Інститут «Полоніка» удоступнив дані про польські пам’ятки за кордоном
Події

Понад 44 тис. записів про об’єкти в 58 країнах – стільки інформації містить база «Спадщина за кордоном. База полоніків» на нещодавно відкритому Інститутом «Полоніка» порталі. Як запевняють працівники інституту, базу будуть розширювати.

Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» виклав у відкритий доступ на порталі baza.polonika.pl дані про об’єкти польської культурної спадщини, які містяться поза сучасними кордонам Республіки Польща. У цій своєрідній цифровій картотеці станом на сьогодні працівники інституту зібрали понад 44 тис. записів про польські пам’ятки у 58 країнах на п’яти континентах.

Записи згруповано в чотирьох каталогах: «Каталог документації цивільних кладовищ», «Каталог воєнних кладовищ», «Каталог осіб», «Каталог інформації про полоніки».

Дані в перших двох каталогах – це документи про польські кладовища, а також надгробки за межами Польщі. Польська держава опікується близько сотнею закордонних воєнних цвинтарів, а цивільними займається, зокрема, Інститут «Полоніка». Документацію, оприлюднену в цих каталогах, збирали ще з 90-х рр. минулого століття. Ці два каталоги можуть бути особливо корисними для тих, хто займається генеалогією.

«Каталог осіб» розповідає про видатних польських науковців, митців і політиків, чиї пам’ятні місця перебувають поза сучасними кордонами Польщі. «Каталог інформації про полоніки» – це база знань про матеріальні сліди польської культурної спадщини за кордоном: костели та архітектурні пам’ятки, твори мистецтва тощо.

«Це буде хороше місце для пошуку інформації та демонстрації її, наприклад, у навчальних закладах під час лекцій для студентів, уроків у загальноосвітніх школах та училищах, адже саме таких знань трохи бракує в підручниках. Отож, ми можемо ці підручники таким чином доповнити», – пояснює у промоційному відеоролику проєкту Дорота Янішевська-Якубяк, директорка Інституту «Полоніка».

Інформацію на сайті можна знайти за допомогою спеціального пошуковика. Також на порталі є інтерактивна карта, завдяки якій можна «переміщатися» в окремі регіони та ознайомлюватися з даними, згрупованими за географічним принципом.

Співпрацівниця порталу, історикиня мистецтва Александра Домбковська розповідає в тому ж відеоролику: «Досі подібні дані можна було знайти в різноманітних архівах, бібліотеках чи паперових наукових публікаціях. Таку інформація про полоніки збирали й далі опрацьовували в традиційний спосіб, натомість на цей момент база у вільному доступі дає можливість ознайомитися з цими даними кожному».

«Полоніка» реалізує багато проєктів в Україні. Серед ініціатив на Волині, зокрема, варто згадати реставраційні роботи в олицькій колегіаті – найбільший проєкт інституту за кордоном, а віднедавна також дослідницькі роботи в луцькому кафедральному соборі Святих Апостолів Петра і Павла.

Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» було створено у 2017 р. Міністерством культури і національної спадщини Республіки Польща. Мета діяльності – збереження матеріальних слідів польської культури за кордоном та формування свідомості поляків у сфері культурної спадщини. Інститут веде реставраторські, науково-дослідницькі, просвітні та популяризаторські проєкти, завдяки яким зберігаються матеріальні свідчення польської історії та повертається пам’ять про важливі для сучасних поляків осіб та значущі історичні факти.

Анатолій Оліх

Фото: портал проєкту baza.polonika.pl

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026