Документальний фільм «Анна Валентинович. Звідки ми приходимо, хто ми, куди прямуємо» до вечора 13 квітня можна переглянути онлайн. Його на своєму YouTube-каналі опублікував Єжи Залевський, один із режисерів стрічки.

Анна Валентинович (у дівоцтві Любчик), працівниця Гданської корабельні, діячка польської опозиції в часи ПНР та легенда польської «Солідарності», народилася 15 серпня 1929 р. в українській родині Назара та Єфросинії (Пріськи) Любчиків у селі Сінне (нині Садове Рівненської області). Під час Другої світової війни родина Телесницьких із сусідніх Пустомитів, у яких працювала дівчина, вивезла її без відома батьків під Варшаву, сказавши, що її село спалено, а вся її сім’я загинула.

У своїй офіційній біографії Анна Валентинович згодом написала, що народилася в Рівному в бідній польській родині. Вона була передовиком праці, згодом стала активною громадською діячкою, відстоювала права робітників у комуністичній Польщі. У 1978 р. була співзасновницею Вільних профспілок, а в 1980 р. – «Солідарності» (незалежна самоврядна профспілка в Польщі, яка фактично перетворилася на рух опору, – ред.). Вона стала символом боротьби поляків із комуністичним режимом.

Коли Україна здобула незалежність, родина Любчиків розпочала пошуки зниклої доньки та сестри. У 1996 р. Анна вперше приїхала на Рівненщину.

У 2010 р. Анна Валентинович загинула в катастрофі президентського літака під Смоленськом.

«Документальний фільм «Анна Валентинович. Звідки ми приходимо, хто ми, куди прямуємо» режисерів Кшиштофа Войцеховського та Єжи Залевського – це картина, яка показує незламну героїню профспілки «Солідарність», починаючи з часів її дитинства в Україні, через сталінську епоху в Польщі і до її смерті під Смоленськом», – повідомляло товариство «В турботі про рідний дім» імені Анни Валентинович перед попередніми показами стрічки.

Фільм базується на трьох основних сюжетних лініях, що утворюють яскраву й цікаву оповідь, у якій доля простої дівчини дивовижним чином переплітається з історією.

Перша лінія розповідає про найважливіші події приватного та професійного життя Анни Валентинович. Друга – про подорож її сина та онука в Україну, пошуки правди про її походження й коріння. Третя сюжетна лінія змальовує те, як через два роки після трагічної загибелі героїні в Смоленській катастрофі син і онук змушені зайнятися пошуками останків матері й бабусі, щоби згідно із заповітом покійної поховати її в могилі поруч із коханим чоловіком. Вони шукають її тіло, а також правду про неї.

Фільм знімали понад 20 років. Ще з 2000 р. режисери супроводжували Анну Валентинович у її діяльності на користь Польщі, а потім їздили всією Польщею з її сином та онуком під час пошуків останків їхньої матері та бабусі у 2012 р. (в липні 2012 р. рідні Анни Валентинович отримали доступ до документації з Москви, в якій виявили невідповідність фактичних даних із даними про тіло, поховане під її іменем, через це було проведено ексгумацію, яка підтвердила: під іменем Анни Валентинович у 2010 р. поховали останки іншої людини; де похована Анна Валентинович, невідомо досі, – ред.). та подорожі у 2014 р. до села, де народилася Анна Валентинович.

Фільм «Анна Валентинович. Звідки ми приходимо, хто ми, куди прямуємо» можна подивитися тут.

ВМ

Фото: Наталія Денисюк

На фото: стенди з виставки про Анну Валентинович, яку експонували в Луцьку у грудні 2023 р.