Польський президент вважає, що потрібна «стратегічна, багатоетапна адаптація НАТО як цілого організму для довготривалих викликів», оскільки «кризові явища на східному фланзі матимуть тривалий характер».

Коморовський про нову стратегію НАТО на саміті Альянсу у Варшаві

«Саміт НАТО у Варшаві 2016 р. став би добрим моментом для початку робіт над новою стратегічною концепцією Альянсу та можливістю її прийняття у 2018 р.», – переконував президент Броніслав Коморовський під час лекції в Академії оборони НАТО в Римі.

У рамках триденного візиту в Італії Коморовський провів лекцію для слухачів 125-го курсу Академії оборони НАТО.

Польський президент вважає, що потрібна «стратегічна, багатоетапна адаптація НАТО як цілого організму для довготривалих викликів», оскільки «кризові явища на східному фланзі матимуть тривалий характер».

«Рішення, які були прийняті на вересневому саміті НАТО в Ньюпорті (Уельс), – сказав Коморовський, – становлять важливий крок, проте адаптація Альянсу повинна сформуватися в розробці нової стратегічної концепції».

Він зазначив, що найважливіше в стратегічній адаптації НАТО – «зміцнення сили та єдності Альянсу».

Переконував також у тому, що країни НАТО повинні збільшувати свої оборонні бюджети. Нагадав, що Польща повертається до рівня витрат 2 % ВВП на оборону.

Polska Agencja Prasowa

Росія демонструє силу, бо слабка

Росія хоче тільки провокувати – така думка німецьких мас-медіа щодо вторгнення російських винищувачів у європейський повітряний простір.

На вторгнення російських військових літаків у повітряний простір над Північним, Балтійським та Чорним морями НАТО зі свого боку відреагував підняттям у небо винищувачів, які належать повітряним силам Норвегії, Великобританії, Португалії, Німеччини та Туреччини.

«Невідомо чи ці польоти – це реакція Росії на твердий курс Заходу», – пише «Spiegel-Online». «Польща планує зміцнити свої війська на сході країни. Беручи до уваги українську кризу, НАТО також посилив свою мілітарну активність, намагаючись продемонструвати таким чином солідарність зі східними членами Альянсу, які відчувають загрозу у зв’язку з анексією Криму Росією та військовими діями на сході України».

«Росія намагається погрожувати», – пише журналіст порталу «n-tv». «Послання Росії звучить так: «Ми могли б, якби захотіли». Таку стратегію Росія реалізує вже впродовж тривалого часу. Так можна охарактеризувати й усю українську кризу: «Якщо Захід не виконає наших вимог, будемо далі порушувати спокій».

Коментатор аналізує агресію Росії, й робить висновок, що вона відчуває загрозу з огляду на розширення території НАТО на схід.

«Окрім цього Росія демонструє свою силу, бо вона слабка. Загалом, така поведінка суперечлива, проте подібні випадки відомі не лише в міжнародній політиці. Росія, як часто було в її історії, – це Колос на глиняних ногах. Санкції Заходу болісно вдаряють у неї».

Deutsche Welle

70 % сербів прагнуть військового союзу з Росією

«Сербія – кандидат на членство в ЄС, проте більшість її громадян виступають за відчутнішу проросійську орієнтацію», – заявило белградське щоденне видання «Політика», посилаючись на результати опитування, проведеного організацією «Нова сербська політична думка».

За приєднання до ЄС виступили 54 % анкетованих, а за союз із Росією – 70 %. Майже 72 % – проти членства Сербії в НАТО.

Серед закордонних лідерів найбільшу підтримку здобув президент Росії Володимир Путін (38 %). На другому місці опинилася канцлер Німеччини Ангела Меркель (10 %).

Tvn24

НАТО: «Російські солдати надалі перебувають в Україні»

«На сході України продовжують перебувати російські солдати. Незважаючи на те, що частина підрозділів відступила, Росія надалі утримує «ефективні» сили на кордоні з Україною», – сказав командувач сил НАТО в Європі генерал Філіп Брідлав.

«Ми помітили досить істотний відступ російських військ із території України, проте прошу не сумніватися – на сході України надалі залишаються російські сили», – заявив Брідлав в офісі Альянсу в бельгійському Монсі.

Деякі російські солдати, які перебували біля українського кордону, покинули ці місця. «Проте сили, які там залишаються, не демонструють ознак, що хочуть залишити територію, вони дуже дієві й надалі можуть становити загрозу для України», – сказав Брідлав.

Новий Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Росія «продовжує порушувати суверенність та територіальну цілісність України шляхом утримання російських сил в Україні». НАТО й надалі буде апелювати до Росії, щоб вона забрала своїх солдатів із території України та з кордону. Альянс використає свої впливи, щоб упевнитися, що на сході України дотримуються припинення вогню.

Gazeta.pl

Росія щораз сильніше відчуває результати конфлікту з Україною

«Незважаючи на економічні проблеми Росії, не потрібно розраховувати на зміни в її політиці», – заявив Павел Коваль, колишній заступник міністра закордонних справ Польщі. Санкції інших країн і велике зниження цін на нафту серйозно ускладнюють економічну ситуацію. Проблеми відчувають також підприємці, тому вони намагаються шукати альтернативи для європейських та американських бізнес-партнерів.

Найсерйознішим був американський удар. Розпочинаючи експорт власної нафти, вони спровокували зниження цін на світових ринках. Упродовж трьох місяців ціна за барель нафти знизилася на 20 % – із 114 до 85 дол. Це істотно зменшить надходження до бюджету Росії.

Newseria.pl

Бомбардувальники Путіна загрожують цивільній авіації

«Російські бомбардувальники вторглися в європейський простір у рамках незапланованих навчань. І хоча вони не порушили територію НАТО, проте становлять загрозу для цивільної авіації», – повідомляють німецькі експерти.

«Велика кількість російських бомбардувальників глибоко проникла в європейський повітряний простір, наближуючись до кордонів кількох країн НАТО. Чи вони мали право так вчинити? Так, принаймні вони могли наблизитися, аби не порушити повітряного простору Північноатлантичного альянсу», – пише «Sueddeutsche Zeitung».

На думку коментатора щоденного видання Даніеля Броесслера, НАТО слушно не засудило посиленої активності російської авіації як «загрози для світового спокою», а назвало її лише «можливою загрозою для цивільної авіації».

На думку видання, незважаючи на таку оцінку, дії російської сторони – це привід для занепокоєння. «Вони ще не означають нової холодної війни, проте є доказом відновлення методів впливу, які були притаманні періоду холодної війни».

PAP