Пошукові роботи в Пужниках хочуть продовжити
Статті

У списку жертв нападу УПА на Пужники, складеному на основі свідчень очевидців і верифікованому дослідниками, є 80 імен. У масовій могилі, ексгумованій у Пужниках, виявили останки 42 людей. «Згідно з розповідями частини свідків, є ще інша могила, яка має бути розташована десь поблизу», – каже Мацей Данцевич, віцеголова правління фундації «Свобода і демократія», яка координувала ексгумаційні роботи в Тернопільській області.

Із 23 квітня до 10 травня 2025 р. у колишньому селі Пужники на території України тривала ексгумація людських останків з братської могили. За спогадами очевидців, у цій могилі були поховані тіла жертв нападу УПА, що відбувся в ніч із 12 на 13 лютого 1945 р.

21 травня Міністерство культури і національної спадщини РП повідомило про завершення польового етапу ексгумаційних робіт. У ньому брали участь представники фундації «Свобода і демократія», експерти з Поморського медичного університету у Щецині й Інституту національної пам’яті з польського боку та спеціалізованої установи «Волинські старожитності» – з українського. Проведення ексгумаційних робіт повністю фінансувало Міністерство культури і національної спадщини Польщі.

«Загальний розмір могили становив 8,2 м². Були знайдені останки 42 людей», – повідомило польське Міністерство культури.

Фото надала фундація «Свобода і демократія»

«У цій братській могилі ми виявили кілька трун, покладених дуже близько одна від одної. Поховання в трунах були здійснені першими. Тобто для цих людей ще зробили труни, пізніше тіла в цю могилу складали без них, до того ж одне на одне і головами в різних напрямках», – розповіла «Волинському монітору» Аліна Харламова зі спеціалізованої установи «Волинські старожитності», яка була керівницею експедиції з української сторони.

«Це були саморобні домовини, фактично ящики, зроблені в поспіху з того, що було під рукою», – додав Мацей Данцевич із фундації «Свобода і демократія». Він підтвердив: «Першими в могилу поклали саме ці ящики, а потім тіла клали вже без них, частина тіл була загорнута в простирадла. Було видно, що робили це поспіхом. За свідченнями очевидців, хто мав можливість, той встиг поховати родичів у ящиках. В одному з них, наприклад, була мати з дитиною – вбиті, що видно по слідах на їхніх останках».

Фото надала фундація «Свобода і демократія»

Аліна Харламова зазначила, що антропологи вже визначили стать і вік похованих у цій могилі людей, ушкодження, які є на черепах, тощо. Згідно з повідомленням польського Міністерства культури, серед ексгумованих жертв – щонайменше 11 неповнолітніх (до 18 років), 16 жінок і 10 чоловіків.

Їх поховають у Пужниках у серпні цього року. Тим часом ДНК-експертиза, найімовірніше, триватиме ще й у 2026 р., хоча перші результати будуть відомі вже за кілька місяців.

Джерело фото: Міністерство культури і національної спадщини Польщі

Ще до початку ексгумацій у Пужниках нащадки колишніх мешканців здали генетичний матеріал для проведення в майбутньому ДНК-експертизи. «Родичі здавали матеріал уже у 2023 р., коли ми знайшли поховання. У 2024 р. разом з фахівцями Поморського медичного університету ми провели в Польщі велику акцію зі збору зразків ДНК, яка ще більше пришвидшилася, коли в січні ми оголосили, що отримали дозвіл на ексгумацію», – сказав Мацей Данцевич.

Імена вбитих мешканців Пужників були відомі задовго до початку ексгумаційних робіт. Ще в 90-х рр. на основі свідчень очевидців подій 1945 р. склали список жертв для часописів «Na Rubieży» та «Karta». «У 90-х ще жило багато людей, які врятувалися під час цього нападу й мали родичів серед убитих. Вони зібралися тоді в Немисловіцах в Опольському воєводстві, де жили після війни, і згадували обставини нападу й одночасно складали список, хто кого втратив. Спогади записували і фіксували на диктофон. В архівах також збереглися документи про визнання деяких жителів Пужників померлими. Якщо хтось втратив дружину або чоловіка, а згодом хотів одружитися, він повинен був формально бути визнаний вдовою або вдівцем. Тому така людина давала покази в присутності свідків, а свідки підтверджували її слова та описували обставини смерті. Список жертв із Пужників був також верифікований за допомогою таких показів, зафіксованих у відповідних органах відразу після війни», – пояснив Мацей Данцевич.

Пізніше список доповнювали, коли будували пам’ятники: в Ратовіцах у Нижньосілезькому воєводстві та Немисловіцах в Опольському, тобто там, де після війни опинилися мешканці Пужників. У списку є 80 імен.

Проте під час ексгумації знайшли останки лише 42 людей, тобто наполовину менше.

У 2023 р. шукали яму, викопану німцями для солдатів, померлих у польовому шпиталі, в якій німці так і не встигли нікого поховати. «За спогадами свідків, тіла жертв складали саме в цю яму глибиною 1,5 м. Однак під час пошуків ми знайшли іншу яму – про це свідчить її форма, невелика глибина й те, що вона була викопана поспіхом у мерзлій землі. Ймовірно, її викопали, щоб поховати тих, хто не помістився в тій німецькій ямі», – сказав Мацей Данцевич.

«Із розповідей свідків ми знали, що жертв поховали в ямі за межами кладовища. Тому під час пошукових робіт ми спочатку шукали межі цвинтаря й тоді знали, в якому напрямку рухатися. І саме за межами кладовища ми виявили яму, яка була ексгумована в квітні-травні», – пояснив Мацей Данцевич.

Він додав, що ще 40 жертв, найімовірніше, лежать у німецькій глибшій ямі, про яку згадували свідки, передусім ті, хто першим утік із Пужників майже одразу після злочину. Можливо, вони вже не знали, що потім хтось викопав другу яму. Водночас, якщо уважно придивитися до спогадів свідків, можна зрозуміти, що в їхніх розповідях часом ідеться про дві різні ями. З огляду на це, будуть подані документи для продовження пошукових робіт у Пужниках, щоб знайти друге місце поховання. Це можна буде зробити тільки після того, як «Волинські старожитності» підготують звітність про роботи, виконані у квітні-травні.

Наталя Денисюк

На головному фото: Ексгумаційні роботи в Пужниках. Фото надала фундація «Свобода і демократія»

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026