поліційних відділках у Рівному, Ковелі, Дубні та Здолбунові. НКВС арештував його в листопаді 1939 р., а в березні 1941 р. за «активну боротьбу з революційним рухом» засудив до восьми років виправно-трудових таборів.
27 травня 2022
Повернуті із забуття: Стефан Яжомбковський
Статті
Стефан Яжомбковський, поліціянт із Глинська Чеського на Рівненщині, – герой нашого чергового нарису про працівників польської державної поліції, які зазнали репресій з боку радянської влади.
18 березня 2022
Повернуті із забуття: Юзеф Ричак
Статті
Після звільнення з Війська Польського Юзеф Ричак почав працювати в польській державній поліції. Служив, зокрема, в Рівному. З приходом у місто Червоної армії його арештували за «активну боротьбу з революційним рухом трудящих».
11 лютого 2022
Повернуті із забуття: Станіслав Пахольчик
Статті
«На протяжении длительного периода времени проводил борьбу против интересов рабочих и крестьян», – таким чином у постанові про притягнення до кримінальної відповідальності від 19 грудня 1939 р. окреслено злочини Станіслава Пахольчика, якому присвячено наш черговий нарис.
28 січня 2022
Повернуті із забуття: Юзеф Рещинський
Статті
Юзефа Рещинського з колонії Довганець Костопільського повіту напередодні Другої світової війни мобілізували в поліцію. Через це після встановлення радянської влади його арештував НКВС, а згодом засудив до п’яти років таборів.
14 січня 2022