600 поглядів на Волинь, якої вже немає
Статті

Із нагоди сотого ювілею Музей Любуської землі в Зєльоній Гурі отримав надзвичайно цінний подарунок від сім’ї Марцінковських. Мирослава Марцінковська, Малгожата Зємська та Яцек Марцінковський збагатили колекцію установи на близько 600 поштівок. Як повідомляє музей, їх включили в зібрання «Волинську колекцію Тадеуша Марцінковського».

До цього зібрання входять поштові листівки з шести волинських міст. Найчисельніший із комплектів (близько 200 екземплярів) стосується столиці Волинського воєводства і становить 1/3 переданого музейникам. Таким чином Музей Любуської землі в Зєльоній Гурі отримав найбільшу в Польщі колекцію поштівок із Луцька.

Музей пообіцяв представити колекцію на виставці у 2023 р. та видати каталог-альбом.

«Найвищого класу колекції надає не тільки її розмір, але й факт, що вона містить надзвичайно рідкісні або абсолютно унікальні в Польщі екземпляри. Серед них є такі раритети, як поштівки, видані Болеславом Ольшевським, яких не має навіть найбільша в Польщі колекція кресових листівок, зібрана Янушем Васильковським, що нараховує понад 16 тис. екземплярів. На інших комплектах можна побачити Ковель (153 шт.), Рівне (76 шт.), Володимир ( 65 шт.), Острог (56 шт.) та Дубно (47 шт.)», – читаємо в дописі на фейсбуці.

«Майже 600 поштівок – це майже 600 поглядів на світ, якого вже немає і який близький частині жителів Любуської землі з огляду на їхні кресові корені. Крім колекційної цінності, листівки становлять невичерпне джерело для вивчення багатьох сфер життя (…). Ви можете пізнати життя волинських міст у 1901–1939 рр., тобто в часи Російської імперії, Першої світової війни (коли Волинь у різний час перебувала під контролем росіян, австрійців чи німців) і врешті в період Волинського воєводства у відродженій Польщі», – додає Музей Любуської землі.

Знімки показують у міру повний образ життя на Волині. Серед мотивів, які найчастіше з’являються на них, є історичні будівлі (замки, палаци, двори), споруди громадського вжитку (приміщення магістратів, лікарні, поштові відділення, школи, залізничні вокзали, парки, пристані, театри і кінотеатри), особливі події, буденне життя та портрети жителів Луцька.

Як повідомляє музей, мультикультурність Волині простежується завдяки польським, німецьким, російським, французьким, угорським або двомовним написам на поштівках: «Про розмаїтий колорит Волині свідчать також інші елементи: австро-угорські прапори, єврейські шинки, німецькомовні дороговкази, російсько-польські вивіски. Про велику кількість віросповідань говорять католицькі та євангельські храми, також церкви і синагоги».

«Поштівки також використовували для популяризації ініціатив. Це видно на знімку костелу в Ковелі, на якому помітно напис: «Костел-пам’ятник у Ковелі на Волині. Бракує верху на головній вежі, адже немає коштів на закінчення робіт. P.S. Адреса для пожертвувань на завершення будівництва храму: P.K.O. Nr 80.494». Є також листівки-цеглинки, дохід від яких передавали безпосередньо, залежно від видавця, на українські школи, німецьку армію або на допомогу вдовам і сиротам, які залишилися після загиблих солдат», – підкреслено в дописі.

Листівки друкували товариства, приватні особи або магазини на Волині, а також у Кракові, Варшаві, Перемишлі, Відні, Лейпцигу, Празі та Москві.

«Поштівки відкривають багато цікавинок. Хто сьогодні пам’ятає, що на частині польських земель (під австрійським пануванням) діяв лівосторонній рух? Про те, що австрійці наводили свої порядки також на зайнятих ними під час війни територіях, свідчать деякі зображення вулиць із рухом «проти течії» та листівка з Ковеля, де перед будівлею вокзалу видніється великий напис: «Їхати по лівій, випереджати по правій», – йдеться на фейсбуці.

На поштових листівках із «Волинської колекції Тадеуша Марцінковського» надруковані репродукції робіт видатних художників і фотографів, зокрема Францішека Щвоха, Еміля Вайса, Яна Волинського, Генрика Поддембського, Адама Ленкевича, Зофії Хоментовської та Луїзи Арнер Бойд.

Джерело: профіль на фейсбуці «Szlakami ludzi i rzeczy»

Схожі публікації
Книжкова співпраця Збаража з польськими містами-побратимами триває
Події
Жителі Збаразької громади збирають україномовні книги для польських бібліотек та українців, які перебувають в Польщі і мають потребу в таких виданнях.
08 серпня 2022
150 років тому освятили костел у Драганівці на Тернопільщині
Події
У Драганівці Тернопільської області відбулися урочистості з нагоди 150-річчя освячення костелу Матері Божої Сніжної.
06 серпня 2022
Липнева толока на цвинтарі у Збаражі
Події
Наприкінці липня на католицькій частині міського цвинтаря у Збаражі відбулася ще одна толока. Містяни впорядковували кладовище також напередодні Великодня.
05 серпня 2022
У Любешеві боролися із зарослями на католицькому кладовищі
Події
Молоду акацію, яка активно розростається на старому католицькому кладовищі в Любешеві, покропили гербіцидами.
05 серпня 2022
Гдиня запрошує на волонтерську програму, пов’язану з роботою в медіа
Події
​​​​​​​Центр співпраці та мобільності молоді у Гдині запрошує на довгострокову волонтерську програму, пов’язану з роботою в медіа.
04 серпня 2022
Триває набір учасників проєкту «Бізнесове ABC для осіб з України»
Події
Ти з України? Цікавишся створенням власного бізнесу в Польщі, але не знаєш, як вирішити формальні питання? Хочеш зустріти активних та підприємливих людей? Запишись на Літню школу підприємництва «Бізнесове ABC для осіб з України».
03 серпня 2022
Тернопільські поляки наводили лад на Микулинецькому цвинтарі
Події
Члени Польського центру культури та освіти імені професора Мечислава Кромпця вшанували поляків, які спочивають на Микулинецькому цвинтарі в Тернополі.
02 серпня 2022
Забути хоч на мить про війну: в Замлинні відбувся дитячий табір «Гарячі серця»
Події
Друга зміна в Інтеграційному центрі «Замлиння» отримала назву «Гарячі серця» й зібрала дітей із Луцька, Любомля й Новоградa-Волинського, а також із Донецької, Київської, Херсонської, Харківської областей.
02 серпня 2022
ABC польської культури: Ігнацій Гоголевський – майстер польської мови
Статті
Багатьох літературних постатей ми асоціюємо з акторами, які втілилися в ролі героїв видатних творів, перенесених на великі чи малі екрани. Один із таких – Ігнацій Гоголевський, який зіграв Антека Борину в серіалі за романом Владислава Реймонта «Селяни», знятому в 1971–1973 рр., та в кіноверсії, створеній Яном Рибковський у 1973 р.
29 липня 2022