Із 16 березня цього року Державний архів Волинської області у зв’язку із запобіганням поширенню коронавірусу COVID-19 запровадив низку обмежень, зокрема скасував особистий прийом громадян та обслуговування користувачів у читальному залі. 

Проте це не означає, що робота в архіві завмерла. Канцелярія архіву відповідає на запити громадян та установ поштовим та електронним зв’язками, продовжуються роботи над оцифруванням фондів.

Усього в Державному архіві Волинської області (ДАВО) нараховується 4879 фондів, у яких зберігаються понад 1,2 млн одиниць документів. Серед цих фондів є й такі, які довгий час були засекречені, й доступ до них раніше був майже неможливим. Одним із таких був фонд 4666 «Комітет державної безпеки (КДБ) при Раді Міністрів УРСР у Волинській області, м. Луцьк Волинської області».

Ще в 1992 р. були зроблені описи цього фонду: опис № 1 фільтраційних справ постійного зберігання на громадян Волині, вивезених на примусові роботи до Німеччини та інших країн у роки Другої світової війни, та опис № 2 архівних кримінальних справ несудових органів за 1939–1953 рр.

Згідно із Законом України від 9 квітня 2015 р. «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 рр.», держава гарантує право й вільний доступ кожного до архівної інформації репресивних органів. Втілюючи в життя закон України, наприкінці травня Державний архів Волинської області опублікував на своєму сайті першу сотню архівних кримінальних справ несудових органів із фонду № 4666 за 1939–1953 рр. 10 червня у відкритому доступі з’явилися чергових 50 справ. Ця кількість постійно зростає, адже додаються все нові справи.

Список осіб, справи яких ДАВО оприлюднив у травні, група генеалогів «GoForetime – genealogical research in Eastern Europe» переклала польською мовою.

Як розповіла Любов Коць, керівниця відділу інформації та використання документів Національного архівного фонду в Державному архіві Волинської області, роботи з оцифрування документів у ДАВО ведуться вже тривалий час.

«Оцифрування документів робиться з кількох причин. У першу чергу це створення копії документа для того, щоби зберегти оригінал; ще зручність використання, адже дослідникам видають копії документів. Наступний момент викликаний розвитком інформаційних технологій: таким чином ми забезпечуємо віддалений доступ користувачів до архівної інформації», – пояснила Любов Коць.

Сканування документів проводиться на обладнанні ДАВО, придбаному ще у 2013 р. Це досить часозатратний процес, адже справи бувають об’ємними, особливо групові. Так, наприклад, справа Леонарда Барановського, Миколи Ліщинського, Карла Нементовського, Юліана Прийми, Миколи Ракуцького за 1939 р. має 329 сторінок, справа за 1945 р. сім’ї Якова, Дарії та Ростислава Войцеховських займає два томи, всього 498 сторінок, справа 1949 р. чотирьох братів Бориса, Ігоря, Гліба і Петра Ленартовичів – 700 сторінок.

«Робота буде продовжуватися. Фактично ми перебуваємо в початковій робочій стадії. Спочатку ми оцифрували й виставили описи для загального доступу. Це робилося з метою інформування жителів Волині (краєзнавців, науковців, які досліджують тематику репресій), а також щоби повідомити членів родин репресованих про матеріали справ. Зараз ми поступово оцифровуємо вже документи», – продовжила спеціалістка архіву.

Загалом, як свідчить опис архівних кримінальних справ несудових органів за 1939–1953 рр., у цьому фонді є 3802 справи. Ще 415 – у додатковому описі, спорядженому у 2000 р. У цей перелік увійшли справи 1920, 1928, 1937–1942, 1944–1951, 1956, 1957 рр.

Як розповіла Любов Коць, оцифрування справ ведеться без дотримання хронологічного чи алфавітного порядку: «Ми скануємо і викладаємо справи в інтернет в тому порядку, як ці справи відображені в описі, зробленому раніше Службою безпеки України».

Справи оцифровуються цілковито, без жодних купюр, включно з титульною сторінкою і завершальним аркушем.

«Законом був визначений термін в один рік для того, щоби члени родини репресованих осіб чи самі репресовані могли встановити обмеження щодо користування їхніми справами на 25 років. Упродовж встановленого року до ДАВО таких запитів не надходило, тобто в нас усі справи є в загальному доступі», – уточнила керівниця відділу інформації та використання документів НАФ.

Оцифровані й опубліковані 159 справ відносяться до періоду 1944–1950 рр. Серед них – багато справ вояків УПА та пов’язаних із ними сімей. Велику частину справ становлять також справи поляків. Основні звинувачення, які їм висували, – антирадянська агітація та агітація проти тимчасового польського національного комітету, участь, зокрема збройна, в польських націоналістичних організаціях. Невелика кількість справ – як поляків, так і українців – стосується звинувачень у колабораціонізмі під час Другої світової війни. Є також справи і представників інших національностей, які потрапили в лабети «найгуманнішої» влади.

Такий факт, як оприлюднення ще кількох десятків архівних справ, може комусь здатися не надто значною подією, але «хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього». Всі знають цей вислів Максима Рильського, українського поета польського походження. Хоч який цей вислів не зачовганий, це ніяк не скасовує його правдивості.

Понад чотири тисячі справ – це близько п’яти тисяч людських доль. Безсумнівно, дуже велика частина матеріалів цих справ і досі невідома сім’ям людей, які постраждали від рук тоталітарного радянського режиму. І тепер вони стали доступними.

Анатолій ОЛІХ