23 серпня на польсько-українському кордоні відбулися Європейські дні добросусідства.

Цим разом тимчасовий пункт перетину кордону було відкрито поблизу польського Крилова (ґміна Мірче, Грубешівський повіт, Люблінське воєводство) та українського Кречова (Іваничівський район, Волинська область). Крім можливості відвідати навколишні місцевості, організатори подбали про культурні та спортивні розваги – концерти, виставки, кіноперегляди, сплави на байдарках, футбольні матчі та спортивні конкурси. Цей етап Європейських днів добросусідства пройшов під гаслом «Граємо для України».

Уже одинадцять років поспіль польсько-український кордон відкривається на Європейські дні добросусідства в місцях, де немає офіційних пунктів перетину. Організаторами є місцеві органи влади та самоврядування, а незмінним натхненником – Фонд духовної культури прикордоння. Захід пройшов еволюцію від місцевих релігійно-фольклорних зустрічей до масштабних фестивалів, що гриміли на цілу Польщу та Україну, як в Угринові (Україна) – Долгобичові (Польща) та згодом у Кречові – Крилові. Сьогодні це переважно заходи місцевого або регіонального рівня. Тут жителі навколишніх місцевостей мають нагоду дуже просто потрапити до сусідньої країни, адже на щодень пункти перетину кордону знаходяться далеко від їхніх помешкань. Колориту заходу додає й те, що на сценах здебільшого з’являються місцеві виконавці, участь у наповненні програми беруть митці, організації та товариства з навколишніх міст та сіл. Саме така формула дозволяє налагодити співпрацю на найнижчому рівні.

Моя подорож на Європейські дні добросусідства розпочалася з Нововолинська. Звідти щопівгодини вирушали автобуси на місце проведення фестивалю. Серед моїх сусідів по автобусу опинилися і поляки, які використали відкриття кордону для відвідин Нововолинська та обов’язкового шопінгу, і постійні відвідувачі фестивалю, і гості зі столиці. Однак основна частина пасажирів – молодь із Нововолинська та навколишніх сіл. До фестивалю, очевидно, готувалися старанно – зачіски, густий запах парфумів, прозорі блузки, підбори. У цій кольоровій компанії ми минаємо села – спершу старою бруківкою у формі шестигранних плит, а згодом і зовсім звивистою польовою дорогою над нескінченними полями кукурудзи. Я бачу, що польським сусідам наш сільський колорит до вподоби – волинська екзотика з ноткою ностальгії.

Врешті, доїжджаємо до таблички «Державний кордон України». Тут показуємо паспорти і рушаємо вже пішки до фестивальної сцени. Офіційна зустріч делегацій з України та Польщі, а також екуменічна молитва за участю духовенства з обох країн уже позаду, тому на сцені виступає фольклорний гурт, а неподалік поляки з українцями грають у футбол.

Тут уже видно й польську сторону – над Бугом височіє шпиль крилівського костелу. Нам – у його напрямку. Через Буг побудовано понтонний міст, на берегах розташувалися польські та українські митники і прикордонники. Схоже, їм також подобається працювати у нещоденних умовах – черги немає, навколо привітність і цікавість. Якщо громадянам Польщі для перетину кордону було достатньо закордонного паспорта, то від українців вимагалася віза або ж картка місцевого прикордонного руху. Невдовзі я потрапила на польський берег Бугу. Тут уже лунали відголоси концерту – можна було впевнено йти на звук. Сцена цього року розташовувалася в центрі Крилова. Поряд розгорнувся невеличкий ярмарок, а також містечко історичних реконструкторів, що знайомили охочих зі зброєю, мистецтвом, кухнею готів. Дітвора вправлялася у стрільбі з лука, а дорослі дещо подалі готувалися до сплавів на байдарках.

Між виступами гуртів публіку збирали велосипедні конкурси та покази Якуба Янковяка, народна різьба по дереву Яна Кітки та інші заходи. На території було встановлено також виставку «Від Солідарності до свободи». Окрім цього всього, учасники могли відвідати руїни крилівського замку та скуштувати місцевих смаколиків. Утім, часу виявилося дуже мало, тим паче, що сцени з українського та польського боку були далеко одна від одної – тож лишалося здогадуватися про те, як відпочивали по той бік кордону. Там також були заплановані виступи фольклорних та сучасних гуртів до пізнього вечора. На крилівській сцені натомість з’являлися різні виконавці та зростала кількість глядачів. А я ж рушаю вглиб Польщі – не дарма ж кордон було відкрито!

Цього року Європейські дні добросусідства відбудуться також у Лісках-Білостоці, Корчмині-Стаївці, Малговичах-Низанковичах.

Олена СЕМЕНЮК
Фото: www.mircze.plmircze.pl