600 поглядів на Волинь, якої вже немає
Статті

Із нагоди сотого ювілею Музей Любуської землі в Зєльоній Гурі отримав надзвичайно цінний подарунок від сім’ї Марцінковських. Мирослава Марцінковська, Малгожата Зємська та Яцек Марцінковський збагатили колекцію установи на близько 600 поштівок. Як повідомляє музей, їх включили в зібрання «Волинську колекцію Тадеуша Марцінковського».

До цього зібрання входять поштові листівки з шести волинських міст. Найчисельніший із комплектів (близько 200 екземплярів) стосується столиці Волинського воєводства і становить 1/3 переданого музейникам. Таким чином Музей Любуської землі в Зєльоній Гурі отримав найбільшу в Польщі колекцію поштівок із Луцька.

Музей пообіцяв представити колекцію на виставці у 2023 р. та видати каталог-альбом.

«Найвищого класу колекції надає не тільки її розмір, але й факт, що вона містить надзвичайно рідкісні або абсолютно унікальні в Польщі екземпляри. Серед них є такі раритети, як поштівки, видані Болеславом Ольшевським, яких не має навіть найбільша в Польщі колекція кресових листівок, зібрана Янушем Васильковським, що нараховує понад 16 тис. екземплярів. На інших комплектах можна побачити Ковель (153 шт.), Рівне (76 шт.), Володимир ( 65 шт.), Острог (56 шт.) та Дубно (47 шт.)», – читаємо в дописі на фейсбуці.

«Майже 600 поштівок – це майже 600 поглядів на світ, якого вже немає і який близький частині жителів Любуської землі з огляду на їхні кресові корені. Крім колекційної цінності, листівки становлять невичерпне джерело для вивчення багатьох сфер життя (…). Ви можете пізнати життя волинських міст у 1901–1939 рр., тобто в часи Російської імперії, Першої світової війни (коли Волинь у різний час перебувала під контролем росіян, австрійців чи німців) і врешті в період Волинського воєводства у відродженій Польщі», – додає Музей Любуської землі.

Знімки показують у міру повний образ життя на Волині. Серед мотивів, які найчастіше з’являються на них, є історичні будівлі (замки, палаци, двори), споруди громадського вжитку (приміщення магістратів, лікарні, поштові відділення, школи, залізничні вокзали, парки, пристані, театри і кінотеатри), особливі події, буденне життя та портрети жителів Луцька.

Як повідомляє музей, мультикультурність Волині простежується завдяки польським, німецьким, російським, французьким, угорським або двомовним написам на поштівках: «Про розмаїтий колорит Волині свідчать також інші елементи: австро-угорські прапори, єврейські шинки, німецькомовні дороговкази, російсько-польські вивіски. Про велику кількість віросповідань говорять католицькі та євангельські храми, також церкви і синагоги».

«Поштівки також використовували для популяризації ініціатив. Це видно на знімку костелу в Ковелі, на якому помітно напис: «Костел-пам’ятник у Ковелі на Волині. Бракує верху на головній вежі, адже немає коштів на закінчення робіт. P.S. Адреса для пожертвувань на завершення будівництва храму: P.K.O. Nr 80.494». Є також листівки-цеглинки, дохід від яких передавали безпосередньо, залежно від видавця, на українські школи, німецьку армію або на допомогу вдовам і сиротам, які залишилися після загиблих солдат», – підкреслено в дописі.

Листівки друкували товариства, приватні особи або магазини на Волині, а також у Кракові, Варшаві, Перемишлі, Відні, Лейпцигу, Празі та Москві.

«Поштівки відкривають багато цікавинок. Хто сьогодні пам’ятає, що на частині польських земель (під австрійським пануванням) діяв лівосторонній рух? Про те, що австрійці наводили свої порядки також на зайнятих ними під час війни територіях, свідчать деякі зображення вулиць із рухом «проти течії» та листівка з Ковеля, де перед будівлею вокзалу видніється великий напис: «Їхати по лівій, випереджати по правій», – йдеться на фейсбуці.

На поштових листівках із «Волинської колекції Тадеуша Марцінковського» надруковані репродукції робіт видатних художників і фотографів, зокрема Францішека Щвоха, Еміля Вайса, Яна Волинського, Генрика Поддембського, Адама Ленкевича, Зофії Хоментовської та Луїзи Арнер Бойд.

Джерело: профіль на фейсбуці «Szlakami ludzi i rzeczy»

Схожі публікації
Родинні історії: «Ніколи не приховували, що ми – поляки»
Статті
«Польська культура увійшла в мою кров із самого дитинства. Наша родина ніколи не приховувала, що ми – поляки. Навіть не уявляю, щоб було інакше», – говорить Владислав Багінський, голова Товариства польської культури на Рівненщині імені Владислава Реймонта.
29 березня 2024
У Дубні навели лад на старому польському цвинтарі
Події
Члени Дубенського товариства польської культури та парафіяни костелу Святого Йоана Непомука знову прибирали старе польське кладовище, розташоване на вулиці Млинівській у Дубні.
28 березня 2024
В університеті в Луцьку відкрили польсько-український простір «Околиця»
Події
Простір «Околиця» на факультеті філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки сприятиме не тільки відпочинку, але й виконуватиме просвітницьку функцію. Його урочисто відкрили 28 березня.
28 березня 2024
Вийшов 6-й номер «Волинського монітора»
Події
Запрошуємо вас на шпальти сьогоднішнього номера «Волинського монітора». У ньому ми пишемо про родинні історії Владислава Багінського з Рівного, чемпіона Великобританії та Австралії з фехтування, який народився на Волині. Також запрошуємо на розмову з органним майстром Шандором Шрайнером.
28 березня 2024
Шандор Шрайнер: «Двох однакових органів не буває»
Інтерв'ю
У костелі Святого Йоана Непомука в Дубні у травні цього року освятять орган. Перший і поки що єдиний на всю Рівненську область, встановлений за роки незалежності в діючому католицькому храмі. Монтував його органний майстер із Закарпаття Шандор Шрайнер. Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із ним.
27 березня 2024
Літня школа польської мови, літератури та культури в Сілезькому університеті
Конкурси
Школа польської мови та культури Сілезького університету запрошує на безкоштовну літню школу в рамках програми «Літні курси NAWA».
26 березня 2024
ABC польської культури: Рекс і решта банди
Статті
Нехай підніме руку той, хто в часи чарівного дитинства бачив мультиплікаційну розповідь, яка починалася зі слів: «Давним-давно в Країні дощовиків пропав славетний дослідник летючих жаб професор Бальтазар Губка. Із Кракова вирушила експедиція під керівництвом не менш відомого мандрівника – Вавельського дракона, якому в небезпечній подорожі товаришує кухар княжого двору Бартоліні Бартоломей. По їхніх слідах іде таємничий Дон Педро…»
25 березня 2024
Упорядкували Польське військове кладовище на Волині
Події
Традиційними стали роботи з упорядкування Польського військового кладовища у Пшебражі. Зараз населений пункт носить назву Гайове. Двічі на рік, восени та напередодні Великодніх свят сюди приїжджає ініціативна група Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської. 
23 березня 2024
Парк як симфонія. У Рівному планують створити готичний сад біля органного залу
Статті
Громадськості Рівного представили пропозиції благоустрою та архітектурно-планувальні рішення, які можуть бути реалізовані в рамках проєкту «Готичний сад Органного залу». Він передбачає облаштування культурного простору біля Залу камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії, колишнього костелу Святого Антонія.
23 березня 2024