(Не)забуті цвинтарі
Статті

Католицькі некрополі в Золочівці, Журавниках та Голобах упорядкували. Прибирання тривало тут протягом кількох останніх місяців у рамках проєкту «Забуті цвинтарі Волині». У ньому брали участь волонтери з України та Польщі.

«Це перший волонтерський проєкт нашої організації, хоча Україною ми займаємося вже давно», – каже Наталія Запур-Мазюк, представниця Фундації партнерства для країн Центральної і Східної Європи, яка координує проєкт.

«У переліку об’єктів, якими ми могли би зайнятися, було багато цвинтарів. Ми обрали ті, яких давно ніхто не прибирав або, як у випадку із Золочівкою, яких узагалі ніхто ніколи не впорядковував», – каже історик та археолог Олексій Златогорський. Він співкоординував акцію прибирання, організовану в рамках проєкту «Забуті цвинтарі Волині», який реалізує Фундація партнерства для країн Центральної і Східної Європи за фінансової підтримки Національного інституту польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка».

Волонтери впорядковували кладовища в Журавниках і Голобах Волинської області та в Золочівці на Рівненщині. На кожному зі згаданих некрополів їм довелося поборотися з деревами й непрохідними хащами. Лише після цього можна було очистити від землі, моху й інших слідів часу знайдені надгробки, яких, за словами Олексія Златогорського, тут збереглося близько 80 %.

Zloczowka 1 dzien 1

Цвинтар у Золочівці до впорядкування

cmentarz 03

cmentarz 04

Учасники акції також збирали інформацію про пам’ятники. «Я робив плани кладовищ і нотатки про всі поховання. Це допоможе провести повну інвентаризацію цих об’єктів», – зазначає Олексій Златогорський.

Дослідник планує в майбутньому опублікувати свої нотатки. Вони будуть цікавими не тільки з погляду некрополістики, але й загалом історії, оскільки на цих цвинтарях спочивають заслужені для краю люди. Такі публікації дозволять місцевим жителям зрозуміти, наскільки ці кладовища важливі для їхньої історії.

cmentarz 06

Могила Томаша Станішевського в Золочівці

«На кожному з кладовищ ми зробили багато відкриттів», – каже Олексій Златогорський. Зокрема, в Голобах волонтерам вдалося знайти могилу Яна Громадзького – батька Валеріана Громадзького, луцького каноніка, горохівського пароха, який під час заслання в Сибір у другій половині ХІХ ст. був парохом католицької парафії в Томську. Пізніше він повернувся на Волинь, працював у Сангушків у Славуті, де й був похований.

Holoby 20 08 30

Могила Яна Громадзького

«Я дуже довго шукав цю могилу в інших населених пунктах, думав, що вона не збереглася. Але випадково натрапив на неї під час прибирання цвинтаря в Голобах», – розповідає історик.

На голобському кладовищі збереглася також капличка. «Вона дуже нехарактерна для Волині, зроблена ніби нашвидкуруч із бетонних блоків, які складалися як конструктор, мала цікавий дах з етерніту», – каже краєзнавець і генеалог Артур Альошин, який долучився до прибирання в Голобах.

cmentarz 02

Капличка в Голобах

Під час акції він частково очистив цю каплицю від сміття. За його словами, напис про те, хто там був похований, не зберігся, залишилися тільки його фрагменти. Олексій Златогорський вважає, що вона належала родині М’яновських, останнім власникам маєтку Вільгів-Ронікерів у Голобах.

Як зазначає археолог, який давно цікавиться історією Журавників (колись Дружкополя), відомо, що тут був похований останній довоєнний президент Познані Тадеуш Руге, проте поки що не вдалося встановити, де саме розташована його могила. «Досі не вдалося знайти також місця спочинку отця Антонія Бродовського, суспільно-релігійного діяча кінця XVIII ст. Якийсь час він був парохом у Золочівці та капеланом у Боремлі. Поховали його в Золочівці», – каже Олексій Златогорський.

cmentarz 07

Журавники

Проєкт «Забуті цвинтарі Волині» має дві основні ідеї. Перша – це прибирання занедбаних кладовищ, відновлення їхнього вигляду, щоб вони не зруйнувалися повністю. Друга – співпраця.

«Нам важливо, щоб молодь із Польщі та України співпрацювала. Це основа цього проєкту», – каже Наталія Запур-Мазюк.

«Я маю дуже позитивні спогади про людей, із якими ми мали нагоду співпрацювати. Українська група, якою керував Олексій Златогорський, була привітна, працювати з ними було насправді приємно», – каже Клаудія Голінська, волонтерка з Польщі, яка ніколи раніше не брала участі в акціях прибирання цвинтарів.

До роботи підключилися друзі та працівники ТОВ «Волинські старожитності», до того ж на всіх трьох кладовищ допомагали місцеві жителі. Наталія Запур-Мазюк і Олексій Златогорський підкреслюють, що волонтери отримали величезну підтримку від місцевих громад, особливо в Голобах.

cmentarz 08

Журавники

«В Україні ми реалізуємо кілька проєктів», – каже Наталія Запур-Мазюк.

Фундація партнерства для країн Центральної і Східної Європи цього року завершила проєкт реставрації двох надгробків на старому цвинтарі в Дрогобичі, а нині проводить ремонт даху монастиря в Городенці та реновацію надгробків на некрополі у Збаражі. «Ми відремонтували понад 200 пам’ятників. Волонтери іншої фундації проводять там акції прибирання і за це їм потрібно подякувати, але кладовище вже вимагало реновації. Ми отримали дозволи на її проведення. Ремонт виконують українські та польські фахівці, зокрема й консерватори пам’яток із Польщі, а координує всю роботу фундація», – зазначає Наталія Запур-Мазюк.

На її думку, багато позитивних змін в Україні відбувається нині завдяки децентралізації: «Відколи створюються громади, видно, що частина жителів має почуття своєї землі і хоче подбати про її спадщину. Наприклад, у громаді в Голобах, де місцеві прийшли нам допомогти, видно, що влада зацікавлена, щоб зайнятися тим, що є на її території. З’являється локальний патріотизм. Думаю, для нас у майбутньому це може бути ключовим, бо можна щось упорядкувати, але що із цим буде потім? Те, що місцеві приходять, щоб допомогти прибрати, дає надію, що в майбутньому вони будуть зацікавлені це все утримувати».

«Ці люди теж тут колись жили, творили історію, а історія творила їх. Вони взаємодіяли з іншими місцевими жителями, які мали інші погляди чи віросповідання. Як мінімум їм потрібна наша шана», – так Артур Альошин пояснює, чому потрібно впорядковувати старі кладовища.

«Мені завжди хотілося взяти участь у такій акції, все одно, чи на католицькому, чи на православному цвинтарі. Я бачив, що багато поляків приїжджають в Україну прибирати цвинтарі, що й українці їздять у Польщу. Багато таких акцій проходило повз мене, а тут Олексій подзвонив і запропонував долучитися. Я одразу погодився», – каже генеалог.

«Кладовища – не тільки польські – допомагають розкривати історію будь-якого міста чи села. Інколи йдеться не тільки про один населений пункт, а й про історію України, Польщі, Європи, а навіть і всього світу. Коли я приїжджаю в будь-яке місто, я спочатку йду не в музей, а на цвинтар, і з нього починаю ознайомлюватися з населеним пунктом», – розповідає Олексій Златогорський.

Археолог зазначає: «Коли шукаєш в архівах інформацію про могилу, їздиш різними селами, а потім знаходиш її там, де прибираєш, – це просто фантастика. Я розмістив на фейсбуці фото надгробка Яна Громадзького, і до мене одразу написали аж із Томська. Це додало позитиву. У такі моменти розумієш, що недарма цим займаєшся».

Волонтерка Клаудія Голінська розповідає, що до участі в акції прибирання цвинтарів на Волині її заохотив тато, який дізнався про неї від знайомих: «Із того, що мені відомо, ніхто з моїх предків не походив із Волині чи поблизьких територій. Але доля розпорядилася так, що я народилася в Мінську, в Білорусі. Цим можна пояснити моє зацікавлення тим, що відбувалося й далі відбувається на схід від Польщі».

До речі, під час прибирання кладовища в Золочівці учасники знайшли не тільки польські поховання, а й чеські, а в Голобах збереглися також німецькі могили.

cmentarz 05

«На ці кладовища ми ще повернемося», – кажуть волонтери, адже через величезний об’єм робіт не все задумане вдалося завершити.

«Щоразу ми хотіли зробити ще більше, хоча вже виходили за рамки нашого часу чи фізичних можливостей, – каже Клаудія Голінська. – Кожен крок у сторону більш запущеної частини цвинтаря відкривав перед цілою командою нові несподіванки, до яких ми не завжди були готові. Це все вимагатиме часу, наступних проєктів та людей, які хотіли би там попрацювати, але, думаю, у майбутньому нам вдасться зробити ще багато добрих справ».

cmentarz 01

Наталя ДЕНИСЮК
Фото надав Олексій ЗЛАТОГОРСЬКИЙ

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ВОЛИНСЬКІ АРХЕОЛОГИ ВПОРЯДКУВАЛИ КІЛЬКА ПОЛЬСЬКИХ ЦВИНТАРІВ

Схожі публікації
Родинні історії: «Ніколи не приховували, що ми – поляки»
Статті
«Польська культура увійшла в мою кров із самого дитинства. Наша родина ніколи не приховувала, що ми – поляки. Навіть не уявляю, щоб було інакше», – говорить Владислав Багінський, голова Товариства польської культури на Рівненщині імені Владислава Реймонта.
29 березня 2024
У Дубні навели лад на старому польському цвинтарі
Події
Члени Дубенського товариства польської культури та парафіяни костелу Святого Йоана Непомука знову прибирали старе польське кладовище, розташоване на вулиці Млинівській у Дубні.
28 березня 2024
В університеті в Луцьку відкрили польсько-український простір «Околиця»
Події
Простір «Околиця» на факультеті філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки сприятиме не тільки відпочинку, але й виконуватиме просвітницьку функцію. Його урочисто відкрили 28 березня.
28 березня 2024
Вийшов 6-й номер «Волинського монітора»
Події
Запрошуємо вас на шпальти сьогоднішнього номера «Волинського монітора». У ньому ми пишемо про родинні історії Владислава Багінського з Рівного, чемпіона Великобританії та Австралії з фехтування, який народився на Волині. Також запрошуємо на розмову з органним майстром Шандором Шрайнером.
28 березня 2024
Шандор Шрайнер: «Двох однакових органів не буває»
Інтерв'ю
У костелі Святого Йоана Непомука в Дубні у травні цього року освятять орган. Перший і поки що єдиний на всю Рівненську область, встановлений за роки незалежності в діючому католицькому храмі. Монтував його органний майстер із Закарпаття Шандор Шрайнер. Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із ним.
27 березня 2024
Літня школа польської мови, літератури та культури в Сілезькому університеті
Конкурси
Школа польської мови та культури Сілезького університету запрошує на безкоштовну літню школу в рамках програми «Літні курси NAWA».
26 березня 2024
ABC польської культури: Рекс і решта банди
Статті
Нехай підніме руку той, хто в часи чарівного дитинства бачив мультиплікаційну розповідь, яка починалася зі слів: «Давним-давно в Країні дощовиків пропав славетний дослідник летючих жаб професор Бальтазар Губка. Із Кракова вирушила експедиція під керівництвом не менш відомого мандрівника – Вавельського дракона, якому в небезпечній подорожі товаришує кухар княжого двору Бартоліні Бартоломей. По їхніх слідах іде таємничий Дон Педро…»
25 березня 2024
Упорядкували Польське військове кладовище на Волині
Події
Традиційними стали роботи з упорядкування Польського військового кладовища у Пшебражі. Зараз населений пункт носить назву Гайове. Двічі на рік, восени та напередодні Великодніх свят сюди приїжджає ініціативна група Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської. 
23 березня 2024
Парк як симфонія. У Рівному планують створити готичний сад біля органного залу
Статті
Громадськості Рівного представили пропозиції благоустрою та архітектурно-планувальні рішення, які можуть бути реалізовані в рамках проєкту «Готичний сад Органного залу». Він передбачає облаштування культурного простору біля Залу камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії, колишнього костелу Святого Антонія.
23 березня 2024