Пандемія COVID-19, а згодом відкрита агресія росії проти України ускладнили діяльність дослідників історії. На довгий час обласні архіви призупинили роботу читальних залів і тільки нещодавно деякі установи її відновили. «Волинський монітор» довідався, як працюють читальні зали в архівах Тернопільської, Волинської та Рівненської областей.
Ольга Теслюк, заступниця керівника відділу інформації та використання документів Державного архіву Тернопільської області (ДАТО), розповіла що в роботі установи у зв’язку з введенням воєнного стану відбулися певні зміни. Було скасовано особистий прийом громадян та призупинено доступ користувачів до читального залу. Попри це, архів продовжив оцифровувати документи й опрацьовувати запити дослідників, надаючи потрібну їм інформацію в електронному вигляді.
Місяць тому відновили особистий прийом користувачів архіву, а 17 жовтня – роботу читальної зали. З метою безпеки користувачів у період воєнного стану та відповідно до рекомендації Міністерства охорони здоров’я для роботи в умовах адаптивного карантину кількість людей, які можуть одночасно перебувати в читальному залі, обмежено. Із 20 місць, запропонованих за звичайних умов, зараз доступні сім.
Щоби скористатися читальною залою ДАТО, потрібно зареєструватися за допомогою електронної форми і, як показують доступні на сайті архіву графіки, ці місця не залишаються вільними. «Люди дуже охоче приходять попрацювати, адже довгий час ця послуга була недоступною. Пустих місць у нас зараз в читальній залі не буває», – сказала Ольга Теслюк. Звісно, під час повітряної тривоги архів і читальна зала зокрема не працюють.
Любов Коць, керівниця відділу інформації та використання документів Державного архіву Волинської області (ДАВО), розповіла, що роботу користувачів у читальній залі зупинено до особливого розпорядження обласної військової адміністрації.
«Ми – прикордонна область, тому в нас дещо особлива ситуація. Але працівники установи працюють для потреб користувачів, налагоджено роботу з оцифрування документів, тобто якщо хтось має потребу в копії якоїсь справи, ми її скануємо на замовлення й надсилаємо на електронну пошту», – зазначила Любов Коць Так само в рамках плану продовжується програма оцифрування документів фонду № 4666, у якому зібрано архівні кримінальні справи репресованих громадян, реабілітованих у законному порядку. Як розповіла співрозмовниця, так склалося, що всі працівники архіву, задіяні у проєкті, залишилися в Україні, тож відкрита фаза російського вторгнення в Україну не вплинула на його хід. Загалом на сайті ДАВО вже викладено у вільний доступ 1439 справ фонду «Управління Комітету державної безпеки (КДБ) при Раді Міністрів УРСР по Волинській області, м. Луцьк Волинської області».
Про роботу Державного архіву Рівненської області (ДАРО) інформував Олександр Муран, заступник директора, керівник відділу забезпечення збереженості документів, обліку і довідкового апарату. За його словами, питання відкриття читального залу зараз розглядається, але є кілька нюансів. «По-перше, виганяти дослідників під час повітряних тривог, яких зараз багато, просто некоректно, але, по-друге, ми теж не можемо ризикувати їхніми життями», – сказав співрозмовник.
Натомість оцифрування документів, опрацювання письмових і електронних запитів рівненським архівом відбувається у штатному режимі. Як розповів Олександр Муран, задля інтенсифікації роботи з оцифрування та полегшення користувачам доступу до архівних документів ДАРО співпрацює з партнерами з Європейського Союзу над отриманням новітнього обладнання і методик. У липні цього року установа отримала безконтактний сканер CZUR ET16, який надає змогу робити цифрову копію документа великих форматів без пошкодження оригіналу. Він не тільки швидко сканує (всього півтори секунди на сторінку формату А3), але й може одразу розпізнавати текст і навіть автоматично ретушувати пальці із зображення, якщо працівникові необхідно було притримувати сторінку. Одним із партнерів, які допомагають ДАРО, є польський Інститут солідарності і мужності імені Вітольда Пілецького.
Текст і фото: Анатолій Оліх
