Протягом кількох останніх днів у луцькому кафедральному соборі Святих Апостолів Петра і Павла проводилися дослідницькі роботи. Можливо, планується реставрація храму? З таким запитанням наше видання звернулося до настоятеля храму та учасників робіт.

Ті, хто відвідували цими днями луцький католицький кафедральний собор, не могли не звернути увагу на риштування, встановлені всередині храму. Їх використовували для того, щоб дістатися до карнизів і скульптур, досить високо встановлених у нішах. Під керівництвом Сергія Гетьманчука, викладача Львівської політехніки, група реставраторів виконувала стратиграфічне дослідження стін собору та декоративних елементів інтер’єру. Також за допомогою підйомника були взяті проби з фасаду собору.

Керівник дослідницької групи пояснив, що вони працювали в Луцьку всього кілька днів, адже це не реставраційні роботи, а всього лиш розвідка для виготовлення технічної документації.

«Ми вивчаємо нашарування в інтер’єрі та екстер’єрі храму, як упродовж існування храму змінювалася його поліхромія. Окрім того, що ми робимо стратиграфічні проби для дослідження кольорів, ми ще й беремо проби для детальнішого лабораторного аналізу. Так визначається датування, склад фарби, а також склад самого матеріалу – чи має він якісь солі, яка його вологість», – розповіла реставраторка Юлія Пужак.

Дослідниця співпрацює з Національним інститутом польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка», зараз зокрема займається реставраційними роботами в Олицькій колегіаті. За її словами, під час роботи в луцькому храмі фресок чи якихось розписів не знайдено. Якщо вони існували в ранній період історії храму, можливо, їх знищила пожежа. Стіни собору були покриті переважно однотонними кольорами.

«Загалом ми виявили п’ять шарів фарби. Це не дуже багато, якщо зважати на вік споруди. У нас є гіпотеза, що храм дуже якісно ремонтували після пожеж, тому не збереглося слідів глибших нашарувань», – говорить Сергій Гетьманчук.

Реставратори взяли проби не тільки зі стін, а й з елементів декору храму, зокрема скульптур, якими прикрашений собор. За словами дослідників, декоративні елементи, а також скульптури єзуїтських святих, що встановлені в нішах у пресвітерії та бічних навах, виготовлені з вапнякового каменю і пофарбовані. Але загалом їхня робота – це комплексна реставрація архітектурного об’єкта, а творами мистецтва, зокрема скульптурами, займатимуться інші спеціалісти.

Отець-канонік Павло Хом’як, настоятель кафедрального собору Святих Петра і Павла у Луцьку, розповів, що роботи проводяться у співпраці з польськими партнерами, зокрема з Люблінською архідієцезією Римо-католицької церкви, з якою Луцька дієцезія недавно підписала договір. За словами священника, польські католики допомагають як коштами, так і підшуковують відповідних фахівців.

«Сьогодні ми працюємо над тим, щоб зберегти історичну цінність нашої перлини, якою є кафедральний костел. Для того, щоби зробити якісну реставрацію, потрібно сягнути до історії: довідатися,  які матеріали використовувалися, в які кольори був помальований храм. Тож те, що ми робимо зараз, можна назвати розвідкою, підготовчим етапом до створення якісної технічної документації, на основі якої прийматимуться подальші рішення», – сказав отець-канонік.

Текст і фото: Анатолій Оліх