Уже понад 300 років козацького Провідника Івана Мазепу, проклятого московською церквою, вважають ворогом російської імперії.
305 років тому, 8 липня 1709 року, під українською Полтавою відбулася битва між шведськими і російськими військами, в якій гетьман Мазепа став на стороні шведського короля. Важко сказати, як би сьогодні виглядала об’єднана Європа, і як далеко б сягала на схід, якби ця баталія закінчилася перемогою Карла XII. Після розбиття супротивників, цар Петро І викоренив усілякі прояви державності та громадського життя на територіях нинішньої України. Українська культура зникла на довгі роки. Так само, як і пам’ять про Івана Мазепу. Дивно спостерігати нині, що українці будують свою національну ідентичність на історії УПА і Степана Бандери, оминаючи героїчні сторінки, наприклад, періоду Симона Петлюри, не кажучи вже про Івана Мазепу. А був він одним із нечисленних українських діячів, які керувались державотворчими принципами, і прагнув об’єднання з європейською культурою і традиціями.
Оскільки постать козацького гетьмана становила табу в російській і комуністичній історіографії, ще донедавна він був маловідомий широкій публіці. Мабуть, цілковито його не забуто завдяки тому, що образ гетьмана знайшов друге життя в літературі, особливо творців доби романтизму. Героєм поеми «Мазепа» зробив його Джордж Байрон, а драми «Мазепа» Юліуш Словацький. Олександр Пушкін, інспірований цим образом, написав поему «Полтава». Вольтер згадував про нього в «Історії Карла XII».
Ян Мазепа-Колодинський, майбутній дипломат і політик, здобув добру освіту. Закінчив Києво-Могилянську колегію і Єзуїтську колегію у Варшаві. Швидкій кар’єрі завдячував, без сумнівів, своєму батьку Стефанові Адаму Мазепі. Цей чернігівський підчаший після смерті Богдана Хмельницького зробив свій внесок у встановлення миру в Україні та підписання в 1658 році Гадяцького договору. Це була угода між Річчю Посполитою Обох Народів і Козацьким Військом Запорізьким, яка передбачала перетворення Речі Республіки на союз трьох суб’єктів: Корони, Великого Князівства Литовського і Руського Князівства. Хоч не вдалося реалізувати цих планів, дипломат Мазепа відіграв під час переговорів істотну роль.
Молодий Колодинський у Варшаві розпочинає кар’єру пажа короля Яна Казимира. Із метою його подальшого навчання, король висилає Мазепу в подорож Європою, де він відвідує університети Франції та Італії. Як один із наближених до Яна Казимира, а також маючи дар володіння кількома іноземними мовами, Мазепа неодноразово бере участь у закордонних місіях. У 1661 році здібний паж здобув інформацію про змову проти короля і попередив його про це.
Мазепа прославився декількома гучними романами. Ян Хризонтом Пасек описує в «Мемуарах» історію варшавського роману Мазепи з пані Фальбовською, дружиною його сусіда, який спіймав їх. За кару, як твердить Пасек, роздягненого догола пажа, було прив’язано навзнак до коня і вигнано в дебрі. Однак ця розповідь не зовсім правдива, оскільки автор «Мемуарів» і Мазепа-Колодинський ворогували. Мазепа нібито безпідставно звинуватив Пасека в його приналежності до антикоролівської конфедерації. Це дає підстави вважати, що історія Пасека неправдоподібна і автор хотів висміяти Мазепу.
Через якийсь час Мазепа-Колодинський залишає Варшаву і приєднується спочатку до одного козацького гетьмана – союзника Москви, потім до другого – союзника Речі Посполитої, а пізніше Стамбулу. Наприкінці XVII ст. Іван Мазепа стає гетьманом Лівобережної України, лояльної до російського царя.
Невідомо, коли гетьман Мазепа розпочав переговори з королем Станіславом Лещинським про коаліцію проти Петра I. Відомо, що відбувалися вони за посередництва його тітки Ганни Дольської з Ходорковських. У 1707 році гетьман одержує листа від польського короля і готується підтримати шведську армію в Північній війні. Вирішальна битва, в якій Мазепа на чолі козацького війська воює на стороні польських і шведських сил, відбулася в 1709 році під Полтавою. Оскільки війська Петра І розбили коаліційні війська, це стало початком кінця самостійницької політики козаків і ще більш зміцнило царські впливи в Україні. Мазепа втік до сьогоднішньої Молдови і незабаром помер в одному із православних монастирів.
Вражений зрадою Мазепи, Петро І наказав знищити гетьманську столицю Батурин разом зі всіма мешканцями, а на гетьмана була накладена анафема – церковне прокляття, яке в московській православній церкві зобов’язує і донині.
У 2008 році в Батурині відроджено музей козацької слави, а історична правда про Яна Колодинського – Івана Мазепу, почала поволі повертатися до шкільних підручників та наукових досліджень.
Ян МАТКОВСЬКИЙ
