25 років тому було створено Товариство польської культури Здолбунівщини. Про основну місію організації, сьогодення і вже реалізовані проєкти розповіла її голова Софія Михалевич.

– Софіє Андріївно, яку дату можна вважати днем народження очолюваного Вами товариства?

– Згідно з документами, це 9 січня 1996 р., коли було офіційно зареєстровано громадську організацію «Товариство польської культури Здолбунівщини» (далі ТПК).

Звісно, ТПК постало не за один день. Згуртуванню представників місцевої польської громади, щоб вони заснували власну організацію, максимально сприяв тогочасний парох костелу Святих Апостолів Петра і Павла у Здолбунові, отець Вітольд-Юзеф Ковалів.

Спершу товариство очолювала Ірина Андрощук, у 2002 р. я змінила її на цьому посту.

– Із якою метою засноване товариство?

– Задля збереження національної ідентичності поляків нашого краю. Ми об’єднуємо польську спільноту Здолбунівщини, допомагаючи їй підтримувати традиції наших предків, а часто й пізнавати їхню спільну творчість, навчання та спілкування. Також прагнемо сприяти зміцненню добросусідських відносин України й Польщі.

– Скількох людей об’єднує членство в Товаристві польської культури Здолбунівщини?

– Зараз у лавах ТПК нараховується 170 осіб. Це люди різного віку і професій. Для них членство в організації – це можливість зберегти своє національне коріння та нагода долучитися до низки хороших спільних справ. Наприклад, уже кілька років поспіль ми разом упорядковуємо місця поховань поляків на одному зі здолбунівських кладовищ, доклали зусиль для відновлення розташованої там занедбаної каплички. Гуртом добудували клас польської мови в суботньо-недільній школі, яку дев’ять років тому заснували при організації.

Цього навчального року в семи класах школи польську вивчають близько 100 осіб. Заняття нині веде Малгожата Красовська з Польщі, скерована Центром розвитку польської освіти за кордоном (ORPEG). Її попередницями були вчительки Марія Мусял, Барбара Влодарчик, Ельжбєта Пьотровська, Барбара Дзюрковска та Анна Щигельська. Усі вони завжди дбали, щоб уроки були цікавими. Учні суботньо-недільної школи – переможці олімпіад із польської мови і тематичних конкурсів, активні учасники численних заходів, які організовує і до яких долучається товариство.

Учасники конкурсу знавців історії Польщі. 2018 р.

– Розкажіть, будь ласка, про цей напрямок діяльності детальніше.

– Уже традиційною для нас стала участь у щорічній акції «Національне читання», Загальноукраїнському диктанті з польської мови, конкурсі «Інтелектуальний тріатлон», різноманітних культурно-мистецьких фестивалях.

Свого часу при товаристві створили аматорський жіночий вокальний колектив «Сеньйорки». Завдяки його творчості ознайомлювали краян із польським фольклором. Голоси учасниць ансамблю лунали на міжнародних фестивалях, зокрема фестивалях поезії Марії Конопницької у Пшедбожі в Польщі, традиційної народної культури «Коляда» і «Тижні польської культури на Рівненщині» в нашому обласному центрі, обласному фестивалі національних культур «У родинному колі» в Дубні, фестивалі співаної польської поезії в Ковелі Волинської області та інших заходах. Можна впевнено сказати, що «Сеньйорки» – яскрава сторінка в життєписі нашого товариства. Сподіваюся, що гідним наступником цього ансамблю стане створений кілька років тому співочий колектив, який ми назвали «Польські квяти».

Підтримуємо в товаристві звичай ділитися оплатком – це чудова нагода зібратися разом, зокрема й зустрітися з найстаршими представниками нашої громади. Серед них є одинокі та ті, хто нездужає. Цих людей, завдяки сприянню Генерального консульства РП у Луцьку, підтримуємо матеріально.

Оплаткова зустріч

Проводимо також свята на Миколая та Різдво. Організовуємо для молоді турніри й цікаві вікторини на краще знання польської історії та літератури. Масштабним був захід, підготовлений товариством до 100-річчя відновлення незалежності Польщі.

Щороку організовуємо свято з нагоди Міжнародного дня захисту дітей. Цього літа таке дійство відбулося у Здолбунові вже увосьме. Захід має соціальне спрямування, тож до участі запрошуємо місцевих діток з інвалідністю, вихованців інтернатних закладів області. Стараємося, щоб на святі всі вони мали змогу продемонструвати свої таланти, навчитися чогось нового, відпочити й розважитися, поласувати смачненьким і порадіти врученим подарункам. Звісно, для цього треба докласти чимало зусиль, що й роблять найактивніші члени товариства.

День захисту дітей у Здолбунові

Зазвичай відгукуються на наші прохання та долучаються до справи підприємці і місцева влада. Але найвідчутнішу фінансову підтримку в підготовці цього свята та інших наших заходів надає Генеральне консульство РП у Луцьку.

Ще організовуємо пізнавальні екскурсійні поїздки історичними місцями України для учнів суботньо-недільної школи. Уже відбулися такі мандрівки до Львова, Києва, Луцька, Кременця, Кам’янця-Подільського та інших міст. Незабутні враження залишаються не тільки після відвідування музеїв, храмів, парків та місць, пов’язаних із видатними діячами польської й української культури, а й від спільно проведеного часу.

На Биківнянських могилах у Києві. 2017 р.

Також охоче частуємо гостей і учасників своїх заходів традиційними польськими стравами. При нагоді хочу згадати про цьогорічне святкування Дня міста Здолбунова – наша зупа помідорова запам’яталася багатьом учасникам та гостям дійства.

День міста у Здолбунові

– Із якими інституціями й організаціями товариство налагодило співпрацю?

– Маємо чимало друзів. Плідно співпрацюємо з Генеральним консульством РП у Луцьку, товариствами польської культури Рівненської, Тернопільської та Волинської областей. До речі, в Луцьку є ще один наш друг – це арт-студія «Пятерня». Чимало заходів ми готували у співпраці зі здолбунівськими центром культури і дозвілля, центральною бібліотекою, музичною школою. Вдячні ксьондзу Анджею Сцісловичу та парафіянам костелу Святих Петра і Павла у Здолбунові, місцевій владі і підприємцям.

Хочу також відзначити активних діячів нашого товариства, зокрема Сергія Максимчука, Василя Михалевича, Віталія Михалевича, Олега Дацюка, Галину Ремішевську, Валерія Стельмащука, Любов Нікітчук, Віктора Міськова, Наталію Семенюк, Марину Мазурок, Інну Стецюк, Ольгу Якубчик, Аллу Будерацьку, Івана Гнатюка, Михайла Бедратого, Володимира Даткуна, Катерину Даткун, Вікторію Лех та багатьох інших.

Не можу сьогодні не згадати й активістів організації, які вже відійшли у вічність: Анну та Віктора Будерацьких, Галину Копач, Йосипа Крижанівського, Йосипа Новосельського, Євгенію Лось, Хелену Міровську, Людмилу Попіль, Ядвігу і Сазона Охманів, Гелену і Михайла Козаків.

– Що побажаєте членам і друзям товариства з нагоди його 25-річчя?

– Загалом для польської громади Здолбунівщини 2021 р. означений двома важливими ювілеями: 30 років тому почалося відродження костелу Святих Петра і Павла і 25 років виповнилося Товариству польської культури. Наш ювілей – не лише свято, а й привід проаналізувати зроблене та визначитися з планами на майбутнє. Можу запевнити, що добрих справ ми запланували ще чимало.

На жаль, нині маємо реалії пандемії та карантинних обмежень. Тож побажати усім хочу найперше міцного здоров’я, миру і Божого благословення. Хай супроводжує удача, а завдяки товариству вдається підтримувати духовну сув’язь зі своєю національною культурою, корінням свого роду.

Біля пам’ятника Марії Конопницькій на Личаківському кладовищі у Львові. 2020 р.

Текст і фото: Ольга ЯКУБЧИК

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ТОВАРИСТВУ ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ НА ВОЛИНІ ІМЕНІ ЕВИ ФЕЛІНСЬКОЇ – 30 РОКІВ

25 РОКІВ ТОМУ ВІДКРИЛИ СУБОТНЬО-НЕДІЛЬНУ ШКОЛУ ПРИ ПОЛЬСЬКОМУ ТОВАРИСТВІ В БЕРЕСТЕЧКУ