Як будували костел Святого Станіслава в Ковелі
Статті

«Це буде вічно живий монумент пам’яті…» – писав у 1928 р. Адам Чекальський у «Католицькому путівнику», що виходив у Познані.

Його стаття «Будівництво костелу-пам’ятника в Ковелі» з’явилася у № 48 цього часопису від 25 листопада 1928 р. Газету із власної колекції надав редакції Віктор Літевчук.

007

Газета «Католицький путівник»

Історія костелів у Ковелі була досить буремною. У 1854 р. у місті збудували дерев’яний костел Святої Анни. Під кінець Другої світової війни його частково зруйнували, а після війни споруду повністю знесла радянська влада. Зараз у Ковелі діє парафія Святої Анни, богослужіння відбуваються у старовинному дерев’яному храмі, перевезеному на початку 90-х років із села Вишеньки Рожищенського району, де він був споруджений ще в 1771 р.

У 1924 р., після багатьох років старань, у Ковелі розпочали будувати ще один костел, мурований, під назвою «Пам’ятник крові і слави Святого Станіслава, єпископа і мученика». Саме про нього писав Адам Чекальський у «Католицькому путівнику» («Przewodnik Katolicki»). Нижче наводимо повний переклад цієї статті.

004

Ковель. Костел-пам’ятник. 30-ті рр. ХХ ст.

***

Місто Ковель не може похвалитися багатим історичним минулим. У давній Польщі воно ніколи не грало великої ролі, адже навіть не було центром повіту, який містився в Ратному, нині кількатисячному містечку Ковельського повіту. Проте й Ковель має минуле. Римо-католицький костел існує в Ковелі з 1551 р., коли його збудувала королева Бона. У часи безкоролів’я, в 1649 р., гайдамаки напали на Ковель, замордували тодішнього пароха, панотця Якуба Косинського, спрофанувавши костел і пограбувавши його дощенту. З плином часу ковельський костел два рази знищували до фундаментів. Отож, урешті в 1854 р. на руїнах попереднього збудували маленький тимчасовий костелик, звісно, дерев’яний.

Обставини, в яких перебувала тутешня парафія за часів царату, не дозволили місцевим парафіянам реалізувати свої наміри. Потрібно було 60 літ боротьби з різноманітними православними архієреями, адміністративними й поліцейськими чиновниками, 60 літ геройських починань, аби в 1914 р. отримати від царської влади дозвіл на початок будівництва костьолу на грязькій болотистій ділянці поза містом.

Тодішній комітет будівництва костелу зібрав уже достатню кількість матеріалів і поставив фундамент, аж тут розпочалася світова війна. В 1916 р. до Ковеля прийшли німці, які роком пізніше весь будівельний матеріал пограбували, а 80-річного старця, світлої пам’яті ксьондза-прелата Яна Шугайського, який протестував проти грабежу, побили прикладами.

Лише після приєднання Волині до Польщі та призначення в 1921 р. ковельським парохом ксьондза-інфулата Фелікса Шнарбаховського будівництво католицького храму в Ковелі, достойного 15-тисячної парафії, увійшло в нормальну колію.

Чималий фундамент (новий, – ред.) костелу-пам’ятника під покровительством Святого Станіслава, мученика, поставили в середмісті, на піщанистому пагорбі, де, як мовить легенда й оповідають історичні хроніки, лежать кістки французів і поляків із наполеонівської армії та останки польських повстанців 1831 р. Тож він буде вічно живим монументом пам’яті про тих наших героїчних предків, які на рубежах Речі Посполитої полягли, захищаючи Християнство і Польщу.

Невтомний священик, голова комітету будівництва костелу-пам’ятника, ксьондз-інфулат Фелікс Шнарбаховський, багаторазово відзначений орденами Апостольським Престолом і польським урядом за заслуги на полі католицизму та польськості, коли побачив, що жертовності місцевої громадськості недостатньо, вирушив до Північної Америки, аби там зібрати кошти на спорудження костелу-пам’ятника. Пожертвування американської Полонії становили 20000 доларів. Ця сума дозволила комітетові звести стіни до висоти бічних нефів.

У цьому місці варто возвеличити надзвичайну, як на сьогоднішні часи, жертовність польської громадськості ковельської парафії, а головним чином численної залізничної колонії та навколишніх дрібних рільників, які солідарно того року офірувалися до роботи при будівництві костелу-пам’ятника з кіньми та возами. Натомість працівники залізниці вирішили сплачувати процент від зарплати, аби із зібраних коштів збудувати власними силами одну з веж, яка називатиметься Залізнична.

Зараз комітет приступив до енергійної акції, покликаної зібрати більші кошти, аби весною наступного року розпочати напружену працю при будівництві та в 1929 р. звести костел до даху.

005

Костел-пам’ятник у Ковелі на Волині. Без даху на головній вежі – на завершальні роботи не вистачило грошей. 30-ті рр. ХХ ст.

006

Костел-пам’ятник у Ковелі. Бронзова дошка на честь національних героїв. Усередині роботи не завершені через відсутність коштів. 30-ті рр. ХХ ст.

***

Перші богослужіння в костелі Святого Станіслава відбулися в 1935 р., але будівельні роботи продовжувалися. Призупинили їх разом із початком війни. Під час бомбардування міста костел частково пошкодили. Після війни його повністю розібрала радянська влада, цеглу використали, зокрема, для розширення в’язниці НКВС у місті.

kosciol Kowel tekst

На фото з газети: Проект костелу Святого Станіслава в Ковелі на Волині. Загальний вигляд Ковеля в бік армійських казарм. Могили полеглих у світовій війні на католицькому кладовищі в Ковелі

101

Костел Святої Анни в Ковелі. 1915 р.

 

102

Ковель. 1916 р.

 

103

Ринок у Ковелі. 1920–1930 рр.

 

104

Ковель. Загальний вигляд. 1920–1930 рр.

 

105

Вулиця Залізнична в Ковелі. 1920–1930 рр.

 

106

Вулиця Луцька в Ковелі. 1920–1930 рр.

 

107

Вулиця 3 Травня в Ковелі. 1920–1930 рр.

Опрацьовано на підставі статті «Будівництво костелу-пам’ятника у Ковелі»
в часописі «Католицький путівник», № 48 від 25 листопада 1928 р.
Фото з колекції Віктора Літевчука

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

«НЕ БУВАЄ ТРОЯНД БЕЗ КОЛЮЧОК», АБО НОТАТКИ ПРУСА З МАНДРІВКИ ВОЛИННЮ

ВОЛИНЬ НА ЛИСТІВКАХ ВИДАВНИЦТВА «РУХ» 

Схожі публікації
Канікули в Нижній Сілезії
Події
На запрошення фундації «Свобода і демократія» 20 учнів суботньо-недільної школи при Товаристві польської культури Здолбунівщини взяли участь у літньому таборі «Експедиція «Польща» – літні подорожі».
17 серпня 2022
«MedMobility Poland» – підтримка медиків з України
Події
Ти медик з України, перебуваєш у Польщі й хочеш працювати в польській службі охорони здоров’я?
16 серпня 2022
Маневичі вшанували своїх душпастирів
Події
У костелі Зіслання Святого Духа в Маневичах 13 серпня вшанували пам’ять священників, які тут служили. Про це повідомив адміністратор парафії отець Роман Власюк.
15 серпня 2022
Пізнаю Батьківщину предків
Події
Розповім вам про прекрасну екскурсію «Пізнаю Батьківщину предків», яка відбулася 26 липня – 3 серпня.
12 серпня 2022
Спеціальна стипендійна програма для студентів та науковців з України
Конкурси
Національний центр науки (Польща) оголошує спеціальну стипендійну програми для студентів і науковців з України, які через російську агресію знайшли або знайдуть притулок у Польщі.
12 серпня 2022
Польська операція в історії моєї родини. Частина 1
Статті
В історичній пам’яті поляків Волині назавжди закарбувалася трагічна дата 11 липня 1943 р. Натомість для поляків, які за умовами Ризького мирного договору залишилися проживати на території підсовєтської України, зокрема для моєї родини, такою чорною датою стало 11 серпня 1937 р. – день підписання наказу № 00485.
11 серпня 2022
Харцери і пластуни разом на могилах солдатів Армії УНР
Події
Харцери Лодзької хоругви Союзу польського харцерства разом із харцерами загону «Волинь» та пластунами з Рівного й Вінниці під час липневого табору впорядковували могили солдатів Армії Української Народної Республіки в Каліші, Щипьорні та Варшаві.
10 серпня 2022
«Gaude Polonia»: розпочався набір заявок на 2023 рік
Конкурси
Триває набір на Стипендійну програму міністра культури і національної спадщини РП «Gaude Polonia» на 2023 р.
09 серпня 2022
Запрошення на екоказку для маленьких лучан
Події
Із 9 до 23 серпня у сквері Героїв Майдану і Небесного легіону в Луцьку (біля РАЦСу) триватимуть анімаційні заняття для дітей у рамках польсько-українського проєкту.
08 серпня 2022