У Луцьку обговорили концепцію рекреаційної зони «Гнідавське болото». Захід під назвою «Чому болото в Луцьку – це круто?» відбувся 16 квітня. Його організувало управління туризму та промоції міста Луцької міської ради в рамках ініціативи Urban Talks 2.0.
Нагадаємо, що в межах Луцька розташований загальнозоологічний заказник місцевого значення «Гнідавське болото». Його площа сягає 116,6 га: 53 га – в межах Луцької громади та 63,6 га – в межах сусідньої Боратинської громади. Це територія стариці річки та низинних луків із негустими заростями верболозу. Там ростуть рогіз широколистий, очерет звичайний, осока, верба біла, а мешкають синиці велика і вусата, дрізд співочий, зозуля звичайна, шпак звичайний, зяблик, вівсянка звичайна, крижень, погонич малий, черепаха болотна, заєць сірий, ласиця мала, лисиця звичайна. Трапляються рідкісні види, занесені до Червоної книги України та в міжнародні природоохоронні списки: видра річкова, горностай, лунь польовий. У цілому на території заказника виявлено 75 видів хребетних тварин, з них – п’ять видів риб, 24 види земноводних, один вид плазунів, 55 видів птахів і 11 видів ссавців.
Як розповіла керівниця управління туризму та промоції міста Луцької міської ради Катерина Мойсіюк, болото виконує надважливі функції – від очищення води й повітря до захисту від повеней і посух. До того ж Гнідавське болото – це частина «Смарагдової мережі» (Emerald Network) – системи природоохоронних територій, яка створена для збереження біорізноманіття Європи і покликана забезпечити гармонійне співіснування людей та природного середовища.
На прикладі світових мегаполісів Катерина Мойсіюк проілюструвала, чому наявність болота в місті – це круто. У Японії на території колишніх рисових полів створили затоплений ліс, який використовують, зокрема, як артрезиденцію; у Лондоні на берегах Темзи облаштували центр водно-болотних угідь площею близько 47 га, де мешкають 2300 видів птахів, ссавців, амфібій, рептилій і комах; у Нью-Йорку відновили раніше знищені болота, перетворивши промзону біля центрального вокзалу на Waterfront Park; у Сінгапурі ревіталізували річку Калланг, яка протягом років була закутою в бетон; а в колумбійській Боготі біля престижних кварталів облаштували мальовничі болотяні пейзажі.
«Ці приклади наявності боліт у містах – штучно створені або ревіталізовані простори. Своєю чергою Луцьк – везунчик, бо має збережене унікальне болото безпосередньо в центрі міста, – наголосила Катерина Мойсіюк. – Гнідавське болото може стати чудовим місцем для спостереження за птахами, для пішохідних прогулянок і волонтерського туризму. Ще один напрямок, який сьогодні є дуже важливим для нас, українців, у час війни, – це екопсихологія, адже природа терапевтична й реабілітаційна. Для ветеранів, для сімей, які втратили своїх близьких на війні, бути з природою – це ковток свіжого повітря. Тут можна залучати такі світові практики, як-от «купання в лісі», тобто занурення в природу, відпочинок від ґаджетів, і обіймання дерев».
На думку управління туризму та промоції міста, Гнідавське болото – потенційно приваблива місцина для мандрівників. Тому в планах – включити цю територію в новий туристичний маршрут. Він розпочинатиметься від центрального парку, вестиме попід Луцькою тюрмою, Домініканським монастирем, синагогою до Гнідавського болота та завершуватиметься на оглядовому майданчику, що поблизу мікрорайону Красне. Мандруючи цією стежиною можна буде спостерігати види на Луцький замок, кафедральний собор Святих Апостолів Петра і Павла, Лютеранську кірху та Вежу Чорторийських. Протяжність маршруту – близько 3 км. Як анонсували, мандрівки за цим маршрутом розпочнуться вже в травні. Їх проводитимуть працівники управління туризму та промоції міста і відділу екології. Учасникам розповідатимуть не тільки про основні пам’ятки Старого міста, а й про постійних мешканців заказника.
Щоб територія Гнідавського болота змогла належно функціонувати також запропоновано облаштувати там місця для збору сміття, встановити обмежувачі в’їзду транспорту, розмістити інформаційно-просвітницькі стенди, ознакувати територію та встановити камери відеоспостереження. За словами Катерини Мойсіюк, департамент житлово-комунального господарства, департамент муніципальної варти та відділ екології вже працюють над вирішенням низки з цих питань.
«Тему Гнідавського болота ми досить давно обговорюємо з нашими структурними підрозділами… Ми будемо рухатися далі, будемо міркувати над варіантами, як зберегти цю прекрасну місцевість. Тому ми готові до обговорень ідей громадськості», – прокоментувала заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк. Вона нагадала, що Луцьк разом із Жешувом реалізують міжнародний проєкт «Дике життя у великому місті», у рамках якого в Луцьку створять природний парк на території зеленої зони вздовж вулиці Набережної. Ірина Чебелюк висловила сподівання, що територію Гнідавського болота вдасться покращити також завдяки грантовим коштам чи допомозі інвесторів.
Фото і текст: Ольга Шершень
