Мальовничі краєвиди України в польському музеї
Події

15 грудня в Музеї імені Казімежа Пуласького у Варці поблизу Варшави відбулося відкриття виставки літографій, виконаних за рисунками Наполеона Орди (1807–1883 рр.) – багатогранного польського митця доби романтизму.

Ідею виставки ми представили Читачам у листопаді. Нагадаємо, що проєкт є результатом ширшої реставраційно-виставкової програми, що співфінансується з коштів Міністерства культури та національної спадщини Польщі. Він передбачав консервацію та оцифрування понад 100 літографій із колекції музею у Варці, на яких зображено унікальні місця з територій, що входили колись до Речі Посполитої. Втім, на виставці була представлена не вся колекція літографій, зібраних у музеї у Варці. Експозиція зосереджена на території сучасної України, якій свого часу Наполеон Орда приділяв багато уваги, змальовуючи з натури архітектурні об’єкти, що траплялися на його шляху. Кожне із цих місць несло історичне послання.

Виставка розкриває суть незвичайного починання Наполеона Орди. Це під час відкриття підкреслила директорка Музею імені Казімежа Пуласького у Варці Івона Стефаняк. У своєму виступі вона наголосила на свідченнях минувшини, які митець зберіг для нащадків, увічнивши їх на папері.

Серед гостей, які завітали на відкриття висавки, були, зокрема, віцестароста Ґруєцького повіту Йоланта Сітарек, представниця Національного інституту польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» Анна Рудек-Смєховська , професорки харківських університетів Олена Богдашина та Олена Кравченко, які співпрацювали з музеєм у Варці під час підготовки описів експозиції, представники органів місцевого самоврядування, установ, організацій та духовенства. Були й місцеві мешканці.

Постать митця та процес створення експозиції присутнім представив куратор виставки Кароль Кухарський – історик музею у Варці. Він розповів про її походження, процес формування та поділився деякими історичними цікавинками, на які вдалося натрапити під час роботи. За об’єктами й місцями, відтвореними на літографіях, стоїть захоплива історія, яка в багатьох випадках чекає на відродження в нашій колективній історичній пам’яті. Перед присутніми виступила також професорка Олена Кравченко. Потім віцестароста Ґруєцького повіту Йоланта Сітарек офіційно відкрила виставку. Після цього настав час на огляд експозиції та неформальне спілкування.

Виставка починається пейзажем із руїнами Галицького замку. Він має символічний вимір. Це нагадування про одне з головних міст Галицько-Волинського князівства, останнім правителем якого був Юрій ІІ Болеслав, син руської княгині та князя Тройдена І із роду мазовецьких П’ястів, яким місто Варка особливо завдячує своїм розвитком. Згідно з останніми дослідженнями професора Януша Грабовського з Головного архіву давних актів у Варшаві, Юрій II Болеслав, швидше за все, знайшов останній спочинок у Варці, поєднавши маленьке польське містечко з давнім і колись процвітаючим руським центром.

Далі ми натрапляємо на краєвиди Олександрівки та Богатирки, пов’язані з представниками так званої української школи польського романтизму; Погребища, де народилася Евеліна з дому Жевуських, дружина відомого французького письменника Оноре де Бальзака; зображення церкви в Ружині Житомирської області, яка, хоч протягом певного періоду використовувалася радянською владою як в’язниця, але все ж збереглася до наших часів; Летичева, міцно пов’язаного з культом Матері Божої, яку називають Володаркою Волині та Поділля; храмів у Смотричі, для відновлення яких використано роботи Наполеона Орди, чи монастиря в Городищі, де похований духовний лідер Барських конфедератів, отець Марек Яндолович – інформацію про це в оригінальних описах рисунків затушувала царська цензура.

Із ведутами, представленими на виставці, пов’язано значно більше захопливих історій. Щоб відкрити їх, варто побачити виставку особисто. Вона діятиме із 17 грудня 2022 р. до 14 травня 2023 р. (із різдвяно-новорічною перервою з 23 грудня 2022 р. до 15 січня 2023 р.). розширювати свої знання за допомогою виствки можуть не тільки польськомовні особи, але й ті, хто володіє українською, адже описи до робіт зроблені двома мовами. Таким чином музей запрошує до відвідування громадян України, які перебувають у Польщі.

Експозицію створено таким чином, щоби своїми кольорами вона якнайкраще вписалася в інтер’єр палацової бібліотеки. Тому стелажі, використані для презентації експонатів, виготовлені переважно в кольорах навколишніх об’єктів: бібліотечних полиць та палітурок книг, виданих у ХІХ ст. Застосована кольористика оформлення літографій групує їх за певними географічній регіонами. Таким чином, на виставці представлено подільські, волинські та київські ведути, а також роботи із краєвидами Галича, який за часів Орди перебував під австрійським пануванням. Завдяки цьому можна легко пересуватися виставкою, відкриваючи багату спадщину колишньої Речі Посполитої.

Варто зазначити, що організатори не забули і про наймолодших відвідувачів. У виставковому просторі є кілька місць, у яких вони можуть зіграти в «Меморі» та скласти пазли із зображеннями з літографій, представлених на експозиції. Тому на виставку «Наполеон Орда з колекції музею імені Казімежа Пуласького» можна впевнено вирушати з дітьми.

ВМ
Фото Рафал Доніца

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026