Репресовані волинські поляки: порушник кордону Владислав Добуш
Статті

Жителя міста Рівне Владислава Добуша затримали під час спроби перетину совєтсько-німецького кордону. Після короткого слідства він отримав п’ять років таборів.

У докладній записці, адресованій начальнику прикордонної застави Висоцьк Володимир-Волинського прикордонного округу, заступник політрука Іван Паламарчук написав (цитуємо дослівно): «9 лютого 1940 р., перебуваючи в наряді (дозорі) з перевірки сніжного покриву правого флангу, під час руху до хутора Роківці я почув гавкіт собаки, в результаті уточнення було виявлено в русі двох невідомих, які рухалися до лінії кордону. В цей час вони були затримані, тобто о 22:30 9.02.1940 р. у районі 378–379 прикордонних стовпів, за 200 м від лінії кордону. При обшуку нічого не виявлено, останні були відконвойовані на заставу».

Схема затримання

10 лютого Владислава Добуша допитали, одержані дані внесли у протокол. Із нього можемо довідатися, що він народився в 1922 р. у місті Кобрин Поліського воєводства, проживав у Рівному на вулиці Цвинтарній, 32. Одразу зазначимо, що в усіх документах російською мовою ім’я затриманого записано як Володимир, хоча його власноручні підписи та виписка з метричної книги однозначно свідчать, що справжнє ім’я – Владислав. Тож надалі називатимемо героя нашого нарису Владиславом, попри те, що в усіх документах він фігурує як Володимир.

Як вказано в документі, Владислав Добуш закінчив семирічну школу в рідному Кобрині, крім польської, володів українською та російською. В протоколі записано обставини затримання, які повторюють дані докладної записки. Також порушник засвідчив: «Переходу через кордон ніхто не сприяв, оскільки я сам знав, у якому місці можна перейти». Як стверджував Добуш, він хотів добратися до сестри Емілії, яка проживала в місті Гарволін на німецькому боці. З Рівного він доїхав до Любомля, а звідти прямував шляхом Любомль–Ягодин–Римаче–Бережці–Роківці. Кордон, за його словами, він перетинав уперше.

При обшуку в Добуша виявили 26 фотокарток, виписку з метричної книги, два листи, дві обкладинки для документів, шкіряний гаманець і дзеркальце. Виписка з метрики засвідчувала, що Владислав Добуш народився 2 серпня 1922 р.

Виписка з метричної книги, конфіскована в Добуша

В анкеті арештованого, заповненій 15 лютого, записано, що Владислав Добуш працював кучером у військовій пекарні в Рівному. Був неодруженим. До складу сім’ї входили: батько Міхал, 46 років, мати Марія, 40 років, брати Юзеф, 16 років, Едвард, 13 років, Станіслав, вісім років, Ян, чотири роки, сестри Ядвіга, 21 рік, та Емілія, 19 років.

9 березня Владислава Добуша допитав працівник НКВД, молодший лейтенант Ключніков. На цьому допиті арештований сказав, що в Ковелі він познайомився зі Степаном Романчуком, із яким вони домовилися разом нелегально перейти кордон. Під час переходу їх затримали. Також у протоколі зафіксовано, що Добуш працював чорноробом на Рівненському цукрозаводі. Справа була зрозумілою, тож більше Владислава на допит не викликали.

За кілька днів його етапували із в’язниці у Володимирі-Волинському в тюрму в Херсоні тодішньої Миколаївської області. Арештованому висунули звинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ст. 16–80 Кримінального кодексу УССР.

10 квітня слідчий Херсонського НКВД провів єдиний допит. Він намагався з’ясувати, чи у Владислава Добуша немає родичів, які служили в польській поліції, розвідці чи прокуратурі. Підслідний на ці запитання дав заперечні відповіді. На цьому попереднє слідство завершили.

В обвинувальному висновку, складеному 13 квітня в Херсонському міськвідділі НКВД, записано: «9 лютого 1940 р. у районі м. Ковель намагався нелегально перетнути державний кордон із західних областей УССР у Німеччину, тобто винен у скоєнні злочину, передбаченому ст. 16–80 Кримінального кодексу УССР».

Обвинувальний висновок у справі Владислава Добуша

Справу передали на розгляд Особливої наради при НКВД СССР. Згідно з випискою із протоколу № 78 від 30 липня 1940 р., Владислава Добуша помістили у виправно-трудовий табір строком на п’ять років, відраховуючи термін від 9 лютого 1940 р.

Виписка з протоколу з вироком Владиславу Добушу

Покарання ув’язнений відбував у Норільлагу.

Заключенням прокуратури Волинської області від 25 грудня 1989 р. Владислава Добуша реабілітовано. Його подальша доля нам не відома.

***

З архівними кримінальними справами громадян УССР, репресованих совєтською владою, можна ознайомитися на сайті Державного архіву Волинської області.

(Далі буде).

Анатолій Оліх

Схожі публікації
Репресовані волинські поляки: Поліціянт Антоній Вітчак
Події
Для совєтського «правосуддя» приводом для ув’язнення могла стати звичайна професійна діяльність. Антонія Вітчака засудили до восьми років таборів за те, що він був поліціянтом.
16 березня 2026
Репресовані волинські поляки: Єжи Урбанський із Хотячева
Події
Єжи Урбанського затримали 23 січня 1940 р. на ділянці Володимир-Волинського прикордонного загону при спробі нелегально перетнути кордон між зонами німецької та радянської окупацій.
05 березня 2026
Репресовані волинські поляки: Актор із Варшави Вєслав Баторський
Статті
Якщо в більшості справ арештованих поляків слідчі НКВД фабрикували звинувачення, то в справі Вєслава Баторського взагалі довгий час обходилися без нього. У правовій державі уявити таке неможливо, але в СССР закони, якщо виникала така потреба, не мали найвищої юридичної сили.
16 лютого 2026
Репресовані волинські поляки: Полонені Мельхіор Бала і Станіслав Фійол
Статті
Мельхіора Балу і Станіслава Фійола червоноармійці затримали при спробі перетнути совєтсько-німецький кордон. Так після концтабору для військовополонених вони потрапили в совєтську тюрму.
03 лютого 2026
Репресовані волинські поляки: Працівник луцького банку Максиміліан Корицінський
Статті
Працівника луцького банку Максиміліана Корицінського НКВД звинуватив в участі в антисовєтській підпільній організації. Він, вибудувавши власну лінію захисту, витримав майже півторарічне слідство й добився порівняно м’якого вироку – «всього» п’ять років заслання.
20 січня 2026
Репресовані волинські поляки: Залізничник із Ковеля Міхал-Мар’ян Скула
Статті
Ковельського залізничника Міхала-Мар’яна Скулу енкаведисти намагалися звинуватити в роботі на польську розвідку. Хоч цього довести не вдалося, герою нашого нарису винесли вирок – вісім років таборів.
06 січня 2026
Репресовані волинські поляки: Залізничники з Любомля Леонард Девальд і Казимир Сечка
Статті
На залізничників Леонарда Девальда та Казимира Сечку енкаведисти завели спільну кримінальну справу, оскільки обидва були членами партії ОЗН у Любомлі. Попри те, що справа шита білими нитками, обох чоловіків засудили до восьми років таборів.
10 грудня 2025
«Ця книга – про рівнян». Видання про польське підпілля представили в Рівному
Статті
У Центрі цифрової історії в Рівному відбулася презентація книжки кандидатки історичних наук Тетяни Самсонюк «Союз збройної боротьби – 1 у Рівному. 1939–1941», яка представляє біографічні нариси діячів польського підпілля в місті за перших совєтів.
29 листопада 2025
Репресовані волинські поляки: Пьотр Маліновський, директор школи в Тростянці
Статті
Пьотра Маліновського, директора сільськогосподарської школи з Тростянця біля Луцька, засудили до восьми років таборів, висунувши проти нього стандартне звинувачення в контрреволюційній діяльності.
25 листопада 2025