(Не)забуті цвинтарі
Статті

Католицькі некрополі в Золочівці, Журавниках та Голобах упорядкували. Прибирання тривало тут протягом кількох останніх місяців у рамках проєкту «Забуті цвинтарі Волині». У ньому брали участь волонтери з України та Польщі.

«Це перший волонтерський проєкт нашої організації, хоча Україною ми займаємося вже давно», – каже Наталія Запур-Мазюк, представниця Фундації партнерства для країн Центральної і Східної Європи, яка координує проєкт.

«У переліку об’єктів, якими ми могли би зайнятися, було багато цвинтарів. Ми обрали ті, яких давно ніхто не прибирав або, як у випадку із Золочівкою, яких узагалі ніхто ніколи не впорядковував», – каже історик та археолог Олексій Златогорський. Він співкоординував акцію прибирання, організовану в рамках проєкту «Забуті цвинтарі Волині», який реалізує Фундація партнерства для країн Центральної і Східної Європи за фінансової підтримки Національного інституту польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка».

Волонтери впорядковували кладовища в Журавниках і Голобах Волинської області та в Золочівці на Рівненщині. На кожному зі згаданих некрополів їм довелося поборотися з деревами й непрохідними хащами. Лише після цього можна було очистити від землі, моху й інших слідів часу знайдені надгробки, яких, за словами Олексія Златогорського, тут збереглося близько 80 %.

Zloczowka 1 dzien 1

Цвинтар у Золочівці до впорядкування

cmentarz 03

cmentarz 04

Учасники акції також збирали інформацію про пам’ятники. «Я робив плани кладовищ і нотатки про всі поховання. Це допоможе провести повну інвентаризацію цих об’єктів», – зазначає Олексій Златогорський.

Дослідник планує в майбутньому опублікувати свої нотатки. Вони будуть цікавими не тільки з погляду некрополістики, але й загалом історії, оскільки на цих цвинтарях спочивають заслужені для краю люди. Такі публікації дозволять місцевим жителям зрозуміти, наскільки ці кладовища важливі для їхньої історії.

cmentarz 06

Могила Томаша Станішевського в Золочівці

«На кожному з кладовищ ми зробили багато відкриттів», – каже Олексій Златогорський. Зокрема, в Голобах волонтерам вдалося знайти могилу Яна Громадзького – батька Валеріана Громадзького, луцького каноніка, горохівського пароха, який під час заслання в Сибір у другій половині ХІХ ст. був парохом католицької парафії в Томську. Пізніше він повернувся на Волинь, працював у Сангушків у Славуті, де й був похований.

Holoby 20 08 30

Могила Яна Громадзького

«Я дуже довго шукав цю могилу в інших населених пунктах, думав, що вона не збереглася. Але випадково натрапив на неї під час прибирання цвинтаря в Голобах», – розповідає історик.

На голобському кладовищі збереглася також капличка. «Вона дуже нехарактерна для Волині, зроблена ніби нашвидкуруч із бетонних блоків, які складалися як конструктор, мала цікавий дах з етерніту», – каже краєзнавець і генеалог Артур Альошин, який долучився до прибирання в Голобах.

cmentarz 02

Капличка в Голобах

Під час акції він частково очистив цю каплицю від сміття. За його словами, напис про те, хто там був похований, не зберігся, залишилися тільки його фрагменти. Олексій Златогорський вважає, що вона належала родині М’яновських, останнім власникам маєтку Вільгів-Ронікерів у Голобах.

Як зазначає археолог, який давно цікавиться історією Журавників (колись Дружкополя), відомо, що тут був похований останній довоєнний президент Познані Тадеуш Руге, проте поки що не вдалося встановити, де саме розташована його могила. «Досі не вдалося знайти також місця спочинку отця Антонія Бродовського, суспільно-релігійного діяча кінця XVIII ст. Якийсь час він був парохом у Золочівці та капеланом у Боремлі. Поховали його в Золочівці», – каже Олексій Златогорський.

cmentarz 07

Журавники

Проєкт «Забуті цвинтарі Волині» має дві основні ідеї. Перша – це прибирання занедбаних кладовищ, відновлення їхнього вигляду, щоб вони не зруйнувалися повністю. Друга – співпраця.

«Нам важливо, щоб молодь із Польщі та України співпрацювала. Це основа цього проєкту», – каже Наталія Запур-Мазюк.

«Я маю дуже позитивні спогади про людей, із якими ми мали нагоду співпрацювати. Українська група, якою керував Олексій Златогорський, була привітна, працювати з ними було насправді приємно», – каже Клаудія Голінська, волонтерка з Польщі, яка ніколи раніше не брала участі в акціях прибирання цвинтарів.

До роботи підключилися друзі та працівники ТОВ «Волинські старожитності», до того ж на всіх трьох кладовищ допомагали місцеві жителі. Наталія Запур-Мазюк і Олексій Златогорський підкреслюють, що волонтери отримали величезну підтримку від місцевих громад, особливо в Голобах.

cmentarz 08

Журавники

«В Україні ми реалізуємо кілька проєктів», – каже Наталія Запур-Мазюк.

Фундація партнерства для країн Центральної і Східної Європи цього року завершила проєкт реставрації двох надгробків на старому цвинтарі в Дрогобичі, а нині проводить ремонт даху монастиря в Городенці та реновацію надгробків на некрополі у Збаражі. «Ми відремонтували понад 200 пам’ятників. Волонтери іншої фундації проводять там акції прибирання і за це їм потрібно подякувати, але кладовище вже вимагало реновації. Ми отримали дозволи на її проведення. Ремонт виконують українські та польські фахівці, зокрема й консерватори пам’яток із Польщі, а координує всю роботу фундація», – зазначає Наталія Запур-Мазюк.

На її думку, багато позитивних змін в Україні відбувається нині завдяки децентралізації: «Відколи створюються громади, видно, що частина жителів має почуття своєї землі і хоче подбати про її спадщину. Наприклад, у громаді в Голобах, де місцеві прийшли нам допомогти, видно, що влада зацікавлена, щоб зайнятися тим, що є на її території. З’являється локальний патріотизм. Думаю, для нас у майбутньому це може бути ключовим, бо можна щось упорядкувати, але що із цим буде потім? Те, що місцеві приходять, щоб допомогти прибрати, дає надію, що в майбутньому вони будуть зацікавлені це все утримувати».

«Ці люди теж тут колись жили, творили історію, а історія творила їх. Вони взаємодіяли з іншими місцевими жителями, які мали інші погляди чи віросповідання. Як мінімум їм потрібна наша шана», – так Артур Альошин пояснює, чому потрібно впорядковувати старі кладовища.

«Мені завжди хотілося взяти участь у такій акції, все одно, чи на католицькому, чи на православному цвинтарі. Я бачив, що багато поляків приїжджають в Україну прибирати цвинтарі, що й українці їздять у Польщу. Багато таких акцій проходило повз мене, а тут Олексій подзвонив і запропонував долучитися. Я одразу погодився», – каже генеалог.

«Кладовища – не тільки польські – допомагають розкривати історію будь-якого міста чи села. Інколи йдеться не тільки про один населений пункт, а й про історію України, Польщі, Європи, а навіть і всього світу. Коли я приїжджаю в будь-яке місто, я спочатку йду не в музей, а на цвинтар, і з нього починаю ознайомлюватися з населеним пунктом», – розповідає Олексій Златогорський.

Археолог зазначає: «Коли шукаєш в архівах інформацію про могилу, їздиш різними селами, а потім знаходиш її там, де прибираєш, – це просто фантастика. Я розмістив на фейсбуці фото надгробка Яна Громадзького, і до мене одразу написали аж із Томська. Це додало позитиву. У такі моменти розумієш, що недарма цим займаєшся».

Волонтерка Клаудія Голінська розповідає, що до участі в акції прибирання цвинтарів на Волині її заохотив тато, який дізнався про неї від знайомих: «Із того, що мені відомо, ніхто з моїх предків не походив із Волині чи поблизьких територій. Але доля розпорядилася так, що я народилася в Мінську, в Білорусі. Цим можна пояснити моє зацікавлення тим, що відбувалося й далі відбувається на схід від Польщі».

До речі, під час прибирання кладовища в Золочівці учасники знайшли не тільки польські поховання, а й чеські, а в Голобах збереглися також німецькі могили.

cmentarz 05

«На ці кладовища ми ще повернемося», – кажуть волонтери, адже через величезний об’єм робіт не все задумане вдалося завершити.

«Щоразу ми хотіли зробити ще більше, хоча вже виходили за рамки нашого часу чи фізичних можливостей, – каже Клаудія Голінська. – Кожен крок у сторону більш запущеної частини цвинтаря відкривав перед цілою командою нові несподіванки, до яких ми не завжди були готові. Це все вимагатиме часу, наступних проєктів та людей, які хотіли би там попрацювати, але, думаю, у майбутньому нам вдасться зробити ще багато добрих справ».

cmentarz 01

Наталя ДЕНИСЮК
Фото надав Олексій ЗЛАТОГОРСЬКИЙ

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ВОЛИНСЬКІ АРХЕОЛОГИ ВПОРЯДКУВАЛИ КІЛЬКА ПОЛЬСЬКИХ ЦВИНТАРІВ

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026