19 квітня у фоє Палацу культури міста Луцька відкрили виставку фотографа Кшиштофа Хейке «Не тільки Катинь».

Коло професійних зацікавлень професора Лодзької школи кінематографії, оператора, видавця, фотографа та мандрівника Кшиштофа Хейке дуже широке. Він уже приїжджав до Луцька зі своїми фотороботами в рамках проєкту, присвяченого бортництву – лісовому бджільництву. Загалом Кшиштоф Хейке близько двадцяти років подорожує давніми Кресами Речі Посполитої, фіксуючи на своїх світлинах і сучасне життя місцевих поляків, і сліди їхнього минулого.

Цього разу митець привіз фотовиставку під назвою «Не тільки Катинь», у якій представив знімки, зроблені ним у місцях, пов’язаних із Катинським злочином. На кількох десятках фото відвідувачі можуть побачити цвинтарі в Катині, Мєдному та Харкові, а також монастир в Осташкові, в якому містився табір НКВС для польських військовополонених. Низка світлин ілюструє ексгумаційні роботи в Биківні під Києвом у 1990-х рр. Експозицію автор доповнив фотографіями з російсько-української війни, зробленими у квітні минулого року в Бучі, Ірпені, Харкові. Інтервал між подіями, зображеними на фото, – 80 років, але подібність сюжетів вражає.

Генеральний консул РП у Луцьку Славомір Місяк на відкритті зауважив, що виставка, незважаючи на те, що має художній, а не документальний характер, показує природу небезпеки, яку несе для поляків, українців та інших народів тоталітарна російська держава. «Ідеться не лише про завоювання територій чи економічне домінування – вони хочуть заволодіти нашим розумом. Для цього потрібно знищити еліту. Понад 21 тис. представників польської довоєнної еліти кати вбили в Катині, Харкові, Мєдному…», – зазначив він.

Очільник дипустанови звернув увагу присутніх на подібність дій росіян у Другій світовій і в теперішній російсько-українській війні: «Дедалі більше відомо, якими були плани загарбників. Вони хотіли знищити найбільш освічених, патріотів України, багатьох ув’язнити в таборах, тероризувати населення. Але цього разу їхні плани зійшли нанівець – Україна встояла. Окупанти скерували гнів на мирне населення, тому з’явилися на цій виставці світлини з Ірпеня, Бучі, Бородянки, увічнені Кшиштофом Хейке».

Григорій Пустовіт, заступник голови Волинської обласної ради, відзначив, що змінюються часи й технології, але не змінюються методи російських звірів – вони продовжують чинити ті ж самі злочини. «Ця виставка – ще одне нагадування нам про те, що зло надалі існує і що воно залишається непокараним. Хочеться вірити, що ми зможемо подолати це зло. Аби це сталося, весь світ має зібратися й допомогти Україні, яка опинилася на передовому рубежі цієї боротьби», – зазначив він, згадуючи про жертв Катині, Бучі та Ірпеня. Посадовець подякував Польщі та польському народові за допомогу, яку отримали та продовжують отримувати українці.

Автор фото Кшиштоф Хейке розповів про значення Катині для польської історичної пам’яті та про те, як росіяни намагалися стерти будь-який слід своїх злочинів. Але польський народ зберігав пам’ять про Катинь у часи заборон і зберігає досі. Зокрема, автор виставки представив видання «Катинь», у якому дослідники зібрали біограми всіх розстріляних під час Катинського злочину, чиї останки вдалося ідентифікувати. Серед них – військові, прикордонники, поліціянти, учителі, медики, чиновники, священники. Кшиштоф Хейке звернув увагу, що дані про багатьох убитих неповні, на сторінках замість їхніх фото – пусті рамки.

Дослідник поділився теж фрагментом щоденника брата свого діда 1943 р., який шукав рідних і знайомих, що потрапили в табір у Старобільську. Ще кілька років після їхньої смерті сім’я нічого не знала про їхню долю: «Арештовані в перший час висилали листівки, а потім настала дуже промовиста тиша».

«Ця тема об’єднує поляків і українців у спільному болю та спільній історії. Двадцять років я присвятив пошукам польських могил у Сибіру. І можу сказати, що природа й атмосферні умови допомогли росіянам знищити майже всі сліди. З перспективи минулих років можна констатувати, що росіяни зараз набагато ретельніше зачищають ці сліди за собою. Тому документувати потрібно негайно, як тільки знаходяться ознаки злочину», – наголосив фотограф.

«Мені хотілося би, щоб ця виставка була своєрідною вказівкою для українців, щоби ви скористалися цим багаторічним досвідом боротьби поляків за пам’ять», – підсумував Кшиштоф Хейке.

Виставка відбувається під патронатом Генерального консульства РП у Луцьку та департаменту культури Луцької міської ради. Її можна переглянути до 5 травня. Вхід вільний.

Текст і фото: Анатолій Оліх