Волинь та її національності
Статті

Уперше на щорічну зустріч приятелів Волині до Свьонтників у Нижній Сілезії приїхали гості з кількох європейських держав. Організатори не приховували, що за допомогою зустрічі в такому міжнародному товаристві вони прагнули розвіяти кілька стереотипів на тему Кресів.

 

Єжи Рудницький, голова Товариства поціновувачів кресової культури, який уже чотири роки поспіль організовує такі зустрічі, підкреслив, що одним зі стереотипів є думка, начебто на Кресах проживали передусім поляки.


– Запрошуючи громадян інших країн, котрі люблять Волинь, ми хотіли нагадати, що Креси – це багатокультурний і багатонаціональний конгломерат, де проживали не тільки поляки й українці, але і євреї, вірмени, голландці, німці та чехи. Ми прагнули також подолати стереотип про те, що спогади про Волинь – це лише пам’ять про гeноцид, – розповів Польському агентству преси Рудницький.


На цьогорічну зустріч приїхали гості з Чехії, Німеччини, Голландії. Колишні жителі Волині та потомки їхніх родин, діячі товариств приятелів Волині у своїх країнах. Вони привезли свої видання, пам’ятки, фото і навіть виставки.


Під час дводенного з’їзду його учасники вели мову про співпрацю в рамках порятунку пам’яті та спадщини давніх Кресів.


У з’їзді брали участь представники товариства «Буг голландці» – потомки голландських лютеран, які проживали на Волині з XVII ст.


Едвард Буетов, засновник організації «Буг голландці», не приховував зворушення від того, що мав можливість зустрітися у Свьонтниках з іншими вихідцями з Волині.


– До цього часу протягом багатьох років ми підтримували контакт виключно з конкретними особами, найчастіше спілкувалися по інтернету. Тепер наша організація буде більш ефективною, – поінформував Польське агентство преси Буетов.


На Волині він із батьками проживав у селі Словатичі, де 1 вересня 1939 р. пішов до школи.


– Польську школу я довго не відвідував, тому тепер тільки трохи розмовляю польською, але насправді ми з друзями щоденно розмовляли різними мовами. Однак непорозумінь між нами не було. Навіть навпаки, ми дуже дружили, – зазначив Буетов.


Його родину, як і інших голландців із довколишніх місцевостей, німці потім переселили углиб Третього рейху. – Моя молодша сестра народилася під час війни вже у Познані, а я тепер проживаю в німецькому Шверині. Та пам’ять про Волинь і наше голландське коріння не згасає, – додав Буетов.


Товариство «Буг голландці» нараховує 56 членів. Воно веде інтернет-сторінку, документує голландські сліди на Волині, займається видавничою діяльністю.


Керівник Чеського товариства приятелів Волині Яромира Немцова підкреслила, що Волинь залишилася в її пам’яті завдяки розповідям матері.


– Я була ще занадто малою, щоб щось сама запам’ятати. Проте наші батьки так сильно культивували свої спогади, що, переселившись у німецьке село в Судетах, посприяли зміні назви цієї місцевості на Новий Малин, на честь села Чеський Малин на Волині, – розповіла Немцова.


Чеські волиняни привезли до Свьонтників виставку про трагедію, яка трапилася в липні 1943 р. у Чеському Малині на Волині. Там було знищено кілька сотень жителів із 98 сімей.


– Усвідомлюємо, що під час волинської різні поляків загинуло значно більше, аж кілька десятків тисяч. Однак для нас, чехів, трагедія в Чеському Малині є не менш болісною, бо наш народ невеликий, – розповів Польському агентству преси представник Чеського товариства Йосеф Рашнер.


Історик з університету в місті Брно Ярослав Вацулік зазначив, що чеські поселенці з’явилися на Волині наприкінці XIX століття. – Замість того, щоб виїхати до Америки, вони вибрали східний напрямок, ближчий їм у культурному і кліматичному планах. Чеські поселенці не створювали герметичних громад, було багато змішаних сімей, – розповів Вацулік.


Завдяки налагодженій співпраці Товариства приятелів Волині з різних країн хочуть спільними зусиллями подбати про фінансування своїх задумів за рахунок європейських фондів. Одним із першочергових завдань стануть консерваторські роботи зі збереження культурних пам’яток на Кресах і допомога теперішнім жителям цих земель.


Ключовою подією з’їзду стала конференція на тему «Наша Волинь», на якій обговорено вклад і досягнення окремих народів у спільну спадщину Кресів. Одним із доповідачів був о. Тадеуш Ісакович-Залеський, який розповів про роль вірменів.


– Я брав участь у багатьох таких з’їздах і зустрічах кресов’ян. До Свьонтників приїхав уперше і радію з того, що тут багато говорилося про позитивне багатонаціональне багатство Кресів. Не вистачало хіба що виступу про вклад євреїв. Я наголошую на цьому тому, що останнім часом часто спілкуюся з американськими євреями і знаю, якими великими патріотами Кресів і східної Польщі вони є, – повідомив Польському агентству преси Ісакович-Залеський.


Під час з’їзду були проведені тематичні виставки зі спільною назвою «Волинь та її народи», круглі столи і фестиваль кресових пісень. Виступали фольклорні колективи.


Під час релігійних богослужінь посвячено три обеліски на знак пам’яті про жертви геноциду і солдатів Армії Крайової. Два з них, які нагадують про загиблих мешканців села Бариш і про солдатів 27-ої Волинської дивізії АК, встановлено на кладовищі в Свьонтниках. Третій буде встановлений у давньому польському Людвіполі в Україні, на місці знищеного польського католицького кладовища.


Свьонтники – це місцевість неподалік Собутки, де проживають переважно вихідці зі Сходу, які вивезли із села Невіркова, що на Рівненщині, образ Матері Божої Страждальної. Тому у вересні, коли настає престольне свято заступниці, тут організовують щорічний з’їзд кресов’яків.


Товариство поціновувачів кресової культури виникло п’ять років тому і займається організацією зустрічей, збиранням спогадів і документації про Креси. Воно також шукає кошти для відновлення польських кладовищ і культурних пам’яток на Сході.
Унаслідок переселень у 1945 р. і в наступні роки в Нижній Сілезії поселилося кількасот тисяч поляків з Волині та Східної Галичини, які знаходилися колись у складі території ІІ Речі Посполитої.


Роман СКІБА,
Польське агентство преси
Фото: www.brzeg24.pl

 

Схожі публікації
10-річчя польської суботньої школи в Гусятині
Події
Польська суботня школа, яка діє при Надзбручанському товаристві польської культури та мови, відзначила 10-річчя. Учні, їхні батьки, вчителі та гості разом відсвяткували цю важливу дату.
07 липня 2026
12 днів у Костюхнівці із польською мовою і не тільки
Події
Понад 30 старшокласників із Рівненської та Волинської областей узяли участь у Літній школі польської мови в Костюхнівці, організованій Українсько-польським союзом імені Томаша Падури з Рівного.
07 липня 2026
Архітектор і його нереалізований проєкт
Статті
Перші статті циклу «Земля Волинська» були присвячені туристично-краєзнавчому руху на Волині в міжвоєнні часи, зокрема діяльності місцевих осередків Польського краєзнавчого товариства. Натомість ця публікація висвітлює один із проєктів подальшого розвитку туристичного потенціалу Волині. На жаль, йому не судилося збутися. Трагічною була й доля його автора.
06 липня 2026
Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголосив цьогорічну програму
Події
25–26 липня в Луцьку вшосте відбудеться Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера». У програмі події – дискусії, публічні інтерв’ю, поетичні читання, запис подкасту, музика, стендап і міждисциплінарні заходи. Про це повідомила Літературна платформа «Фронтера».
06 липня 2026
Родинні історії: «Мої внучки носять імена своїх прапрабабусь»
Статті
«У мене була велика і дружня родина. Ті, хто в силу різних обставин не виїхав у Польщу, не пожалкували, що залишилися. А ті, хто вимушений був покинути рідну землю, ніколи не забували, звідки походять», – зауважує Галина Підодвірна, в дівоцтві Стремецька.
03 липня 2026
Вийшов 13-й номер «Волинського монітора»
Події
У сьогоднішньому номері «Волинського монітора» ми пишемо про урочистості з нагоди 35-ї річниці повернення луцького собору католикам, відкриття відреставрованого польського військового кладовища в Клевані, свідомих сеньйорів із Рівненщини та родинні історії Галини Підодвірної з Гусятина.
02 липня 2026
Завершується набір на програму «Андерс NAWA» на бакалаврські та єдині магістерські програми
Можливості
Стипендійна програма для Полонії імені генерала Владислава Андерса («Anders NAWA») – це шанс для молоді польського походження розпочати навчання в Польщі на бакалаврських та єдиних магістерських програмах, вдосконалити знання польської мови та отримати диплом у польському закладі вищої освіти.
01 липня 2026
У Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Захід відвідали представники Рівного
Події
26 червня у Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Рівне на урочистостях представляли члени Центру польської мови і культури імені князів Любомирських.
01 липня 2026
Study Tours to Poland для студентів
Можливості
Фонди «Лідери змін» та «Боруссія» запрошують активних студентів із Молдови та України взяти участь у програмі Study Tours to Poland (STP).
01 липня 2026