У Музеї волинської ікони виставили 80 робіт, які створили українські та польські художники під час Міжнародних пленерів іконопису та сакрального мистецтва 2011–2019 рр. в Інтеграційному центрі «Замлиння». Серед творів – і традиційні ікони, і сакральні зображення.
Останній пленер іконопису та сакрального мистецтва в мальовничому Замлинні на Любомльщині відбувся три роки тому. Проєкт спершу перервала пандемія, нині – повномасштабна війна на території України.
Як розповів голова Волинської організації Національної спілки художників України (ВОНСХУ) Володимир Марчук, ідея проведення пленерів в Інтеграційному центрі «Замлиння» належить ексконсулу Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку Кшиштофу Савицькому.
Патронат над проєктом здійснює Генконсульство, а реалізують його зусиллями ВОНСХУ, Луцької дієцезії Римо-католицької церкви й Луцького екзархату Української греко-католицької церкви.
Учасниками пленерів були українські та польські іконописці, викладачі та студенти зі Львівської національної академії мистецтв і Варшавського університету. За дев’ять років реалізації проєкту вони створили близько 500 картин. Після кожного пленеру було сформовано каталог. Також твори експонували на більш як 70 виставках у містах України та Польщі.
Нині в стінах Музею волинської ікони представили тільки 80 робіт. Як зізнався Володимир Марчук, твори ретельно не відбирали: «Ми взяли крайні п’ять ящиків і принесли до музею. Частина картин нині висить у Замлинні, більшість же зберігається в консульстві».
Дошки до всіх ікон, написаних у Замлинні, виготовив майстер художньої обробки дерева з Луцька Михайло Штик. Із початку повномасштабної війни він вступив у лави Збройних сил України як доброволець, а на початку липня загинув у Харкові. На виставці в музеї представлено картину його доньки Вікторії Штик.
Володимир Марчук передав у фонди Музею волинської ікони дерев’яний хрест, вирізьблений волинським митцем Миколою Павлюком, нині покійним, а також висловив сподівання, що в установі незабаром з’явиться відділ сучасної ікони.
Розпочинаючи виставку, директорка Музею волинської ікони Тетяна Єлісєєва звернулася до присутніх: «Ніхто не міг навіть подумати, що ми ховатимемо Холмську ікону Божої Матері, яка вже пережила дві війни, а нині мусить переживати третю. Ніхто не міг навіть подумати, що ми будемо знімати сакральні твори й ховати їх до кращих часів – до перемоги. Зараз ми зібралися в спорожнілих залах музею, які наповнилися результатами пленерів, що проходили в Замлинні».
При нагоді вона подякувала всім полякам за потужну підтримку України: «Це не тільки політична чи військова підтримка, а й підтримка на міжлюдському рівні. Поляки допомагають українським біженцям, відчиняють для них свої домівки, відкривають для нас, українців, свої серця. Ми надзвичайно вдячні Польщі, польському народу за цю колосальну підтримку».
Заступник голови Волинської обласної ради Григорій Пустовіт звернув увагу, що представлені в Музеї волинської ікони картини – це результат творчих пошуків польської та української молоді, зокрема пошуків Бога. Натомість інспектор Волинської православної богословської академії Андрій Гайдай переконаний: ці твори – вияв внутрішнього світу кожного учасника пленеру, покликаний прославляти Господа.
Напрочуд емоційним цього дня був отець Роман Бегей із Луцького екзархату Української греко-католицької церкви. Він висловив надію, що скоро художники працюватимуть над картинами, присвяченими перемозі України.
«Війна вбирає в себе все найгірше та найзліше, що є в цьому світі. Це не тільки ракети, бомби, руйнація святинь, музеїв, навчальних закладів, а й руйнація сімей, смерть, сирітство, каліцтво, те, про що не можна говорити без болю та сліз. Ми бачимо цю війну такою, як її показують ЗМІ. Як духовник я хотів би зауважити, що ця війна двояка – вона триває і на небі, і на землі. Земну війну ми бачимо. Той, хто возносить свою душу до Творця, розуміє ще й усю запеклість війни, яка триває між добром і злом», – зазначив отець Роман.
Він пригадав, як на уроках історії, літератури німців, що воювали в часи Другої світової війни, називали нелюдами, фашистами, та порівняв їхні звірства з тими, які зараз чинять росіяни. «Сьогодні зброю направили на мене, на моїх дітей, на моїх близьких, на нас усіх. Нас хочуть знищити не тому, що їм бракує землі. Їм потрібна не земля. Їм потрібне те, що цінне в очах Божих. Нас хочуть знищити як людину, як творіння, до якого сам Творець спричинився. Я вірю, що Бог всемогутній, що праця, яка вкладається, лине від сердець, душ. Саме тому справа оборони людських душ, віри, народу, нації принесе свої плоди».
Оглянути картини, створені під час Міжнародних пленерів іконопису та сакрального мистецтва в Замлинні, можна в робочі години Музею волинської ікони в усі дні, окрім середи та суботи.
Текст і фото: Ольга Шершень