Жителя Луцька Єжи Житинського працівники міліції арештували 17 жовтня 1939 р. у Львові. Його звинуватили в організації єврейських погромів у Варшаві.
Про Корнелія Дістергофа, начальника слідчого управління поліції в Луцьку, та долю його дружини й доньок, ми дізнавалися з архівної кримінальної справи та спогадів Ядвіги Домбковської з Волині.
7 лютого 1940 р. підофіцера Станіслава Колаковського арештували працівники ДТО (Дорожньо-транспортного відділення) НКВД Ковельської залізниці. Подальше слідство проводили працівники цієї структури.
Жителя Ковеля Антонія Собеського звинуватили в тому, що він був конфідентом польської поліції. Проти нього дали свідчення близько десяти колишніх працівників психіатричної лікарні «Зофіювка» біля Отвоцька, головою профспілки якої він був.
Жителя міста Рівне Владислава Добуша затримали під час спроби перетину совєтсько-німецького кордону. Після короткого слідства він отримав п’ять років таборів.
Слідство у справі Яна Куровського тривало з вересня 1939 р. до квітня 1941 р. Після більш ніж півторарічного перебування у в’язницях його відправили в табори біля Воркути.
Героя цього нарису, вчителя в містечку Торчин біля Луцька, репресували за те, що він був керівником гмінного осередку партії ОЗН.
Міхал Речух брав участь у кількох війнах, був удостоєний найвищої військової нагороди Республіки Польща, ордена «Virtuti Militari». Ще одну перемогу герой цього нарису отримав, коли йому вдалося повернутися живим із совєтських таборів.
29 січня 1940 р. старший оперуповноважений Горохівського районного відділення НКВД, сержант держбезпеки Волков арештував у селі Конюхи Локачинського району Анджея Трибулінського. Затриманого помістили в Луцьку в’язницю.
23 березня 1940 р. оперуповноважений 1-го відділення ЭКО (економічного відділення) УНКВД у Волинській області Зав’ялов арештував Францішека Леліцінського.