Лауреат Премії Конрада Андрій Любка витратить нагороду на пікап для українського війська
Події

«Я відчуваю спорідненість із Конрадом. Але є дещо, чим я не хотів би бути схожим на нього, – це його біографічний шлях. Я дуже не хотів би, щоб українські письменники й письменниці були змушені ставати біженцями», – сказав письменник Андрій Любка, який став лауреатом цьогорічної Премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського.

16 грудня в Києві відбулася церемонія вручення Премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського, заснованої Польським інститутом у Києві в 2007 р. Її присуджують українським письменникам і письменницям віком до 40 років за послідовність у реалізації творчого шляху, інноваційність форми та універсальність послання.

Цьогоріч до фіналу увійшли Андрій Любка, Олександр Михед і Ярина Чорногуз. За результатами голосування міжнародного журі лауреатом премії став Андрій Любка.

«Для мене постать Конрада як письменника передусім важлива через мандрівний мотив у його житті і творчості. Для мене це пов’язано з мандрами до екзотичного регіону, яким я займаюся професійно і якому присвятив велику частку свого життя, – регіону Балканів. Це і подорожі, і переклади з літератур країн колишньої Югославії. Саме в цьому я відчуваю спорідненість і солідарність із Конрадом. Але є дещо, чим я не хотів би бути схожим на Конрада, – це його біографічний шлях. Я дуже не хотів би, щоб українські письменники й письменниці були змушені ставати біженцями. Сім’я Конрада, його батько як учасник антиросійських повстань, передає нам послання, що колись цій імперії треба покласти край і бути господарем на своїй землі, реалізуватися у своїй культурі й мові. Аби наблизити ці часи, фінансовий вимір цієї премії я витрачу на пікап для ЗСУ», – сказав Андрій Любка у своїй промові.

Лауреат Премії Конрада 2024 отримує грошову винагороду в розмірі 5000 євро від Польського інституту в Києві та піврічну стипендію «Gaude Polonia» від Національного центру культури (Польща).

Фіналістів і лауреата обирало польсько-українське журі. До його складу цьогоріч увійшли директор Польського інституту в Києві Ярослав Ґодун, публіцистка та керівниця стипендійних програм Національного центру культури у Варшаві Богуміла Бердиховська, письменник та лауреат Премії Конрада у 2019 р. Артем Чех, письменниця, журналістка і продюсерка Радіо «Культура» Ірина Славінська та перекладачка, докторка гуманітарних наук Анна Коженьовська-Бігун.

«Я щиро вітаю лауреата Премії Джозефа Конрада-Коженьовського Андрія Любку й бажаю подальших творчих успіхів і вдячних читачів. Мені було дуже приємно очолити журі, до складу якого увійшли відомі професіонали. Ця радість, на жаль, була затьмарена. Адже сьогодні поруч із нами мала би бути присутньою Вікторія Амеліна, лауреатка Премії Джозефа Конрада у 2021 р., чиє життя трагічно обірвала війна. Але ім’я Вікторії Амеліної пам’ятають і вона продовжує надихати на створення нових фестивалів, виставок і відзнак… Ці факти – чергове підтвердженням того, що журі Премії Джозефа Конрада вдається щоразу помітити знакові постаті в літературі, які визначають тенденції часу», – зазначив директор Польського інституту в Києві, голова журі Ярослав Ґодун.

Минулих років лауреатами премії були Тарас Прохасько, Сергій Жадан, Наталка Сняданко, Таня Малярчук, Софія Андрухович, Катерина Калитко, Артем Чех та Вікторія Амеліна.

Польський інститут у Києві

Фото: Юліана Литвиненко

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026