Повертати втрачену пам’ять
Статті

В актовій залі Волинської обласної державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки в Луцьку 28 грудня презентували проєкт «Стежками пам’яті».

Організувала презентацію громадська організація «Центр студій політики пам’яті та публічної історії «Мнемоніка», яку створила в січні 2016 р. ініціативна група рівненських істориків. Зустріч у Луцьку провів один із засновників організації, її директор – доктор політичних наук, завідувач кафедри політичних наук Рівненського державного гуманітарного університету Максим Гон. Як розповів науковець, основною метою організації є формування інклюзивної культури пам’яті в Україні шляхом вивчення історії національних меншин і недомінантних соціальних груп. Тож у колі зацікавлень – Голокост, Волинська трагедія, історія ромів, чехів, німців Волині, долі у Другу світову війну жінок, військовополонених, остарбайтерів, психічнохворих та інших малодосліджених груп.

stezzkamy 01

stezzkamy 02

stezzkamy 03

stezzkamy 04

stezzkamy 05

На основі накопичених і напрацьованих за час своєї діяльності матеріалів «Мнемоніка» провела низку наукових конференцій і освітніх семінарів в Україні та країнах Європи, а також видала шість книг. Відбулися вже три Всеукраїнські літні школи «Як міста (не)пам’ятають» і літня школа «(не)Видима публічність жінок. Історія та сучасність». У доробку «Мнемоніки» на сьогодні є чотири документальних фільми про історію Голокосту в Рівному та настільна гра для старшокласників «Зникле місто».

Ще одна мета організації – повертати втрачену пам’ять про зниклі або майже забуті сторінки багатонаціональної історії Волині, зокрема, формувати меморіальний простір сучасної України. Завдяки ініціативі «Мнемоніки» в Рівному постало шість нових меморіальних знаків жертвам нацизму. Першою з таких ініціатив було встановлення у 2018 р. у місті каменів спотикання – меморіальних знаків кубічної форми, вбудованих у тротуари. На них наведена коротка інформація про жертву нацизму, яку вдалося встановити: ім’я та прізвище, дати народження, арешту, інформація про концтабір, дата смерті. Камінь встановлюють у місці, пов’язаному з людиною, якій його присвячено, але не на місці смерті, адже цей меморіальний знак покликаний вшанувати пам’ять про життя людини, а не про її вбивство. Ця ідея належить німецькому митцеві Гюнтеру Демнігу, зараз у світі встановлено понад 75 тис. таких знаків. Рівненські камені спотикання присвячені жертвам нацизму: польській поетесі Зузанні Ґінчанці, Праведникові народів світу Якову Сухенку, священникові Володимиру Мисечку, Якову і Рахилі Круликам.

Зараз організація за підтримки німецького фонду «Erinnerung, Verantwortung und Zukunft» («Пам’ять, відповідальність, майбутнє») проводить дворічний проєкт «Стежками пам’яті». Ось як про проєкт сказано на інтернет-сторінці організації mnemonika.org.ua: «Внаслідок діяльності місцевих політичних еліт УПА Волинь посіла помітне місце в символічному просторі міст та інших населених пунктів регіону. Водночас замовчують неприємні сторінки історії: участь українців у допоміжній поліції та їхня роль у Голокості, роль УПА в міжнаціональному конфлікті в Західній Україні (Волинська трагедія). При цьому доля представників та представниць інших національностей та соціальних груп, які мешкали на Волині, часто-густо залишається поза увагою та поза меморіальними практиками. Пам’ять про них міститься на маргінесі суспільної уваги.

Така реальність потребує вироблення нових інструментів – тих, що сприятимуть поширенню знань про інші грані війни в українському суспільстві, таких, що сприятимуть формуванню нових пам’яттєвих практик. (…)

Із цим проєктом ми маємо намір популяризувати критичний підхід до осмислення подій війни шляхом впровадження інклюзивної моделі колективної пам’яті серед місцевих мешканців, спільноти освітян, громадських активістів та лідерів суспільної думки, які проживають на території регіону. Інклюзивна модель колективної пам’яті – модель, що стоїть в основі діяльності Центру політики пам’яті «МНЕМОНІКА», – полягає у вплетенні голосів різних соціальних груп, етносів та національностей в історичну канву. Вона є альтернативою до націоцентричної моделі пам’яті».

Зараз проєкт «Стежками пам’яті» фактично перетнув екватор. На сайті «Мнемоніки» в рамках проєкту вже опубліковано серію подкастів про Другу світову війну на Волині. Організація представлена в соціальних мережах: у Facebook та Instagram, має свій YouTube-канал, де можна всі матеріали знайти у вільному доступі.

На зустрічі «Мнемоніка» презентувала свій дебютний мальопис «Орнітофобія», який розповідає про війну між вигаданими птахоподібними істотами – орнітами. Історію, створену на основі реальних задокументованих подій, що відбувалися на Волині під час Другої світової війни, реалізували рівненський режисер і сценарист Артем Вишневський та художниця Юлія Антонова із Сєвєродонецька.

stezzkamy 06

stezzkamy 07

stezzkamy 08

stezzkamy 09

stezzkamy 10

stezzkamy 11

На завершення зустрічі Максим Гон подарував бібліотеці книги, видані в рамках діяльності організації, тож лучани теж матимуть змогу ознайомитися з доробком «Мнемоніки».

Текст і фото: Анатолій Оліх

Схожі публікації
Родинні історії: Похресниця Ірени Сандецької
Статті
«Вона дуже віддана людям», – кажуть про Емілію Воляницьку кременецькі поляки. Все життя працювала вчителькою, завжди була і сьогодні є активною парафіянкою костелу Святого Станіслава у Кременці, у минулому очолювала Товариство відродження польської культури імені Юліуша Словацького, нині належить до Комітету сеньйорів цієї організації. Та все ж найважливішою для неї завжди була сім’я. До уваги наших читачів – родинна історія Емілії Воляницької.
06 липня 2022
Мріяв працювати для Бога в Україні
Статті
Ксьондз Анджей Квічаля допомагав Україні молитвою і ділом. Він мав по-справжньому дружні відносини з вірянами з усіх парафій, де працював. Двері його дому завжди були гостинно відчинені для кожного. Спогадами про священника поділилися прихожани та духовенство Луцької дієцезії.
05 липня 2022
Стипендія для молодих науковців з України
Конкурси
Триває набір заявок на стипендію для молодих українських науковців від Німецького історичного інституту у Варшаві під керівництвом Фонду Макса Вебера.
04 липня 2022
Повернуті із забуття: Едмунд Кастнер
Статті
Черговий нарис у циклі про службовців польської державної поліції, репресованих радянською владою в 1939–1941 рр., присвячений Едмунду Кастнеру – поліціянту з Клевані. Його разом із колегами та інформаторами розстріляли на початку 1940 р., звинувативши в «активній боротьбі з революційним рухом» і «підготовці збройного повстання».
04 липня 2022
До Луцька прибула допомога з Білостока
Події
«Не словом, а ділом наші польські сусіди підтримують Україну в боротьбі з російським агресором», – підкреслює Луцька міська рада, інформуючи про вантаж, який прибув із Білостока.
02 липня 2022
Покращуйте знання з польської мови під час благодійного марафону
Події
Любителів польського кіно та польської мови запрошують взяти участь у благодійному онлайн-марафоні «Хочеться жити». Серед умов участі – донат на суму 50 грн і більше.
02 липня 2022
Луцькі юдеї підтримують переселенців
Події
Із 1 липня вимушені переселенці знову мають змогу безплатно споживати гарячі обіди у їдальні, яку відкрила у власному приміщенні Волинська релігійна громада прогресивного іудаїзму в Луцьку. Їжу, приготовану волонтерами, видаватимуть щодня з понеділка до п’ятниці з 13.00 до 14.00.
01 липня 2022
Конкурс міністра закордонних справ РП на найкращі публікації з історії Польщі
Конкурси
Міністр закордонних справ РП оголосив конкурс на найкращу публікацію іноземною мовою (іншою, ніж польська), що пропагує історію Польщі, та найкращу публікацію польською мовою про історію польської дипломатії, які були видані у 2021 р.
01 липня 2022
Луцьк–Жешув: у рамках спільного проєкту в луцьких дитсадках пройшли заняття про природну спадщину
Події
Упродовж червня в шести луцьких дитсадках дітей навчали бережному ставленню до навколишнього середовища. Заходи відбувалися в рамках проєкту, який разом реалізують Луцьк та Жешув.
01 липня 2022