ABC польської культури: Вацлав Шимановський – скульптор, який вирізьбив музику
Статті

Шопенівський конкурс щоразу доводить до червоного кольору емоції меломанів. Я трохи орієнтуюся в цій темі, адже, як і багато хто, завжди нетерпляче очікую вердикту журі. При нагоді на екрані телевізора, рано чи пізно, з’являється одна з найвідоміших скульптур.

Композицію, яка стоїть просто неба, в місці, такому ж характерному, як і вона сама, впізнають не тільки поляки. Звісно, я маю на увазі пам’ятник Фридерику Шопену, розташований у Королівських Лазєнках у Варшаві, автором якого є народжений у 1859 р. Вацлав Шимановський.

Вацлав Шимановський у своїй студії. Журнал «Мистецтво», 1911 р. Public domain

Варто нагадати: починаючи з 1985 р., цей пам’ятник показували на заставці соціалістичного блоку програм «Intervision» (в СРСР «Интервидение», – перекл.), адже вважали, і зрештою слушно, що він найкраще асоціюється з Польщею. А ще за виконання і слухання музики Фридерика Шопена під час війни можна було заплатити життям.

Пам’ятник Фридерику Шопену у Варшаві. Автор Cezary Piwowarski, CC BY-SA 4.0

Навіть якби Шимановський до кінця своїх днів не завершив більше жодного твору, лише за створення цього надзвичайного в польській культурі пам’ятника про нього потрібно було би говорити як про члена польської культурної аристократії. Австрієць Густав Малер, один із найвидатніших польських композиторів і диригентів, побачивши скульптуру, сказав: «Це не пам’ятник Шопену, це пам’ятник музиці». Чи треба ще щось додати? Не варто.

Іншим відомим твором митця, а точніше проєктом, який не дочекався повної реалізації, є «Похід на Вавель». Зізнаюся, що кожного разу, коли я відвідую Національний музей у Кракові, проводжу біля цієї праці Шимановського багато часу. Розглядаю кожного персонажа, обличчя, розташування тіл, чергування фігур, які слідують одна за одною в єдиному історичному хороводі. Щоразу я знаходжу щось нове й захоплююся.

«Похід на Вавель» – це група з п’ятдесяти двох монументальних скульптур, які за початковим задумом мали бути встановлені на місці відсутнього західного крила ґанків подвір’я замку на Вавелі. Роботу над цим твором скульптор розпочав у 1907 р. Натомість у 1928 р., тобто більш ніж через 20 років, через втручання керівника реставраційних робіт на Вавелі Адольфа Шишка-Богуша було прийнято остаточне рішення відхилити проєкт і зупинити його повну реалізацію.

«Похід на Вавель». Public domain

Сама композиція відображає тенденції, які виникли на початку ХХ ст. в модерністичній скульптурі, що намагалася стерти чітку межу між каменем і навколишньою дійсністю. Цього досягали, зокрема, наданням форми, що ніби топиться як віск. «Похід на Вавель» – це кілька груп фігур героїв, важливих для історії Польщі. Також серед них – міфічні та алегоричні фігури.

Процесію відкриває група з багатьох осіб, яку очолює фігура, ототожнена з долею. На чолі валки ми бачимо короля Сигізмунда ІІІ Вазу разом зі своїми рицарями і ксьондзом Петром Скаргою, далі – король Стефан Баторій із канцлером Яном Замойським в оточенні озброєних воїнів, потім ідуть останній із династії Ягеллонів, король Сигізмунд Август і Барбара Радзивілл, за якими крокують його батько Сигізмунд І Старий і королева Бона.

Можна ще довго перераховувати й посилатися на символіку цього твору, але краще залишити це кожному індивідуальному реципієнтові. Одну з численних скульптур митця можна побачити також у костелі в Кременці. Це пам’ятник Юліушу Словацькому.

Пам’ятник Юліушу Словацькому в костелі в Кременці. Міжвоєнна листівка з колекції Національного цифрового архіву. Public domain

Вацлав Шимановський помер 22 липня 1930 р. у Варшаві. Поховали його на Раковицькому кладовищі у Кракові, у склепі, який він спроєктував сам.

Склеп Вацлава Шимановського на Раковицькому кладовищі в Кракові. Автор Mach240390, CC BY-SA 3.0

Габріеля Возняк-Ковалік,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG

Схожі публікації
ABC польської культури: Скандалісти в мистецтві
Статті
Митці завжди шукали нових засобів художнього вираження, цікавіших форм та сфер, у яких могли би торувати шляхи, приводячи своїх глядачів у невідоме або викликаючи в них неоднозначні емоції. Такі маніпуляції відомі світові вже багато років.
23 вересня 2022
ABC польської культури: Мар’ян Коціняк – незабутній Гжегож Бженчищикевич
Статті
Польській публіці він найбільше відомий за комедійною трилогією «Як я розв’язав Другу світову війну», за комедійним кабаре Марціна Вольського «60 хвилин на годину», де зіграв Манюся, та за роллю маркграфа в серіалі «Яносік».
08 вересня 2022
ABC польської культури: «Спокушення Святого Антонія»
Статті
Кожен турист і корінний житель Кракова має шанс відвідати низку музеїв, що пропонують багаті, цікаві й часто унікальні колекції. Звісно, граничну наївність продемонструвала би людина, яка захотіла б ці скарби оглянути за короткий час.
26 серпня 2022
ABC польської культури: Ігнацій Гоголевський – майстер польської мови
Статті
Багатьох літературних постатей ми асоціюємо з акторами, які втілилися в ролі героїв видатних творів, перенесених на великі чи малі екрани. Один із таких – Ігнацій Гоголевський, який зіграв Антека Борину в серіалі за романом Владислава Реймонта «Селяни», знятому в 1971–1973 рр., та в кіноверсії, створеній Яном Рибковський у 1973 р.
29 липня 2022
ABC польської культури: Наполеглива і талановита Каська Сохацька
Статті
Наполегливість, працьовитість, талант і дрібка везіння – саме ці фактори сприяли її популярності, появі великої кількості фанів і нагородженню двома «Фридериками» у 2022 р. за фонографічний дебют року та за альбом року у стилі інді-поп за диск «Тихі дні».
14 липня 2022
ABC польської культури: «Весна, ах, це ти»
Статті
Радісний щебет птахів, відчутне на дотик лагідне тепло сонячних променів, яке жене по блакитному небу кавалькади вже не сірих хмар, а білих пухнастих хмаринок. Нові поклади енергії, всюдисуща зелень свіжих одеж світу і надії на краще завтра… Як не любити весну? Безперечно, любили її також польські митці зламу ХІХ–ХХ ст.
31 травня 2022
ABC польської культури: Павел Лозінський – режисер у дорозі
Статті
Павел Лозінський – відомий у Польщі режисер, сценарист і продюсер документальних фільмів. В інтерв’ю для інтернет-радіо «357» на запитання: «Хто ти?» відповів: «Людина в дорозі».
24 травня 2022
«Там, де він грав, був народний театр». Спогади про Єжи Трелю
Статті
Він був живим пам’ятником театру, а дехто навіть казав: «Там, де грає Треля, там і є народний театр». Видатний польський актор Єжи Треля помер 15 травня в Кракові у віці 80 років.
18 травня 2022
Охман – голос Польщі просто з Америки
Статті
Син поляків, які вже багато років живуть у США, повертається до Польщі, щоб навчатися сольного співу. Аби спробувати власні сили, він подає заявку на участь у телевізійному шоу талантів і виграє. Знайомтеся: Кристіан Охман – молодий музикант, який представляв Польщу на конкурсі «Євробачення–2022» у Турині і посів 12-те місце.
16 травня 2022