Як будували костел Святого Станіслава в Ковелі
Статті

«Це буде вічно живий монумент пам’яті…» – писав у 1928 р. Адам Чекальський у «Католицькому путівнику», що виходив у Познані.

Його стаття «Будівництво костелу-пам’ятника в Ковелі» з’явилася у № 48 цього часопису від 25 листопада 1928 р. Газету із власної колекції надав редакції Віктор Літевчук.

007

Газета «Католицький путівник»

Історія костелів у Ковелі була досить буремною. У 1854 р. у місті збудували дерев’яний костел Святої Анни. Під кінець Другої світової війни його частково зруйнували, а після війни споруду повністю знесла радянська влада. Зараз у Ковелі діє парафія Святої Анни, богослужіння відбуваються у старовинному дерев’яному храмі, перевезеному на початку 90-х років із села Вишеньки Рожищенського району, де він був споруджений ще в 1771 р.

У 1924 р., після багатьох років старань, у Ковелі розпочали будувати ще один костел, мурований, під назвою «Пам’ятник крові і слави Святого Станіслава, єпископа і мученика». Саме про нього писав Адам Чекальський у «Католицькому путівнику» («Przewodnik Katolicki»). Нижче наводимо повний переклад цієї статті.

004

Ковель. Костел-пам’ятник. 30-ті рр. ХХ ст.

***

Місто Ковель не може похвалитися багатим історичним минулим. У давній Польщі воно ніколи не грало великої ролі, адже навіть не було центром повіту, який містився в Ратному, нині кількатисячному містечку Ковельського повіту. Проте й Ковель має минуле. Римо-католицький костел існує в Ковелі з 1551 р., коли його збудувала королева Бона. У часи безкоролів’я, в 1649 р., гайдамаки напали на Ковель, замордували тодішнього пароха, панотця Якуба Косинського, спрофанувавши костел і пограбувавши його дощенту. З плином часу ковельський костел два рази знищували до фундаментів. Отож, урешті в 1854 р. на руїнах попереднього збудували маленький тимчасовий костелик, звісно, дерев’яний.

Обставини, в яких перебувала тутешня парафія за часів царату, не дозволили місцевим парафіянам реалізувати свої наміри. Потрібно було 60 літ боротьби з різноманітними православними архієреями, адміністративними й поліцейськими чиновниками, 60 літ геройських починань, аби в 1914 р. отримати від царської влади дозвіл на початок будівництва костьолу на грязькій болотистій ділянці поза містом.

Тодішній комітет будівництва костелу зібрав уже достатню кількість матеріалів і поставив фундамент, аж тут розпочалася світова війна. В 1916 р. до Ковеля прийшли німці, які роком пізніше весь будівельний матеріал пограбували, а 80-річного старця, світлої пам’яті ксьондза-прелата Яна Шугайського, який протестував проти грабежу, побили прикладами.

Лише після приєднання Волині до Польщі та призначення в 1921 р. ковельським парохом ксьондза-інфулата Фелікса Шнарбаховського будівництво католицького храму в Ковелі, достойного 15-тисячної парафії, увійшло в нормальну колію.

Чималий фундамент (новий, – ред.) костелу-пам’ятника під покровительством Святого Станіслава, мученика, поставили в середмісті, на піщанистому пагорбі, де, як мовить легенда й оповідають історичні хроніки, лежать кістки французів і поляків із наполеонівської армії та останки польських повстанців 1831 р. Тож він буде вічно живим монументом пам’яті про тих наших героїчних предків, які на рубежах Речі Посполитої полягли, захищаючи Християнство і Польщу.

Невтомний священик, голова комітету будівництва костелу-пам’ятника, ксьондз-інфулат Фелікс Шнарбаховський, багаторазово відзначений орденами Апостольським Престолом і польським урядом за заслуги на полі католицизму та польськості, коли побачив, що жертовності місцевої громадськості недостатньо, вирушив до Північної Америки, аби там зібрати кошти на спорудження костелу-пам’ятника. Пожертвування американської Полонії становили 20000 доларів. Ця сума дозволила комітетові звести стіни до висоти бічних нефів.

У цьому місці варто возвеличити надзвичайну, як на сьогоднішні часи, жертовність польської громадськості ковельської парафії, а головним чином численної залізничної колонії та навколишніх дрібних рільників, які солідарно того року офірувалися до роботи при будівництві костелу-пам’ятника з кіньми та возами. Натомість працівники залізниці вирішили сплачувати процент від зарплати, аби із зібраних коштів збудувати власними силами одну з веж, яка називатиметься Залізнична.

Зараз комітет приступив до енергійної акції, покликаної зібрати більші кошти, аби весною наступного року розпочати напружену працю при будівництві та в 1929 р. звести костел до даху.

005

Костел-пам’ятник у Ковелі на Волині. Без даху на головній вежі – на завершальні роботи не вистачило грошей. 30-ті рр. ХХ ст.

006

Костел-пам’ятник у Ковелі. Бронзова дошка на честь національних героїв. Усередині роботи не завершені через відсутність коштів. 30-ті рр. ХХ ст.

***

Перші богослужіння в костелі Святого Станіслава відбулися в 1935 р., але будівельні роботи продовжувалися. Призупинили їх разом із початком війни. Під час бомбардування міста костел частково пошкодили. Після війни його повністю розібрала радянська влада, цеглу використали, зокрема, для розширення в’язниці НКВС у місті.

kosciol Kowel tekst

На фото з газети: Проект костелу Святого Станіслава в Ковелі на Волині. Загальний вигляд Ковеля в бік армійських казарм. Могили полеглих у світовій війні на католицькому кладовищі в Ковелі

101

Костел Святої Анни в Ковелі. 1915 р.

 

102

Ковель. 1916 р.

 

103

Ринок у Ковелі. 1920–1930 рр.

 

104

Ковель. Загальний вигляд. 1920–1930 рр.

 

105

Вулиця Залізнична в Ковелі. 1920–1930 рр.

 

106

Вулиця Луцька в Ковелі. 1920–1930 рр.

 

107

Вулиця 3 Травня в Ковелі. 1920–1930 рр.

Опрацьовано на підставі статті «Будівництво костелу-пам’ятника у Ковелі»
в часописі «Католицький путівник», № 48 від 25 листопада 1928 р.
Фото з колекції Віктора Літевчука

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

«НЕ БУВАЄ ТРОЯНД БЕЗ КОЛЮЧОК», АБО НОТАТКИ ПРУСА З МАНДРІВКИ ВОЛИННЮ

ВОЛИНЬ НА ЛИСТІВКАХ ВИДАВНИЦТВА «РУХ» 

Схожі публікації
Повернуті із забуття: Владислав Якушевський
Статті
У міжвоєнний період Владислав Якушевський працював у поліційних відділках у Рівному, Ковелі, Дубні та Здолбунові. НКВС арештував його в листопаді 1939 р., а в березні 1941 р. за «активну боротьбу з революційним рухом» засудив до восьми років виправно-трудових таборів.
27 травня 2022
«Отче наш» українською від латвійського композитора. В луцькому костелі відбудеться благодійний концерт
Події
У римо-католицькому кафедральному соборі Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку 29 травня, в неділю, о 16.00 відбудеться благодійний концерт «Попри війну. Віра. Надія. Весна». Виступатиме архієрейський хор луцького православного кафедрального собору Святої Трійці «Оранта».
26 травня 2022
Польські фразеологізми: Точка зору
Статті
Генрі Кіссинджер – досить віковий, адже має вже 98 років (що за прекрасний вік!), дуже заслужений колишній радник із питань національної безпеки і державний секретар Сполучених Штатів Америки за каденцій президентів Річарда Ніксона і Джеральда Форда.
26 травня 2022
Візьміть участь в опитуванні щодо мовної ситуації в середовищі мігрантів з України
Події
Мігрантів з України, які прибули до Польщі після 24 лютого 2022 р., просять узяти учать в опитуванні щодо мовної ситуації в їхньому середовищі.
26 травня 2022
Померла Тереза Дуткевич – віцеголова Федерації польських організацій в Україні
Події
Із великим сумом ми сприйняли інформацію про смерть Терези Дуткевич – багаторічної польської діячки в Україні та журналістки.
25 травня 2022
«Підтримка Польщі – неоціненна». До Луцька прибула допомога з Катовіце та Лодзі
Події
Гуманітарна допомога від Польщі не перестає надходити до українських волонтерів. Про останні отримані вантажі розповів Владислав Дорошенко, співкоординатор Єдиного комунікаційного центру в Луцьку.
25 травня 2022
Комунальники впорядкували старий католицький цвинтар у Дубні
Події
Комунальні служби навели лад на старому католицькому кладовищі, що на вулиці Млинівській у Дубні. За гроші, виділені з місцевого бюджету, відремонтували єдиний уцілілий склеп.
24 травня 2022
ABC польської культури: Павел Лозінський – режисер у дорозі
Статті
Павел Лозінський – відомий у Польщі режисер, сценарист і продюсер документальних фільмів. В інтерв’ю для інтернет-радіо «357» на запитання: «Хто ти?» відповів: «Людина в дорозі».
24 травня 2022
Польське товариство навело лад на кладовищах у Любомлі та Римачах
Події
Члени Товариства польської культури імені Міхала Огінського в Любомлі розпочали цьогорічне впорядкування польських військово-цивільних кладовищ у Любомлі й Римачах.
24 травня 2022